паралелі, до паралелі А з переважно гуманітарним ухилом зараховують найсильніших учнів. На відміну від середньої школи, у початковій зазвичай діють комплексні програми, оцінюються міждисциплінарні знання й навички учнів; педагогічні колективи шкіл самі вирішують, як викладати предмети навчального національного плану - у вигляді окремих предметів чи у вигляді інтегрованих курсів, програмних модулів.
Високого рівня в художньому вихованні школярі досягла Угорщина. Протягом останніх років функцію основоположного документа для розроблення різних програм з мистецтва виконує державний освітній стандарт, який з кожним роком удосконалюється і перевидається в оновленому вигляді. Згідно з ним, предмети мистецтва охоплюють 16 % загального обсягу навчання в загальноосвітній початковій школі та майже 10 % - у старшій (для порівняння: в Україні у початковій школі мистецькі дисципліни становлять близько 7 %, а в старшій їх немає). Набули популярності загальноосвітні школи з музично-естетичним ухилом, які сприяють інтенсивному загальному розвитку дітей, зростанню успішності з інших предметів. Досвід угорських педагогів з музично-естетичного виховання вивчають у багатьох країнах світу.
Згідно з реформою системи загальної освіти Польщі, структура якої тепер складається з основної шестирічної школи, трирічної гімназії та ліцею або професійної школи, запроваджується інтегроване вивчення мистецтва. Зміст нового предмета «Мистецтво» тісно пов'язаний з іншими предметами: рідною та іноземною мовами, літературою, історією, фізкультурою тощо.
У Росії, згідно з останнім варіантом концепції освітньої галузі «Мистецтво», у 12-річній школі передбачено введення після вивчення музики і образотворчого мистецтва в початковій і основній школах інтегрованого курсу «Світова художня культура». На основі різних концепцій з базових предметів «Образотворче мистецтво» (1-7 класи), «Світова художня культура» (10-11 класи) розроблено різноманітні програми, які забезпечені навчально- методичними комплектами. Створено програми художнього розвитку учнів молодших і середніх класів переважно на основі одного з видів мистецтва. Більшість інтегрованих курсів для початкової, середньої і старшої школи побудовано в межах традиційної схеми «
ЛІТЕРАТУРА - музика - малярство».
У Японії, де традиційно приділяли увагу естетичним чинникам становлення особистості, в державних школах діють єдині програми, і кількість навчального часу на мистецький компонент доходить до 50 %. Образотворче мистецтво як комплексний курс, інтегрований з працею, опановують на основі поєднання національних традицій з вивченням світової художньої спадщини. У старших класах учні вибирають для вивчення не менше третини з повного циклу художньо-естетичних предметів.
Складовими системи професійної освіти в мистецькій галузі України, зокрема, в образотворчому мистецтві, є: художні училища, училища культури, училища декоративно-ужиткового мистецтва, театральні училища (сценографія, художник- декоратор), коледжі з мистецьким спрямуванням - вищі навчальні заклади (університет культури і мистецтв, Академія мистецтв, Академія образотворчого мистецтва і архітектури) тощо. Якщо дивитися ширше, то підготовку до професійної освіти здійснюють загальноосвітні навчальні заклади, позашкільні види освіти, ліцеї і школи з мистецьким спрямуванням. Виникає необхідність в узгодженні і новому змісті програми художньо- мистецької підготовки до професійного навчання.
В Україні образотворче мистецтво, як навчальний предмет, ще не має концептуально- перспективного самостійного шляху. Відкритим залишається питання достатнього забезпечення для успішного розвитку учнів засобами образотворчого мистецтва. Уявна простота назв предметів естетичного циклу (наприклад, малювання), недооцінка ролі і значення цієї дисципліни, відсутність кваліфікованих спеціалістів призводили того, що цей важливий навчальний курс керівники шкіл вважали другорядним, довантажували цими годинами вчителів інших предметів. Останніми роками розроблено концепцію стандарту загальної середньої освіти України, де важливе місце серед інших предметів відведено «Художній культурі», передусім, образотворчому мистецтву і музиці. Для системного засвоєння знань та гнучкого планування програма «Художня культура» пропонує до кожного розділу професійні канони, які складалися віками. Вона побудована так, щоб забезпечити реалізацію стандарту знань через творчий процес, застосувавши гнучкий підхід до вибору тематичних завдань. Якщо кількість тематичних завдань перевищує кількість занять, то вчитель має можливість вибрати теми на свій розсуд чи змінити їх. Структура програми дає змогу кожному вчителеві образотворчого мистецтва виробити власний стиль та методику викладання, не обмежуючись тематикою.
Програма з образотворчого мистецтва передбачає гнучке планування, тому вона може бути використана для загальноосвітніх шкіл (1 або
години на тиждень), гімназій, ліцеїв, шкіл
поглибленим вивченням образотворчого мистецтва [16, с. 2].
Провідні вчені вважають, що розробляти методологічні і теоретичні засади загальної мистецької освіти і художньо-естетичного виховання в Україні треба на таких принципах:
гуманізації і гуманітаризації;
природовідповідності (врахування вікових особливостей) та культуровідповідності (забезпечення культурної спадкоємності поколінь);
органічного поєднання універсальної (загальнолюдської), національної (державної) і регіональної (етнолокальної, краєзнавчої) складових змісту мистецької освіти; спрямування естетичного виховання на формування національної свідомості, патріотичних почуттів);
систематичності, послідовності; наступності і доступності;
єдності навчання, виховання і розвитку особистості;
взаємозв' язку навчальної і позаурочної роботи, узгодження освітніх заходів і заходів дозвілля, гармонізації суспільних та родинних виховних впливів;
цілісності, полі художності, інтегративності мистецької освіти;
єдності художньо-естетичних знань, світоглядних уявлень, емоційно-ціннісного ставлення, умінь і творчості;
комунікативної спрямованості, толерантності взаємин і спілкування;
емоційної, духовно-енергетичної насиченості змісту художньої освіти та естетичного виховання;
диференціації та індивідуалізації навчання і виховання, варіативності їхнього змісту, форм і методів;
пріоритету інтерактивних, синергетичних технологій, спрямованих на духовно-естетичний саморозвиток особистості;
безперервності, відкритості до змін і перспективності системи мистецької освіти та естетичного виховання [12, с. 74-75].
У процесі розроблення проекту Державних освітніх стандартів України [9] та Концепції художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах [12] було науково обґрунтовано доцільність нової структури освітньої галузі «Естетична культура (Мистецтво)». Тепер вона охоплює всі роки навчання в