УДК 378.14:504 (073)

Колосовська Н.Д., Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Колосовська Надія Дмитрівна - кандидат історичних наук, директор Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти. Коло наукових інтересів - історія наукових відкриттів.

Актуальні проблеми становлення сучасної екологічної освіти в системі післядипломної освіти вчителів

Проведено аналіз екологічної вітчизняної освіти і запропоновано основні принципи побудови такої освіти в системі післядипломної освіти вчителів. Розглянуто завдання, які поставлені перед лабораторією екоосвіти Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.

The analysis of the Ecological domestic education is made and main principles of such education in the system of post-graduate education is offered. Tasks, which are discovered at the ecological lab in Mykolayiv training post-graduate education are investigated. Чи існують реальні передумови для гармонізації відносин людини і природи? Що потрібно зробити, аби вони відповідали принципам безпеки і гармонії, надійності і розвитку без екологічних катаклізмів? Освіта та інформованість суспільства можуть і повинні внести вагомий вклад у вирішення екологічної проблеми. Це завдання не може бути відокремленим від ідеї глобальної етики оточуючого середовища, що базується на розумному використанні ресурсів. Така мета повинна передбачати докорінні зміни поведінки і визнання примату таких цінностей, як солідарність і справедливість. Вона стосується не тільки тих, хто живе сьогодні, але й тих, хто прийде їм на зміну [3].

Домінуючою позицією тут має бути етичне ставлення до природи. Звернемо увагу, що наявність високих моральних засад - це не випадковість, а захисний механізм, необхідний для виживання людства. Крім того, моральні рішення одночасно є і найефективнішими. Як зазначає А.П. Назаретян, "розширення обріїв сучасної науки виявило зовсім несподівану для традиційного мислення обставину: після досягнення деякого оптимального рівня інформації, що використовується в процесі відпрацювання рішення, кваліфіковані прагматичні оцінки стикаються з моральними. Достатньо високий рівень інтелектуального розвитку перетворює мораль, зі свого боку, в критичний інструмент перевірки доцільності дій" [1; 2].

Донедавна вважалося, що достатньо проголосити істину про високе призначення людини - і світ стане іншим. Скажімо, гуманізм проголосив людину найвищою цінністю. А чи гідна сама людина бути мірою всіх речей?

Останнім часом в екологічній освіті визначилися якісні зміни, сформувалося розуміння того, що сьогодні вже недостатньо мати лише певний обсяг екологічних знань, необхідна етико-екологічна позиція і відповідна до цього діяльність людини. Дійсно, освіта може дати загальне уявлення про характер відносин між людиною і оточуючим середовищем, від якого вона залежить, про існуючі проблеми, їх серйозність, причини і наслідки, а також шляхи їх подолання. Одночасно вона не може залишатися виключно пізнавальною, а мусить формувати почуття відповідальності, яке виявляється через конкретні вчинки в повсякденному житті й професійній діяльності.

Виходячи з вищесказаного, актуальною є проблема екологічної освіти педагогічних працівників. Саме педагоги повинні формувати екологічну свідомість молоді, учнів, їхні світоглядні принципи, переконання. Екологічна освіта необхідна без винятку всім, тому що майбутні управлінці, економісти, інженери, архітектори, кваліфіковані робітники мають приймати рішення чи виконувати роботу, що матиме значний вплив на оточуюче середовище. Таким чином, соціальне замовлення полягає в тому, що екологічна освіта має бути спрямована в майбутнє, спиратися на ідеї стійкого розвитку біосфери, на подолання стереотипів, які склалися в суспільстві.

Розширення діяльності в сфері екологічної освіти стикається з труднощами, викликаними опосередкованим характером зв'язків між одержанням нової інформації та її практичним застосуванням у педагогічних цілях, гальмується відсутністю програм, непідготовленістю викладачів до нової ролі. Серед недоліків слід зазначити занадто абстрактний характер екологічного навчання. Крім того, інформація з проблем екології носить уривчастий характер: ті чи інші її аспекти або зовсім замовчуються, або надто драматизуються. На нашу думку, в освітні пріоритети повинні включатися найважливіші проблеми, які є загальновизнаними для світу, що уможливить міждисциплінарні зв'язки, посилить екологічну направленість природничих і суспільно-гуманітарних дисциплін, збалансує і систематизує інформацію про оточуюче середовище. Екологічна свідомість має формуватися навколо свідчень про те, що вразливість довкілля посилюється. Відчувається нагальна потреба в усвідомленні принципів еколого- економічної взаємозалежності. Необхідною передумовою для відвернення екологічної руйнації є радикальна зміна екологічної парадигми, яка дозволить людині усвідомити себе часткою природи. Екологія повинна інтегруватися з релігією, наукою, історією, етнопедагогікою і розглядатися як складова гуманітарної освіти. При цьому важливим моментом є взаємовідношення загальнопланетарного і національного поглядів, підходів, методологій. Як ніяка інша сфера, екологія в цьому випадку є взаємозалежною.

Якщо розглядати екологію як загальну проблему, як наукову галузь або як навчально- виховну дисципліну, то ми побачимо, що найменш опрацьованою серед них є освітньо- виховна сфера. Йдеться про відсутність типових програм, нормативно-управлінських рішень, стандартів, навчальної літератури тощо.

В той час, коли для всіх очевидно, що екологічна свідомість учнів, молоді може бути сформована, передусім, через впровадження екології як окремої навчально-виховної дисципліни, в жодній із запропонованих версій базового навчального плану середнього загальноосвітнього закладу не передбачається самостійного предмета "Екологія". При такій постановці питання марно сподіватися на можливість вирішення педагогічного надзавдання, що полягає у формуванні екологічної культури.

Існують різні точки зору щодо можливого змісту курсу "Екологія". Розроблені у першій половині 90-х років концепції безперервної екологічної освіти, авторські програми та посібники, а також створені останнім часом школи і класи екологічної спрямованості базуються на основах природничих наукових знань, врахуванні міжнародного досвіду, національних гуманістичних