Епіфеноменолог Томас Хьорлі пише «Свідомість... пов'язана з механізмами тіла просто як... побічний продукт його роботи і зовсім не здатна впливати на цю роботу, так само, як звук свистка локомотива... не впливає на те, як локомотив працює» [15, с. 240; 2, с. 348].

Прихильник матеріалізму Володимир Ленін коментуючи слова Ф. Енгельса, пише: «Наша свідомість та мислення, якими б вони не видавалися надчуттєвими, є продуктами... матеріального, тілесного органу, мозку» [7, с. 85; 2, с. 346347]. Він зауважує, що «Матерія первинна. Відчуття, думка, свідомість - це вищий продукт особливим чином організованої матерії. Такими є погляди матеріалізму взагалі і Маркса-Енгельса зокрема» [7, с. 50; 2, с. 347].

К. Поппер, еволюціоніст дарвіністського напряму підкреслює, що свідомість - це продукт головного мозку [20, с. 554; 2, с. 359].

Поль Девіс, учений зі світовим ім'ям, який також, дотримується дарвіністської теорії еволюції, вважає: не підлягає обговоренню те, що жодна свідомість і, зрозуміло, жодна божественна свідомість не могли виникнути інакше як у процесі еволюції (з неорганічної або з органічної речовини), чи еволюції від нижчої форми життя до людського організму, який має свідомість [14, с. 98]. Природа з його точки зору - це все [3, с. 106-107].

Головною тезою моністів (матеріалістів) є те, що існує лише одна сутність, тобто мозок, не дві (свідомість і мозок). «Мозок» і «свідомість» є для них двома різними словами, які означають одне й те саме, або ж два різних підходи до однієї і тієї ж речі. Свідомість - це просто стан атомів і нейронів у головному мозку [2, с. 339].

Дуалісти ж вважають, що людина являє собою не єдину сутність, а двоїсту. Окрім матеріалу, тіла та мозку, у людині закладено нематеріальний елемент, який називається душею, духом, або людським «я» [2, с. 340].

Професор Девід Дж. Челмерс доводить, що свідомість, як і масу, імпульс та енергію, слід розглядати в будь-якій істинно-науковій концепції як фундаментальну здатність Всесвіту, яка ні до чого не зводиться і яку неможливо пояснити термінами чогось іншого [13; 2, с. 349].

Згідно з іншими теоріями, тіло може діяти на свідомість; тоді як свідомість не може діяти на тіло. Концепція інтеракціонізму полягає у тому, що свідомість може діяти на тіло і навпаки [2, с. 359].

Гудінг Д., Леннокс Дж., піддаючи аналізу властиве людині почуття власної гідності і цінність людини як такої, а також здатність людської свідомості виходити за свої власні межі і за межі матеріального світу шляхом абстрактного мислення, перетинати межі Всесвіту і осягати початок часу і кінець світу, дійшли висновку, що важко пояснити ці можливості свідомості, вважа- ти людину нічим іншим, як розвинутою формою матерії [2, с. 399].

Вчений Джакоб Бродовський стверджує, що людина має складну волю, розумові здібності та емоції, тобто володіє свідомістю [12, с. 14-15; 1, с. 24].

Крім того, ми маємо самосвідомість, тобто усвідомлюємо себе як окремих індивідів [1, с. 20].

Завдяки сучасним інформаційним технологіям, крізь свідомість людини проходять потоки інформації про найрізноманітніші предмети, що існують у різних куточках нашого світу. При цьому не обов'язково в кожному випадку одержання інформації, що приводить до розуміння предмета [2, с. 255].

У багатьох випадках науково-технічні проекти здійснюються на благо людства. Вони спрямовані на звільнення людей від фізичних страждань, на розробку альтернативних джерел енергії тощо. Однак наука використовувалася і продовжує використовуватися для вирішення завдань, які не сприяють добробуту людей: чимало країн вклало колосальні науково-технічні ресурси не в поліпшення соціального становища свого населення та навколишнього середовища, а у виробництво засобів масового знищення. Використовуючи новітні технічні досягнення, вони безконтрольно експлуатують природні ресурси, тим самим руйнуючи тендітну екологічну рівновагу на планеті. Чимало аспектів використання науково- технічного потенціалу в сучасному суспільстві зазнають критики, і з цією критикою важко не погодитися [2, с. 361].

Загалом наука, як сфера людської діяльності, має значно складнішу природу, ніж прийнято вважати [2, с. 39]. Сама по собі вона морально нейтральна [2, с. 25]. Метою науки, за визначенням Д. Гудінга та Дж. Леннокса, є пояснення світу [2, с. 56].

Річ у тім, що ми вжитті зустрічаємося з багатьма ситуаціями, коли змушені приймати рішення і діяти відповідно до цих рішень. І в тих випадках, коли наші рішення пов'язані з питаннями моралі, у наших діях виявляються принципи, котрими ми свідомо чи несвідомо керуємося.

Саме для визначення ставлення індивідууму до різних ситуацій етичного та екологічного характеру, що впливає на формування нового рівня свідомості особистості, нами запропоновані анкети, розміщені у інтерактивному освітньому середовищі Чорноморського державного університету імені Петра Могили, створеному на базі всесвітньої електронної платформи MOODLE. У ході виконання анкет відбудеться зміна ставлення особистості до різних запропонованих нами ситуацій, що так чи інакше зустрічаються у повсякденному житті. Саме це сприятиме формуванню нового рівня свідомості. Погоджуючись із Д. Гудінгом та Дж. Ленноксом, якщо відкладати прийняття