закладах різного типу дуже різняться. Поряд з обов' язковими є велика кількість предметів на вибір. Крім офіційних, ефективно діють громадські механізми визначення освітніх стратегій [11, с. 45]. Загалом в освіті США діє принцип так званої контрольованої свободи вибору. Перспективи трансформації художньої освіти пов' язують з розвитком шкіл- магнатів із профільною спеціалізацією. У концепцію цієї моделі закладено ідею варіативності освітніх послуг, що втілюється завдяки введенню курсів на вибір за одночасної високої якості викладання.
Університетська система Сполучених Штатів оперативно реагує на нові умови життя. Найменші професійні навчальні заклади - коледжі, підпорядковані місцевій владі, пропонують широкі послуги у нетехнічних галузях - наприклад, образотворче мистецтво. У великих містах такі коледжі відіграють значну роль в адаптації прибулих емігрантів художніх професій, створюючи умови для відвідування курсів англійської мови. Їх адміністрація частіше звертається до художніх майстерень, реставраційних, художньо-промислових, пропонуючи організувати навчання персоналу безпосередньо на самих підприємствах та установах за їх програмами. Приватний університет Дж. Вашингтона, розташований у столиці, пропонує широке коло навчальних програм. Заклад організовує короткострокові курси у Вашингтоні, Каліфорнії, Канаді і в європейських країнах. Жителі Вашингтона мають змогу відвідувати класичні вечірні курси. Згідно зі статистикою, сьогодні людина в середньому тричі протягом життя змушена змінювати професію. Тому таке велике значення має здатність адаптуватися до нових вимог, постійно поповнювати знання. Поширенню неперервного навчання сприяє зв'язок університетів з підприємствами та установами в мистецькій галузі. Нововведенням в освіті є застосування сучасних засобів зв'язку. Частину курсів транслюють у певному радіусі декілька годин, після чого учні задають викладачам запитання по телефону. Широко використовують для навчання телебачення. Тільки каталог АМСЕЕ нараховує 513 курсів на касетах від 28 університетів з 16 різноманітних спеціальностей, у тому числі теоретичних мистецьких.
Варто звернути увагу на підхід до концепцій художньо-естетичного виховання в різних країнах світу в найперших ланках освітніх систем, а саме навчальних закладах початкової і загальної середньої освіти, що здійснюють широку підготовку учнів до вибору мистецьких спеціальностей. В англомовних країнах набули поширення різноманітні інтегровані курси з естетичним компонентом. Педагогічний процес естетизується за технологією створення естетичного поля, що передбачає чотири основні способи реалізації програми «Виховання мистецтва»:
1) розроблення інтеграційного курсу (об'єднання образотворчого, музичного, хореографічного, драматичного мистецтв), на викладання якого відведено шосту частину щоденного навантаження; застосування «групового викладання», тобто співробітництва викладачів мистецтвознавчого циклу;
доповнення змісту кожної навчальної дисципліни естетичним компонентом («Естетика мовлення» тощо), диференційоване вивчення предметів мистецтвознавчого циклу;
періодичне проведення тематичних занять- блоків, де окремі мистецтвознавчі й загальноосвітні дисципліни інтегруються навколо спільних для них понять;
викладання мистецтва як базової основи загальної освіти («Образотворче мистецтво і математика» тощо).
У молодших класах багатьох шкіл на предмети естетичного циклу виділено 7 годин на тиждень, 80 % часу протягом дня відведено на художні заняття, де мистецтво виступає методологію навчання.
У Німеччині, згідно з навчальним планом початкової школи, на предмет «Художнє виховання, музика, праця» виділено 3 години на тиждень у 1-му класі та по 4 години на тиждень у 2-4-х класах. Середню освіту здобувають у таких типах навчальних закладів: основна школа, реальна школа і гімназія. Навчальним планом основної школи передбачено вивчення предмету «Художнє виховання» в 5-6-х класах по 2 години на тиждень, в інших цей предмет входить до складу обов'язково-вибіркових (2 години на тиждень), з 8-го класу входить до предметів «на вибір». У гімназіях дисципліни художньо-естетичного циклу посідають значне місце, їхній обсяг залежить від профілю закладу - гуманітарного, естетичного тощо [18, с. 23]. Інтеграція шкільних структур охоплює мистецькі дисципліни, особливо у вальдорфських школах. Малярство, ліплення та ін. безпосередньо вплітаються в навчання з усіх предметів. Педагоги вважають, що глибина переживання важливіша за глибину навчання, тому образ - найкращий спосіб засвоєння матеріалу.
У Франції загальноосвітня школа складається з трьох рівнів - п'ятирічної початкової школи, чотирирічного коледжу (1 ступінь середньої освіти) та загальноосвітнього, технологічного чи професійного трирічного ліцею (2 ступінь середньої освіти). В початковій школі передбачено на блок предметів «Фізкультура, музика, мистецтво» від 6 до 8 навчальних годин. У багатьох школах введено поглиблене вивчення образотворчого мистецтва; в загальноосвітніх і технологічних ліцеях існують класи спеціальної підготовки з мистецтва. Мистецьку освіту проголошено пріоритетною галуззю; її реформування на всіх ступенях від материнської школи до ліцею передбачає залучення великомасштабних проектів, спрямованих на партнерство навчальних закладів з музеями та іншими установами культури, розширення форм спілкування учнів з митцями, відкриття нових класів художнього профілю, розроблення навчальних програм тощо.
Належну увагу приділяють мистецтву у Великобританії. Предмет «Мистецтво» в граматичних школах викладають у перші три роки навчання по 2 години на тиждень. З 4-5-го років навчання 50 % часу відводять на предмети на вибір. Застосовують блочний принцип - по чотири предмети з кожного блоку, до яких входять «Музика», «Образотворче мистецтво», «Дизайн», «Драма». У 4-5-х класах вивчають «Музику» (3 години) та «Історію мистецтв» (2 години). З 6-го класу обсяг мистецьких дисциплін залежить від профілів навчання: на природничо-науковому відділенні - 2 години на тиждень, на класичному - 7 годин. Як і в інших західноєвропейських країнах, у Великобританії широко розповсюджене переконання, що повноцінна середня освіта має базуватися на класично-гуманітарній культурі. Під час розподілу учнів з 4-го класу на