а) знання -технічні, психологічні, педагогічні, правові, економічні та інші, в тому числі й у сфері організації виробництва і промислової безпеки;

б) вміння - організаторські, управлінські, педагогічні, тощо;

в) характерні якості особистості - принциповість, ініціативність, вимогливість, моральність, турботливість, творче ставлення до роботи, вміння володіти собою у нестандартній ситуації тощо.

Для вироблення раціонального рішення спеціаліст мусить уміти: бачити завдання, усвідомити і розв' язати його, здійснити взаємодію з працівниками різних посадових рангів та професій.

Моделювання працеохоронної діяльності дозволяє застосовувати метод трансформації професійних завдань у навчально-професійні, тобто фактично під час навчання студентів відтворювати конкретну професійну діяльність, яка складається з:

найбільш значущих завдань, розв'язання яких визначається якістю підготовки спеціаліста;

визначення рівня складності оволодіння вмінням вирішувати конкретні професійні завдання;

розробки завдань, характерних для даної професійної діяльності;

розробки банку данних для навчально- професійних задач з урахуванням реальних умов діяльності.

Це висуває на перший план наступні цілі і завдання працеохоронної підготовки спеціалістів:

формування знань про небезпечні та шкідливі виробничі фактори, що супроводжують застосовувані технології, умінь ідентифікувати та оцінювати рівень дії цих факторів на людину і навколишнє середовище;

формування знань про принципи, методи і засоби забезпечення безпеки працюючих та умінь знаходити обґрунтовані оптимальні рішення організаційного, управлінського, технічного тощо характеру для кожного конкретного випадку, глибоко розуміючи сутність запропонованих рішень;

3) формування знань та умінь оцінювати можливі, в тому числі й віддалені, економічні та соціальні наслідки прийнятих рішень, віддаючи перевагу морально-етичним вимогам над техніко-економічними міркуваннями.

Постановка, навчання і організація виконання навчально-професійних задач здійснюється за допомогою певних педагогічних технологій, які покликані упорядкувати навчальний процес. При моделюванні професійної діяльності спеціаліста можуть бути обрані технології, які дозволяють використовувати імітацію виробничого середовища, визначають конкретні цілі та проблеми майбутньої діяльності, забезпечують формування у студентів здатності успішно розв' язувати практичні завдання. На рис. 2 наведена класифікація за цільовою орієнтацією педагогічних технологій, що використовуються при моделюванні у навчальному процесі професійної діяльності спеціаліста. Її аналіз дозволяє визначити технології, застосування яких найбільш доцільне при вивченні тих чи інших аспектів працеохоронної діяльності спеціаліста.

Багатоаспектність проблем промислової безпеки, різноманітність та комплексність завдань з управління нею обумовлюють необхідність диференційованого підходу до вибору найдоцільніших педагогічних технологій та організації навчання з охорони праці. Так, якщо для вивчення технічних та санітарно- гігієнічних аспектів охорони праці сприйняні і, як правило, достатні такі традиційні форми і методи навчання та закріплення навчального матеріалу як лекції, лабораторні та практичні заняття, то для вивчення організаційно- управлінських аспектів охорони праці такий підхід є малоефективним.

Організація і управління охороною праці є комплексним завданням, і його вирішення потребує комплексних міжпредметних знань, а отже і міжпредметних форм організації навчального процесу.

ЛІТЕРАТУРА

Ясперс К. Смысл и назначение истории. - М., 1994. - с.127.

Мельник Н. Особый режим // День. - № 71.21.04.04

Товажнянский Л.Л. Романовский А.Г. Методические основы педагогических систем подготовки инженеров к управленческой деятельности // Теорія і практика управління соціальними системами: філософія, психологія, педагогіка та соціологія. - 2001, - №2(3) - с. 3-13.

Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. М., 1975.

Иванова Е.М. Основы психологического изучения профессиональной деятельности. -