Проблема мотивації особливо важлива під час навчання іншомовному мовленнєвому спілкуванню, характерною рисою якого є відсутність природної потреби в комунікації. Тому для викладача важлива зацікавленість студента у процесі досягнення результату своєї навчальної праці. Тут може надати суттєву допомогу раціональне використання зв'язку з майбутньою спеціальністю.

Цей зв'язок є опорою для сприймання і розуміння нових знань, формування навичок і розвитку вмінь, дозволяють узагальнювати і систематизувати наявний мовленнєвий досвід і забезпечує повноту знань.

Під час процесу навчання ми використовуємо текстовий матеріал, який містить нову для студентів інформацію. На основі сказаного вище можна зробити висновок, що спеціалізація є одним з ефективних засобів мотивації процесу навчання англійській мові.

Мовлення завжди відбувається у якій-небудь мовленнєвій ситуації і породжується нею.

За визначенням А.А.Леонтьєва, мовленнєва ситуація - це "сукупність обставин, умов, мовленнєвих і немовленнєвих, необхідних і достатніх для того, щоб здійснити мовленнєву дію".

Тема і ситуація не є часткою теми. Говорити на ту чи іншу тему можна в різних ситуаціях. В той же час в основі будь-якої ситуації лежить певна тема. Засобами зв' язку тем і ситуації є такі фактори, як обставини, умови. Говорити на ту чи іншу тему можна в різних ситуаціях. В основі будь-якої ситуації лежить певна тема. Таким чином, навчати студентів мовленню з будь-якої теми можливо тільки шляхом створення мовленнєвих ситуацій, які спонукували б студентів до діалогічних та монологічних висловлювань із заданим предметним змістом.

Отже, формування навичок і вмінь мовлення здійснюється на основі тематично-ситуативного підходу. Тут постає питання, що має бути на першому місці - тема чи ситуація? Звичайно, існує багато ситуацій, що керують вербальною поведінкою тих, хто говорить. Однак у сфері професійно- трудового спілкування має місце скоріше тематичне, ніж ситуативне мовлення, тобто мовлення, зміст якого зв'язано з певною темою і менше залежить від наявної ситуації.

Обговорювати професійну проблему можливо у будь-яких умовах. В той же час форми мови, мовні засоби, що використовуються, у великій мірі будуть залежати від ситуації. Саме тема визначає мовленнєву діяльність у професійно-трудовій сфері, однак комунікація розгортається у конкретних ситуаціях, які направляють розмову, обумовлюють вибір деяких мовленнєвих засобів. У зв'язку з цим при навчанні у немовному вузі слід виходити з тем для усного мовлення, саме ж мовлення з теми має відбуватися у межах, що створюються ситуацією спілкування. Такий підхід - від теми до ситуації - має сенс і на тих етапах навчання, де мовлення студентів базується на суспільній та загальноосвітній тематиці і тематиці з спеціальних дисциплін. Організовуючи мовлення по темі в конкретній (частіше за все уявній) ситуації, викладач має створити близькі до природних умови для усно- мовленнєвого спілкування. Всі типи (види) завдань ведуть до опису викладачем ситуації і визначення мовного матеріалу, на основі якого потрібно побудувати мовлення (ключові слова, структурний кістяк мовлення і т.ін.). Студент, виходячи з цього, здійснює мовлення у діалогічній або монологічній формі.

Наприклад: "По завданню департаменту вам потрібно виступити у випускному класі школи і розповісти про ваш факультет, навчання в університеті. Користуйтесь планом розповіді, записаними на картках ключовими словами". (Тема: "Навчання у вузі".)

Вправи можна також організувати у вигляді загально-групової бесіди.

Вся практика мовлення у кожному циклі занять здійснюється в ситуаціях спілкування. Мовленнєві ситуації можуть бути штучними і природними.

Якщо студенту повністю пропонують, що казати і як казати, то така ситуація не може бути природною, вона штучна. Якщо викладач дає завдання студентові висловити свою думку про викладені у тексті факти, то це є природна ситуація спілкування. У ролевій грі, де студент виступає від імені іншої особи, а всі умови ситуації надумані, ситуація є штучною. Однак і в такому випадку має місце справжня мовленнєва діяльність, оскільки взяті до уваги всі фактори, що є необхідними для розвитку ситуації, є спонукування до висловлювання (одержати чи передати інформацію, переконати в чомусь співрозмовника і т.ін.), визначені умови комунікації, ролі і взаємовідносини тих, хто спілкується, кожен з тих, хто бере участь у бесіді, самостійно визначає зміст свого мовленнєвого повідомлення. Як природні, так і штучні мовленнєві ситуації підвищують інтерес студентів до предмету, дають можливість розкрити себе, показати знання англійської мови і знання з спеціальних дисциплін. Як бачимо, спеціалізація може використовуватися як засіб мотивації англомовної мовленнєвої діяльності. Ці можливості закладені у самій специфіці іноземної мови як навчального предмету. Засвоєння іноземної мови не дає людині безпосередніх знань про реальну дійсність. Як бачимо, спеціалізація може використовуватися як засіб мотивації іншомовної мовленнєвої діяльності.

Для викладача англійської мови важливо знати, яким запасом знань з різних предметів володіють студенти, щоб забезпечити зміст зацікавленого мовного спілкування на занятті. Крім того, викладач повинен вміти стати рівноправним співрозмовником своїх студентів, вміти виявити зацікавленість до теми, яка виникла в ході розмови, навіть якщо вона його не цікавить, має бути добрим співрозмовником.

ЛІТЕРАТУРА

Скуратівська Г.С. Підготовка студентів економічних факультетів до ділового спілкування із зарубіжними партнерами // Іноземні мови. - 1999. - № 2.

Леонтьев А.А. Слово в речевой деятельности. Некоторые проблемы общей теории речевой деятельности. - М.: