4].

На нашу думку, основними принципами побудови змісту сучасної екологічної освіти можуть бути такі:

науковість і доступність змісту екологічної освіти, взаємозв'язок екології, біології, географії, фізики, хімії, предметів гуманітарного циклу; адаптація теоретичних узагальнень з урахуванням потреб усіх ланок неперервної екологічної освіти й особливостей різних вікових груп;

системність і наскрізність у розгляді проблем екологічної освіти, охорони навколишнього середовища, послідовне структурування екологічних знань та їх системний виклад;

неперервність та практична спрямованість екологічної освіти, яка забезпечує можливість продукування знань про охорону навколишнього середовища в усіх ланках освіти та орієнтацію здобутих знань на їх реальне, практичне щоденне застосування;

гуманізація - орієнтація системи екологічної освіти на формування філософського мислення людини, переосмислення принципу людиноцентризму;

інтегративність - якісно відмінний від предметно-дисциплінарного спосіб структурування, подачі та засвоєння навчальної екологічної інформації, що уможливлює синтез розмаїття теоретичних та позанаукових екологічних знань у єдиній цілісній картині;

динамічність і відкритість, виходячи з яких і екологічний курс, і процес його викладання та засвоєння розглядаються як мобільні і змінні системи, готові, на відміну від попередніх освітніх систем, до постійного творчого оновлення, вдосконалення і взаємоврівноваження;

плюралізм і дисперсність - широка варіативність авторських програм, проектів, планів на основі базового, інваріативного рівня знань для різних, відносно самостійних типів навчальних осередків з урахуванням потреб, інтересів і нахилів суб'єктів навчання і виховання;

Основні її завдання полягають:

у проведенні наукових досліджень з методології сучасного екологічно орієнтованого навчання й виховання;

науково-методичній розробці і впровадженні в навчальний процес шкіл області і ОІППО інноваційних технологій еколого-економічного змісту;

розробці, перекладі з іноземних мов і апробації нових екологічних програм, підручників, комплексів навчально-методичного забезпечення педагогічного процесу для навчальних закладів області;

вивченні, накопиченні і розповсюдженні досвіду в галузі екологічної, економічної і правової освіти;

консультуванні педагогів і активістів екологічного руху.

Заслуговує на увагу практика реалізації певних проектів з конкретних проблем екоосвіти.

Виконання проектів передбачає такі етапи: спостереження й сприйняття екологічної ситуації; визначення проблеми і її опис; аналіз і пояснення причин; прогнозування і оцінка наслідків; прийняття рішень, оцінка цих рішень та індивідуальна реакція на прийняті рішення; планування наступної діяльності.

Але плануючи та розробляючи освітні екологічні проекти, ми маємо підходити до превентивність - характерний для екології принцип, який полягає в тому, що знання можуть знадобитися людині в конкретний момент її життя.

З метою сприяння реалізації концепції екологічної освіти в структурі Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти діє лабораторія екоосвіти.

ЛІТЕРАТУРА

Дробноход М.І., Вольвач Ф.С. Екологія як навчальна дисципліна: проблеми методології та змісту // Освіта і управління. - 1997. - № 1.

Назаретян А.П. Интеллект во Вселенной: истоки, становление, перспектива. Очерки междисциплинарной теории прогресса. - М., 1991.

Назаренко В.М. Будущее экологического образования: некоторые предположения // Экология и жизнь. - 1997. - № 1-2.

Чередниченко Л.С., Сахаев В.Г. Среднесрочные программы по окружающей среде // Курс лекций "Окружающая среда и развитие". - Ч. 1. - К., 1991.