Окремо необхідно зазначити індивідуалізацію навчання у творчих мистецьких навчальних закладах, відбір і поглиблену підготовку обдарованих студентів з метою формування мистецької еліти країни. На основі базової програми масового навчання бакалаврів є можливість формувати модулі елітарної підготовки обдарованої молоді, здатної опанувати складні і напружені творчі завдання програми підготовки магістрів.

Такий підхід здійснює Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури. Це єдиний в Україні багатопрофільний навчальний заклад художньої освіти, що має академічне спрямування і готує фахівців живопису, скульптури, графіки, театрально-декоративного мистецтва, архітектури, реставрації творів мистецтва, мистецтвознавства та артменеджменту. За час існування Академія стала головним вищим навчальним закладом з підготовки кадрів українського образотворчого мистецтва та архітектури. У ній виховали близько 7 тисяч фахівців, сформувались всесвітньо відомі мистецькі школи М. Бойчука, Г. Нарбута, Ф. Кричевського. Протягом останнього десятиліття в Академії відкрито нові спеціалізації, збільшилась кількість навчально-творчих майстерень, у яких займаються художньою творчістю найбільш обдаровані випускники художніх училищ, університетів. Це майстерня станкового живопису, живопису і храмової культури, монументального живопису, театрально-декораційного мистецтва, майстерня з підготовки художників кіно і телебачення, реставрації творів мистецтва, вільної графіки, книжкового мистецтва, графічного дизайну, скульптури, архітектурного проектування. Академія є відомим мистецьким осередком у світі. Досягнення в навчально-науковій діяльності, в підготовці творчих та науково-педагогічних кадрів, потужний науково-творчий потенціал і велика організаторська роль у розробці важливих напрямків підготовки фахівців визначили Академію як один із лідерів вищих закладів мистецької освіти в Україні. Тут великою мірою оновлено зміст освіти, впроваджено новітні методики щодо підготовки спеціалістів. Навчальний заклад підтримує наукові і творчі зв'язки з університетами Голландії, Греції,

Іспанії, Польщі та інших країн. На кафедрах працюють більше 20 академіків і членів- кореспондентів Академії мистецтв України та Української Академії архітектури, близько 50 докторів наук, професорів, стільки ж кандидатів наук, доцентів, 69 викладачів мають почесні звання, 14 педагогів є лауреатами Національної премії України імені Тараса Шевченка. Національна Академія образотворчого мистецтва і архітектури відіграє суттєву роль у формуванні духовного середовища в суспільстві, справі примноження культурних цінностей країни, підготовки і становлення мистецької еліти України. Діяльність таких лідерів мистецької освіти доводить, що надійшов час орієнтування мистецьких навчальних закладів різного рівня і ступеня на нові кроки у ХХІ столітті в справі професійної підготовки майбутніх митців.

Залишилось окреслити коло основних завдань в галузі. Необхідність реформування професійної мистецької освіти в Україні викликана потребою в таких заходах:

Реальне спрямування соціально- культурної політики на людину.

Правовий захист інтелектуальної власності як суспільної цінності і об' єкта авторського права.

Подолання відчуження культури та мистецтва від освіти, неперервність культуротворчого виховання і навчання: родина - дошкільне виховання - школа - вищі заклади освіти - післядипломна освіта та ін.

Функціонування окремих кафедр культури та мистецтва у класичних і педагогічних університетах.

Розробка системи культуротворчих педагогічних технологій для гуманітарних і природничо- наукових дисциплін; кожен предмет має розвивати в учнів, студентів властивими йому засобами навички творчості, здатність самореалізації як суб' єктів культури.

Розвиток системно-гуманітарного мислення педагогів.

Цілеспрямована підготовка педагогів до культуротворчого виховання та навчання учнів, студентів.

Розробка інтегрованих програм, навчальних посібників, спецкурсів, методичних рекомендацій з українського і світового мистецтва та окремих його видів; культури і мистецтва країн, мова яких вивчається в навчальному закладі; культури і мистецтва національних меншин тощо.

Запровадження державного екзамену з культури і мистецтва у педагогічних навчальних закладах [21, с. 50-51].

Такі міри можуть задовольнити потребу радикальної універсалізації здібностей спеціалістів образотворчого мистецтва, підвищення освітньо- виховних компонентів структури підготовки і перепідготовки мистецьких та наукових кадрів, удосконалення змісту навчання фахівців мистецької галузі. 

ЛІТЕРАТУРА

Библер В.С. Диалог культур и школа ХХІ века // Школа диалога культур: Идеи. Опыт. Проблемы / Под общ. ред. В.С. Библера. - Кемерово, 1993.

Выготский Л.С. Психология искусства. 3-е изд. - М., 1986.

Гайков А.О. Двоступенева система освіти: проблеми управління // Педагогіка і психологія. - 2002. - № 3. - С. 40-41.

Грейсон Дж.К.Мл., О Делл К. Американский менеджмент на пороге ХХІ века: Пер. с англ. - М., 1991.

Грищенко Т. Традиції гімназійного музично-естетичного виховання і сучасна освіта // Рідна школа. - 2001. - № 1.

Державний стандарт початкової загальної освіти: Постанова Кабміну України № 1717 за 16.11.2000 р. // Поч. школа. - 2001. - № 1.

Дмитриева А. Поверить в собственные силы // Лицейское и гимназическое образование. - 2000. - № 2.

Дубовик О. Культорологічне забезпечення університетської освіти у США / Діалог культур: Україна у світовому контексті. Художня освіта: Зб. наук. праць / Ред. кол.: І.А. Зязюн (гол. ред.), С.О. Черепанова (упоряд. і відп. ред.), Н.Г. Ничкало, О.П. Рудницька та ін. - Львів, 2000. - Вип. 5.

Костюк Г., Левчук Л., Рудницька О., Масол Л. та ін. Державний стандарт загальної середньої освіти. Художня культура (Проект) // Мистецтво та освіта. - 1997. - № 3.

Кремень В.Г. Освітня ідеологія та політика в Україні і світі // Учитель. - 1999. - №11-12.

Лещенко М. Зарубіжні технології підготовки учителів до естетичного виховання: Вид. 2 доп. - К., 1996. - 192 с.

Масол Л.М. Концепція художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах // Пед. газета. - 2001. - №