чого досяг кожен студент. У команді йде обговорення даної проблеми, пояснення вголос один одному. Все це контролюються всією групою. Після виконання завдання в малих групах викладач організує або загальне обговорення роботи над цим завданням різними групами (якщо завдання було однакове для всіх груп), або розглядається завдання кожної групи, якщо завдання були різні [6; 7]. Інший підхід до організації навчання у співробітництві (cooperative learning) був розроблений Еліотом Аронсоном і отримав назву Jigsaw ( у перекладі з англійської - ажурна пила). Студенти працюють у малих групах по 6 чоловік над навчальним матеріалом, який поділений на логічні смислові блоки. Наприклад, з історії педагогіки в темі "Педагогічна діяльність Г.С. Сковороди" ми виділили роки життя, перші досягнення, педагогічні погляди, вплив на розвиток педагогічної думки України і світу. Кожен член групи знаходить матеріал своєї частини. Потім студенти, які вивчають те ж саме питання, але є членами іншої групи, зустрічаються і обмінюються інформацією як експерти з даного питання. Це називається "зустріч експертів". Потім вони повертаються до своїх груп і навчають усьому новому, чого дізналися самі, інших членів групи. Ті, у свою чергу, докладають про свої частини завдання (як зубці однієї пили). Як бачимо, студентам треба не тільки володіти матеріалом, а вміти розповісти своїм товаришам, вміти вести спілкування, задавати і відповідати на запитання. Крім того, студентам треба вести записи у зошитах, щоб у подальшому вони змогли відповісти на будь-яке запитання вчителя з даної теми [5].
Цей метод ми модифікували, передбачаючи роботу студентів групами у 4-5 чоловік. Але при цьому уся група працює над одним і тим же матеріалом (наприклад, читає всю біографію), а кожен член групи отримує тему, яку розробляє особливо ретельно, і становиться експертом у групі [4]. Потім проводяться зустрічі експертів з різних груп.
У ході обговорення студенти повинні дати пояснення:
Яка точка зору вам здається найбільш переконливою?
Що ви відчуваєте, коли зустрічаєтеся з іншою точкою зору?
Кому і як вдалося відстояти альтернативну точку зору?
Варіант методу навчання у співробітництві " Вчимося разом" (Learning Together) розроблений Девидом Джонсоном і Роджером Джонсоном [6; 7]. Академічна група розбивається на різнорідні (за рівнем активності) малі групи у 3-5 чоловік. Кожна група отримує завдання, яке є підзавданням будь-якої великої теми, над яким працюють усі.
У результаті спільної роботи окремих груп і усіх груп у цілому досягається засвоєння навчального матеріалу. Усередині групи студенти самостійно визначають ролі кожного з них у виконанні загального завдання: стеження за правильністю виконання завдань партнерами, за активністю кожного члена групи у розв' язанні загального завдання, а також культурою спілкування. Таким чином, кожна група має два завдання: академічну - досягнення пізнавальної, творчої мети, а також соціальну - визначення культури спілкування. Викладач контролює не тільки успішність виконання академічного завдання групами студентів, але й характер їх спілкування між собою, спосіб подання необхідної допомоги один одному.
Організуючи навчання спілкуванню, культурі ведення діалогу, дискусії за американською технологією роботи у малих групах, ми визначили основні психологічні характеристики ведення діалогу, основними компонентами якого є:
комунікативна мета, мотиви, потреби партнерів по спілкуванню;
специфіка змісту предмета обговорення, його соціальна значущість;
ставлення учасників діалогічного контакту до предмета обговорення, їх комунікативний внесок у процес обговорення;
характер відношень членів малої групи один до одного, їх соціально-комунікативні позиції;
спосіб спілкування, який включає інформативний, етичний, етикетний і естетичний аспекти.
Наше дослідження, яке має на меті визначення ефективності використання американського досвіду навчання в малих групах для формування комунікативних умінь студентів, було проведено упродовж 2002-2003 рр. на ІІ-ІІІ курсах факультету іноземної філології Миколаївського державного університету. Більш високі результати сформованості комунікативних умінь ми відмітили у 76% студентів, у 24% істотної різниці не спостерігалось. Рівень осмислення навчального матеріалу, застосування його для рішення нових завдань був значно вищий також у цих студентів. Студенти Ковальова Я., Тарасенко І., Самуляк Н., Шагошев Т. та ін.
відмітили, що робота у групах дозволила їм навчитися спілкуватися з людьми і це дуже корисно у житті. Організація навчання в групах
аргументувати своє рішення проблеми.
Таким чином, педагогічне спілкування, психологія і культура спілкування - все це складові особистісно орієнтованої педагогіки. Педагогічне спілкування - це багатоповерхова конструкція, яка передбачає діяльність - взаємодію - спілкування - контакт [2]. Навчання у малих групах, навчання у співробітництві передбачає усі рівні спілкування. Таке спілкування соціально, тому що у його процесі студенти по черзі виконують різні соціальні ролі: лідера, виконавця, організатора, доповідача, експерта, дослідника та ін. і в результаті набувають комунікативних вмінь.
свідчить, що студенти стали більш активними, впевненими у власних силах, набули досвіду самостійного дослідження, доказово
ЛІТЕРАТУРА
Долинська Л.В., Гоголь О.В. Педагогічне мовлення.
К., 1996. - С. 126.
Леонтьев А.А. Педагогическое общение. - М., 1996.
С. 17.
Нор К.Ф. Кооперація у навчальній діяльності студентів // Науковий вісник МДПУ. - Вип. ІІІ. - Миколаїв: МДПУ, 2000. - С. 67-74.
Нор К.Ф. Формування комунікативних умінь студентів у груповій навчальній діяльності // Науковий вісник МДПУ. - Вип. ІУ. - Миколаїв: МДПУ, 2001. - С. 125-132.
Robert E. Slavin. Research on Cooperative Learning: an international perspective // Scandinavian Journal of Educationale Research. - 1989. - Vol. 33, № 4. - P. 236-250.
Johnson D., Johnson R. Cooperation and Competition: Theory and