Університетська система Сполучених Штатів оперативно реагує на нові умови життя. Найменші професійні навчальні заклади - коледжі, підпорядковані місцевій владі, пропонують широкі послуги у нетехнічних галузях - наприклад, образотворче мистецтво. У великих містах такі коледжі відіграють значну роль в адаптації прибулих емігрантів художніх професій, створюючи умови для відвідування курсів англійської мови. Їх адміністрація частіше звертається до художніх майстерень, реставраційних, художньо-промислових, пропонуючи організувати навчання персоналу безпосередньо на самих підприємствах та установах за їх програмами. Приватний університет Дж. Вашингтона, розташований у столиці, пропонує широке коло навчальних програм. Заклад організовує короткострокові курси у Вашингтоні, Каліфорнії, Канаді і в європейських країнах. Жителі Вашингтона мають змогу відвідувати класичні вечірні курси. Згідно зі статистикою, сьогодні людина в середньому тричі протягом життя змушена змінювати професію. Тому таке велике значення має здатність адаптуватися до нових вимог, постійно поповнювати знання. Поширенню неперервного навчання сприяє зв'язок університетів з підприємствами та установами в мистецькій галузі. Нововведенням в освіті є застосування сучасних засобів зв'язку. Частину курсів транслюють у певному радіусі декілька годин, після чого учні задають викладачам запитання по телефону. Широко використовують для навчання телебачення. Тільки каталог АМСЕЕ нараховує 513 курсів на касетах від 28 університетів з 16 різноманітних спеціальностей, у тому числі теоретичних мистецьких.

Варто звернути увагу на підхід до концепцій художньо-естетичного виховання в різних країнах світу в найперших ланках освітніх систем, а саме навчальних закладах початкової і загальної середньої освіти, що здійснюють широку підготовку учнів до вибору мистецьких спеціальностей. В англомовних країнах набули поширення різноманітні інтегровані курси з естетичним компонентом. Педагогічний процес естетизується за технологією створення естетичного поля, що передбачає чотири основні способи реалізації програми «Виховання мистецтва»:

1) розроблення інтеграційного курсу (об'єднання образотворчого, музичного, хореографічного, драматичного мистецтв), на викладання якого відведено шосту частину щоденного навантаження; застосування «групового викладання», тобто співробітництва викладачів мистецтвознавчого циклу;

доповнення змісту кожної навчальної дисципліни естетичним компонентом («Естетика мовлення» тощо), диференційоване вивчення предметів мистецтвознавчого циклу;

періодичне проведення тематичних занять- блоків, де окремі мистецтвознавчі й загальноосвітні дисципліни інтегруються навколо спільних для них понять;

викладання мистецтва як базової основи загальної освіти («Образотворче мистецтво і математика» тощо).

У молодших класах багатьох шкіл на предмети естетичного циклу виділено 7 годин на тиждень, 80 % часу протягом дня відведено на художні заняття, де мистецтво виступає методологію навчання.

У Німеччині, згідно з навчальним планом початкової школи, на предмет «Художнє виховання, музика, праця» виділено 3 години на тиждень у 1-му класі та по 4 години на тиждень у 2-4-х класах. Середню освіту здобувають у таких типах навчальних закладів: основна школа, реальна школа і гімназія. Навчальним планом основної школи передбачено вивчення предмету «Художнє виховання» в 5-6-х класах по 2 години на тиждень, в інших цей предмет входить до складу обов'язково-вибіркових (2 години на тиждень), з 8-го класу входить до предметів «на вибір». У гімназіях дисципліни художньо-естетичного циклу посідають значне місце, їхній обсяг залежить від профілю закладу - гуманітарного, естетичного тощо [18, с. 23]. Інтеграція шкільних структур охоплює мистецькі дисципліни, особливо у вальдорфських школах. Малярство, ліплення та ін. безпосередньо вплітаються в навчання з усіх предметів. Педагоги вважають, що глибина переживання важливіша за глибину навчання, тому образ - найкращий спосіб засвоєння матеріалу.

У Франції загальноосвітня школа складається з трьох рівнів - п'ятирічної початкової школи, чотирирічного коледжу (1 ступінь середньої освіти) та загальноосвітнього, технологічного чи професійного трирічного ліцею (2 ступінь середньої освіти). В початковій школі передбачено на блок предметів «Фізкультура, музика, мистецтво» від 6 до 8 навчальних годин. У багатьох школах введено поглиблене вивчення образотворчого мистецтва; в загальноосвітніх і технологічних ліцеях існують класи спеціальної підготовки з мистецтва. Мистецьку освіту проголошено пріоритетною галуззю; її реформування на всіх ступенях від материнської школи до ліцею передбачає залучення великомасштабних проектів, спрямованих на партнерство навчальних закладів з музеями та іншими установами культури, розширення форм спілкування учнів з митцями, відкриття нових класів художнього профілю, розроблення навчальних програм тощо.

Належну увагу приділяють мистецтву у Великобританії. Предмет «Мистецтво» в граматичних школах викладають у перші три роки навчання по 2 години на тиждень. З 4-5-го років навчання 50 % часу відводять на предмети на вибір. Застосовують блочний принцип - по чотири предмети з кожного блоку, до яких входять «Музика», «Образотворче мистецтво», «Дизайн», «Драма». У 4-5-х класах вивчають «Музику» (3 години) та «Історію мистецтв» (2 години). З 6-го класу обсяг мистецьких дисциплін залежить від профілів навчання: на природничо-науковому відділенні - 2 години на тиждень, на класичному - 7 годин. Як і в інших західноєвропейських країнах, у Великобританії широко розповсюджене переконання, що повноцінна середня освіта має базуватися на класично-гуманітарній культурі. Під час розподілу учнів з 4-го класу на