Естетичне виховання молодших школярів засобами образотворчого мистецтва

Стаття присвячена проблемам естетичного виховання молодших школярів засобами образотворчого мистецтва. Розглядаються питання активізації процесів сприйняття та умови ефективного естетичного розвитку дитини.

This article is about problems of aesthetic education ofjunior pupils by fine arts methods. Describing questions of activation ofperception process and conditions of effective aesthetic development of a child.

Концепція загальної мистецької освіти розроблена відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту" і грунтується на положеннях Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа) та спрямована на реалізацію Національної доктрини розвитку освіти в Україні. Концепція враховує сучасні культуротворчі процеси в Україні, що формуються на засадах багатовікових вітчизняних традицій і в загальному контексті європейської та світової інтеграції з орієнтацією на загальнолюдські демократичні цінності громадянського суспільства. Але орієнтуючись на означені цінності, ми маємо прагнути до того, щоб ціннісне ставлення до світу подавалося крізь призму етнонаціональної специфіки, тоді воно стане ефективним засобом виховання естетичної культури, патріотичних почуттів, громадянської позиції особистості. Дитина повинна сприймати національні цінності через художню спадщину, в якій акумульовано емоційно-естетичний досвід поколінь.

Багато авторів вважають естетичне виховання одним із провідних у формуванні особистості школяра. С.О. Герасімов пояснює означену позицію таким чином: „Функцією естетичного виховання і художньо-естетичної діяльності дітей є розвиток у них образного мислення, відмінного від понятійного". У художньому образі як формі мислення зосереджено великий обсяг інформації про природу, суспільство, відносини, історію, наукові знання. За допомогою образів- уявлень здійснюється не лише мислення, але й зберігання інформації. Розвиток образного мислення може йти „від сприйняття цілісного образу як поодинокого явища до розуміння образів- узагальнень, які знаходяться у ньому до розкриття їх внутрішнього, глибинного сенсу" [3, с. 12]. Це дає підстави стверджувати, що естетичне виховання має загальний характер, і ця загальність та обов'язковість є найважливішими з принципів формування особистості у дитячому віці.

УДК 37.036:75

Стасюк Н.А., Миколаївський обласний художній музей ім. В.В. Верещагіна

Образотворча діяльність - основний шлях розвитку здібностей дітей, оскільки здібності проявляються в адекватній діяльності; це той вид художньої творчості, в якому активність дитини приводить до відчутних результатів. На нашу думку, організація образотворчої діяльності має поєднувати в собі творчу працю й задоволення, пізнання світу і гру, фантазію і точний розрахунок. Заняття з образотворчого мистецтва слід спрямувати на розвиток в учнів зорової пам'яті, спостережливості, просторової уяви, тонкої моторики пальців, уміння зосередитися, наполегливості у досягненні мети і, головне, відчутті ритму і гармонії.

Гарно впливає на активізацію образотворчої діяльності дитини організація постійних виставок дитячих робіт, які стимулюють потяг до мистецтва, сприяють естетичному розвиткові учнів, залученню до образотворчої діяльності нових талантів.

Науковцями доведено, що досвід образотворчого мистецтва, набутий людиною в дитинстві, дає відчутні позитивні наслідки в дорослому житті. Творчість дитини в цій галузі дозволяє не тільки наповнити її повсякденну діяльність радістю, а й дати стрижневе розуміння сенсу життя.

Розглядаючи процес естетичного виховання, слід враховувати вікові особливості дитини. Адже різні вікові періоди вимагають від вихователів різні підходи. Б.Т. Ліхачов пише про молодший шкільний вік наступне: "Разом з тим незалежно від рівня самоусвідомлення дітей період дошкільного і молодшого шкільного віку є, мабуть, вирішальним з точки зору естетичного сприйняття та формування морально-етичного ставлення до життя" [1, с. 35]. Сфера естетичного ставлення дитини дуже різноманітна і розфарбована у яскраві кольори, які проявляються у її світосприйнятті. Діти молодшого шкільного віку, як правило, вірять, що життя створене для радощів. Безпосередність відношення дитини до дійсності проявляється у її творчості. Відкриваючи світ як радісне, світле, повне яскравих кольорів, рухів, звуків ціле, як створене для здійснення її бажань, дитина ще не дуже глибоко проникає у сутність прекрасного. Як бачимо, основні морально-етичні якості особистості формуються у ранньому періоді дитинства і зберігаються у більш-менш незмінному вигляді на все життя, тобто ефективна художньо-естетична робота з виховання у молодшому шкільному віці впливає на формування світогляду, звичок, переконань.

Завдання образотворчого мистецтва й освіти - допомогти учням реалізувати свої творчі задатки. Формування культури і творчих здібностей у співпраці учня і вчителя знаходиться у прямій залежності від того, як вона організована. Зарегламентованість дій вчителя викликає закомплексованість у свідомості учня і навпаки - чим більше творчої свободи в діях учителя, тим ширше коло фантазії і творчих самостійних пошуків у його учнів.

Жодному вчителеві ще не вдалося передати своє розуміння смислу художнього твору учням. Учитель може повідомити учням про те, як сам сприймає і що при цьому відчуває або думає, але зрозуміти суть і сенс учень може лише сам, усвідомивши свої власні думки і почуття, а не думки і почуття вчителя. Отже, робота наша має бути спрямована на розробку таких технологій, які активізують самосприйняття та саморозвиток учнів.

Наші спостереження свідчать, що діти молодшого шкільного віку легко і природно входять у трансцендентальний стан споглядання, мину- ючи психологічний самоаналіз і феноменологічну рефлексію.

Сприйняття творів образотворчого мистецтва передбачають активну діяльність зорових відчуттів, яка потребує відповідної підготовки дитини. Ставлячи завдання розвитку художньо- естетичного сприйняття, ми маємо вирішальні у навчально-виховному процесі наступні завдання:

розвиток чутливості на твір образотворчого мистецтва;

розвиток здатності виражати своє відношення до твору;

розширення