УДК 378.45.001.85

Павленко Т.С., Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут"

Моделювання працеохоронної діяльності інженера як спосіб ефективної організації навчального процесу з промислової безпеки

Наведена схема моделювання, рівні абстракції та перелік педагогічних технологій, використання яких значно підвищує ефективність навчального процесу при імітації працеохоронного компоненту інженерної діяльності.

The circuit of modeling is given, levels of abstraction and the list of pedagogical technologies which use considerably raises efficiency of educational process at imitation of a component ofprotection of work of engineering activity Розвиток техніки в наш час сягає такого рівня, при якому вона стає невід'ємною частиною усіх сфер життєдіяльності людини. За словами К. Ясперса, технізація розповсюджується все ширше від підкорення природи до підкорення усього життя людини, до бюрократичного управління усім - до підкорення політики, навіть ігор та розважань [1].

Проблема промислової безпеки та охорони праці у всьому світі є все більш гострою: кожного року стається 125 млн. нещасних випадків на виробництві і 220 тис. з них зі смертельними наслідками.

На міжнародному рівні питання безпеки на виробництві знайшли відображення у Програмі ООН з навколишнього середовища, в інструкціях, нормативних документах і системах оповіщення про нові професійні небезпеки, розроблені Міжнародною організацією праці, системах оперативного оповіщення про випадки ядерних аварій Міжнародного агентства з ядерної енергії тощо.

Кожного року Міжнародна організація праці відзначає день пам' яті жертв травматизму й визначає напрямки своєї роботи. За її рішенням 2004 рік був спеціально оголошений роком

культури виробництва.

Водночас з "гучними" аваріями і катастрофами мають місце сотні, тисячі "тихих" нещасних випадків та професійних захворювань. Їх причинами виявилися ускладнення технологічних процесів і підвищення технічних параметрів обладнання, висока інтенсивність та монотонність праці, гіподинамія та гіпокінезія, специфічні умови зорової роботи, наявність широкого спектру електромагнітних випромінювань, теплові та акустичні забруднення виробничого середовища.

Сьогодні доводиться констатувати, що, аналізуючи стан рівня травматизму в різних галузях виробництва, фахівці звертають особливу увагу на те, що один з основних обов'язків кожної посадової особи, має полягати у забезпеченні безпеки праці, сьогодні на жаль, не виконується.

Цей факт отримав яскраве підтвердження на проведеному у квітні 2004 року спільному засіданні Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики і праці та Державного Комітету України по нагляду за охороною праці, присвяченому проблемі стану охорони праці [2].

Саме керівники підприємств, адміністрація усіх рівнів мають приймати активну участь у створенні безпечних умов праці, бути прикладом для своїх підлеглих та співробітників у виконанні правил промислової безпеки. Життя і діяльность людини необхідно розглядати не тільки як невід'ємну частину технології виробництва, органічно пов'язану з нею, а як найвищу цінність.

Актуальність проблеми полягає у вирішенні завдань удосконалення промислової безпеки за рахунок підвищення рівня цільової підготовки інженерних кадрів, що значною мірою визначається як змістом, так і станом вітчизняного виробництва. Для забезпечення високої освіченості та професіоналізму необхідно прищепити майбутнім інженерам вміння:

а) думати самостійно, творчо, вільно орієнтуватися у безперервної зростаючому потоці науково-технічної інформації;

б) подолати специфічний бар'єр "відчуженості" молодих людей від практичного застосування знань, тобто забезпечити єдність навчання і практики.

Якщо класична інженерна діяльність містила в собі переважно винахідництво, конструювання, організацію виробництва технічних систем, то в сучасних умовах важливою її складовою стає виконання організаційно-управлінських і психолого- педагогічних функцій [3].

Зв'язок проблеми с практичним завданням визначається тим особливим значенням, що набуває, останнім часом в інженерній сфері соціотехнічне проектування, головна увага у якому приділяється не машинним компонентам, а людському фактору - діяльності людини, її соціальним і психологічним аспектам.

Мета статті полягає у дослідженні методу моделювання працеохоронної діяльності інженера у навчання студентів, що необхідно використовувати для визначення місця знань з промислової безпеки, формування у студентів розуміння ролі охорони праці та необхідності її забезпечення, а також важливості виховання та прищеплення стійких навичок безпечних прийомів праці персоналу, тобто формування культури безпеки. Важливо при цьому показати гуманістичну спрямованість цієї функції у загальному контексті технічних, соціальних та економічних проблем. Необхідно формувати у майбутніх фахівців розуміння особистості людини як найвищої цінності. Таке завдання стає комплексним і повинне реалізуватися не тільки при вивченні спеціальних дисциплін, а й у процесі психолого-педагогічної підготовки.

Моделювання працеохоронної складової професіональної діяльності фахівця та її формування у навчальному процесі базується на зазначених рівнях абстракції, застосування яких враховується автором при виконанні такої послідовності етапів:

визначення функціональних обов'язків фахівця при виконанні ним типових професійних завдань;

виявлення психологічних аспектів виконання функціональних обов' язків професіональної діяльності [4];

трансформація професійних завдань фахівця у навчально-професійні завдання студентів;

визначення місця навчально-професійних завдань у організації та здійснені навчально-виховного процесу;

використання спонукаючих і спрямовуючих мотивів особистості студента для ефективного опанування знань, необхідних для майбутньої професійної діяльності [5];

вибір доцільних педагогічних технологій відповідно до змісту і характеру навчально-професійного завдання (рис. 1).

З аналізу рис. 1 випливає, що знання, вміння та навички студента, які він отримує у вищій школі, мають бути мобільними, тобто він мусить навчатися обробляти накопичену інформацію, навчитися здобувати нові знання, використовувати їх у своїй майбутній практичній діяльності. Таким чином, необхідно навчити студента формувати свої знання, вміння, навички. Завдання з такого спрямування і вирішується під час моделювання у навчальному процесі змісту майбутньої професійної діяльності спеціаліста.

Отже, працеохоронна діяльність висуває перед спеціалістами певне коло взаємопов' язаних соціально-психологічних вимог.