Вимірювати, наскільки буде змінюватися світогляд людини, її ставлення до соціуму, навколишнього середовища, нам вважається за доцільне через організаційну або корпоративну культуру, оскільки людина не існує ізольовано від оточуючого середовища, природи, соціуму. Якщо брати до уваги студента, то він навчається в університеті і це на деякий період часу стає середовищем його існування, навчання. Ми розглядаємо суспільні цінності колективу, організації (університету), і яким саме чином особистість буде поводити себе в ситуаціях, запропонованих нами.

Перша анкета складається із запитань етичного характеру. До традиційних проблем етичної теорії відносяться проблеми статевої моралі, війни, расизму, бідності і смертної кари тощо. Ми пропонуємо студентові розібратися у ситуаціях, що ґрунтуються на надбаннях світової та вітчизняної етичної думки з широким репрезентуванням давньої та сучасної морально-етичної афористики. Ми намагаємося створити проблемні ситуації, де висвітлюються питання моральної культури, етнічної та екологічної етики, ділового та підприємницького етикету. Крім того, запропоновані проблемні ситуації базуються на таких темах, як вибір сенсу життя, дружба, кохання, сім' я, самовдосконалення та виховання особистості.

У наші дні у зв'язку з розвитком техніки виникають нові фундаментальні етичні проблеми, по- в' язані з генною інженерією, дослідженням стовбурних клітин, імплантацією ембріонів, клонуван- ням людини, вирощуванням і народженням дітей «на замовлення» тощо. Ці проблеми виникають у той час, коли величезні маси людей втратили навіть залишки релігійних переконань (якщо вони взагалі коли-небудь їх мали), якими могли б керуватися в складних етичних ситуаціях.

Крім того, чимало людей підпадає під вплив філософських і наукових теорій, які розвивають ідеї про те, що в людини відсутнє єдине цілісне «Я», здатне дотримуватися несуперечливих життєвих принципів, що життя людини складається з калейдоскопа безпосередніх вражень та реакцій. Формування цілісного стійкого світогляду ускладнюється не лише цими теоріями, а ще й такою обставиною, що пов'язана з побічними ефектами розвитку інформаційних технологій. У даному контексті не має сенсу повторювати всім відомі істини про позитивні сторони цього процесу. Але поряд із незаперечними благами він має і свої негативні моменти. Завдяки Інтернет-ресурсам людський розум насичується найрізноманітнішою інформацією, що надходить з усього світу. Однак не всі споживачі цієї інформації спроможні зрозуміти цінність фактів, теорій, філософських і релігійних систем, про які дізнаються. Більше того, погано засвоєна інформація не може бути джерелом істинного знання, яке сприяє розумінню світу. Як наслідок - формування добре усвідомленої моральної системи поглядів не полегшується, а ускладнюється [4, с. 14-15].

Людські істоти мають свободу волі і здатності на вільний вибір, вони мають як свободу спонтанної поведінки, так і безвідносну свободу [4, с. 390]. Для кожної людини, яким би не був її світогляд, свобода належить до числа вищих ідеалів. Відповідно до світовідчуття кожного з нас, свобода - це те, що належить нам за народженням: ніхто не має права відібрати свободи в людини проти її волі (зрозуміло, за винятком того випадку, коли вона вчинила злочин) [2, с. 210]. Свобода - це одна зі складових вродженого почуття власної гідності і має для нас таку високу цінність, що більшість людей прагне до того, аби до кожної людини, в тому числі і до нас самих, ставилися як до істот, наділених певною відповідальністю [2, с. 23-24]. Якщо хтось хоче поводитися морально, то повинен не лише розуміти відмінність між добром і злом, а мати також свободу волі, щоби бути здатним вибирати між добром і злом, приймаючи рішення, як поводитися за тієї чи іншої ситуації [4, с. 391].

Ще Аристотель вважав, що людина має такі здатності душі: «... рослинну, здатність прагнення і відчуття, просторового руху і міркування» [1, с. 399; 4, с. 132]. Рослинна здатність пов'язана з фізичним насиченням, уживанням їжі, рідини, ростом тощо. «Рослинна здатність» людини споріднює її з тваринами. Вона пов'язана радше з фізичними, а не моральними процесами, котрі відбуваються в людському тілі. Вони є раціональними і переважно знаходяться поза сферою моральної відповідальності. Емоційна здатність - це здатність відчувати страх, ненависть, гордість, любов, співчуття, заздрість, ревнощі, бажання тощо. На тлі цих емоційних станів виявляються чесноти людини, які можуть контролювати її поведінку. Інтелектуальна здатність пов'язана з розумінням, практичною мудрістю, а також з опануванням філософської мудрості. Відповідно до цієї класифікації Аристотель виокремлював два типи чеснот: моральні чесноти (щедрість і розсудливість), властиві тому, хто може керувати своїми пристрастями, і розумові чесноти (мудрість, кмітливість і розважливість), що сприяють філософській мудрості і розумінню, а також практичному глуздові [1, с. 77; 4, с. 132-133].

Отже, пропонуючи студентові проблемні ситуації для роздуму, ми намагаємося дізнатися, як змінюється його світогляд і формується новий рівень свідомості у галузі етичного спрямування, спираючись на емоційну та інтелектуальну здатності.

Нам слід замислитися над питанням: яке наше власне місце у світі, котрий вивчаємо? Ми не повинні дозволити собі так заглибитися у матеріальний світ і технології, що його пронизують, щоб забути про своїх побратимів, колег, навколишнє середовище, природу [2, с. 10]. Моральне почуття і почуття обов' язку у людини виникло виключно внаслідок соціальної взаємодії між