УДК 796.412

Мосензова І.М., Миколаївський державний гуманітарний університет ім. Петра Могили

Вплив ритмічної гімнастики на функціональний рівень студентів факультету політичних наук

У даній статті розглядається вплив занять ритмічною гімнастикою на функціональний та фізіологічний рівень студентів факультету політичних наук, наводиться система оцінки їх фізичної підготовленості.

This article examines the influence of rhythmic gymnastics on functional and physiological level of students of political science faculty, contains the system of student's physical prepared estimate Фізичне виховання представлено у вищих навчальних закладах як навчальна дисципліна, яка впливає на цілісний розвиток особистості. Будучи складовою частиною загальної культури і професійної підготовки студентів протягом періоду навчання, фізична культура є компонентом гуманітарної освіти, значущість якого проявляється через гармонізацію духовних і фізичних сил, формування таких загальнолюдських цінностей, як здоров'я, фізичний і психічний добробут, морально-фізична досконалість. Наукою доведено, що здоров'я людини на 50-55% залежить від умов та способу життя [4, с. 55].

Проблеми розвитку фізичного виховання, його вплив на здоров'я людини, її фізичний стан знаходили своє відображення в наукових працях Платонова В.М., Матвєєва Л.П., які акцентували увагу на спортивному тренуванні як одному із засобів адаптації людини до умов навколишнього середовища та її підготовки до трудової діяльності. Підкопай Д.О. у своїх статтях розглядає вплив різноманітних умов на становлення оздоровчої гімнастики як різновиду сучасного фітнесу. Бориклевич В.Б., Холодов Н.К., Кузнє- цов В.С. займались питаннями фізичного виховання студентів, вивчали вплив навчального процесу на фізіологічний розвиток тих, хто навчається, проводили дослідження в розробці ефективної та оздоровчої системи фізичних вправ, що відповідали б відомим педагогічним основам і принципам фізичного тренування.

На погляд автора, цікавими є наукові праці Худолій О.М., Ісаєвої Л.М., що зосередили свою роботу на вивченні гімнастики як системи специфічних вправ і методичних прийомів, які використовуються з метою фізичного виховання, освіти, спортивної підготовки, оздоровлення, відновлення, лікування, набуття життєво важливих навичок.

Разом з тим ця проблема, незважаючи на значне коло досліджень, вимагає подальшого розгляду, вивчення й узагальнення чужого та власного досвіду.

Однією із складових фізичного виховання є ритмічна гімнастика.

Природна потреба людини у русі є життєвою необхідністю, особливо у молодому віці. Увага до проблеми здоров'я обумовлена необхідністю збереження генофонду нації. Формування нової людини, яка піклується про своє здоров'я, є головною задачею у новому тисячолітті. Вдосконалення роботи у вищих навчальних закладах не може розглядатись поза зв'язку із здоров'ям тих, хто навчається.

Загальновідомо, що фізичне виховання у режимі навчальної роботи студентів регламентується навчальними планами і програмами. Державна програма фізичного виховання визначає обов'язковий для студентів ВНЗ обсяг фізкультурних знань, рухових вмінь, навиків і рівень розвитку фізичних якостей. Спостереження показали, що головною проблемою у цьому контексті є байдуже ставлення студентів до відвідування занять із фізичного виховання, яке різко знижується на III-IV курсах навчання. Під час тривалої розумової праці у молодому організмі можуть виникнути функціональні зміни, зумовлені, головним чином, вимушеною малою рухливістю. Це виявляється в послабленні серцево- судинної діяльності, склеротичних змінах в системі кровоносних судин, гіпотонії, виникненні неврозів, ослабленні роботи дихальної системи, зниженні інтенсивності окислювальних процесів, і як результат - поява недокрів'я та ожиріння.

Дослідження виявило, що при систематичному перенапруженні нервової системи виникає перевтома, яка характеризується загальною відсутністю інтересу до виконуваної роботи, апатією, підвищеною дратівливістю, головним болем, диспепсичними розладами, зниженням опору організму до інфекційних захворювань. Сучасні дослідження з питань раціонального використання фізичних вправ у навчально-трудовій діяльності студентів доводять позитивний вплив соціально організованих занять фізичними вправами на розумову працездатність і здоров'я студентської молоді [8, с. 72]. Тому до основних задач, які стоять перед ритмічною гімнастикою, відносять:

розвиток рухових якостей: сили, витривалості, швидкості, гнучкості;

підвищення працездатності;

виховання вольових якостей;

покращення психологічного стану;

підвищення інтересу до занять фізичною культурою і насадження потреб систематично займатись фізичним вихованням і спортом, збагачення знань про активний відпочинок.

Тенденції розвитку, характерні для ритмічної гімнастики, не є випадковими. Вони складались, видозмінювались і вдосконалювались протягом не одного століття. Найкращі спеціалісти світу на основі досвіду різних гімнастичних шкіл, досягнень у сучасному танці створили вправи, що активно діють на м' язи і суглоби всього тіла [6, с. 32].

Важливим моментом вивчення процесу формування позитивного відношення студентів до того чи іншого виду спорту є опитування, яке було використано автором. Після проведеної роботи були проаналізовані 325 анкет. Своє позитивне ставлення до аеробіки висловили 257 студентів. 54 не змогли визначитися в своєму виборі. Отримані результати дали змогу визначити напрями та перспективи розвитку ритмічної гімнастики, вирішити організаційні питання (час проведення, інтенсивність, тривалість занять), агітаційні складові (бесіди, наглядна агітація, оголошення тощо).

З часом це дало позитивні результати. Кількісно і якісно збільшилась кількість бажаючих займатися в спортивній секції з аеробіки. Побічно це вплинуло і на значно кращому відвідуванні занять в основних групах з фізичного виховання на 17%.

У той же час, на думку автора, проблема впливу систематичних занять на організм молоді ще не достатньо вивчена, тому автор вважає доцільним вивчити це питання шляхом постановки експерименту тривалістю 9 місяців (01.09.2004 - 30.05.2005 рр.). Для його проведення були створені контрольна й експериментальна групи зі складу студентів HHV курсів (30 студенток факультету політичних наук спеціальності "Соціальна робота", які були розділені по 15 чол. в