Ентоні Кенні пише: «Для існування моральності необхідні три елементи: моральне співтовариство, безліч моральних цінностей і моральний кодекс... моральне життя співтовариства полягає у спільному дотриманні нематеріальних цінностей, таких як чесність, істина, товариськість, свобода», «...приналежність до морального суспільства містить у собі підпорядкування моральному кодексу» [16, с. 285-286; 4, с. 115].

За Майклом Слоутом, моральність зводиться до єдиного основоположного мотиву - загальної доброзичливості, тобто доброзичливого ставлення до всіх і всього [4, с. 150-151].

Прихильник етичного натуралізму Джеймс Рейчелз у своєму есе під назвою «Натуралізм» пише: «Етичний натуралізм - це ідея про те, що етика може бути зрозуміла в термінах природознавства. Більш конкретно це означає, що моральні якості (такі як доброта і праведність) тотожні природним якостям, тобто таким, які фігурують і наукових описах і поясненнях світу» [22; 4, с. 44-45].

Друга запропонована нами анкета складається із запитань екологічного характеру. Оскільки ХХ та ХХІ століття ознаменувалися тим, що екологічні проблеми набули глобального значення. Повсюдне забруднення різними токсичними речовинами, знищення лісів, степів, боліт в планетарному масштабі, зникнення багатьох видів рослин і тварин, зменшення родючості ґрунтів, збільшення дефіциту прісної води, зміна клімату, зменшення потужності озонової оболонки, збільшення рівня радіоактивності довкілля - це лише частина проблем, що породжені недалекоглядною діяльністю людини. Людина вважає, що у змозі підкорити природу. Але ось як бачить результати перемоги людини над природою К.С. Льюїс: «Останній етап перемоги над природою, можливо, досить близький, настане тоді, коли внаслідок застосування методів євгеніки, переднатального впливу, освіти і пропаганди, заснованих на відпрацьованих методиках прикладної психології, людина досягне повного контролю над собою. Людська природа буде останнім бастіоном, що впаде перед людиною. Битва за цей бастіон зрештою буде виграна. Але хто виявиться в ній переможцем? Влада людини робити над собою усе, що їй заманеться, означає... владу одних людей робити з інших те, що подобається першим. І ті, кого вони у такий спосіб сформують, не обов'язково будуть людьми нещасливими. Вони взагалі не будуть людьми - вони будуть артефактами. Остаточна перемога людини над природою виявиться скасуванням Людини» [17, с. 42; 8, с. 201-203; 2, с. 137].

Визнаючи актуальність вирішення сучасних етичних проблем та проблем навколишнього середовища, ми пропонуємо студентам висловити своє ставлення до ситуацій екологічного спрямування.

У ході анкетування студентам пропонується відповісти на 80 пар питань етичного спрямування та 20 пар питань екологічного спрямування. Студент, зацікавлений у зміні своєї свідомості, за 100 бальною шкалою виокремлює альтернативи для ключових вимірювань свого власного ставлення до ситуацій, що пропонуються. Спочатку він це робить на початку вивчення певних дисциплін гуманітарного, соціального та природничого циклів, і відмічає це у стовпчику «Зараз», а потім після прослуховування дисциплін, роблячи відмітку у стовпчику «Бажано». Далі, за допомогою використання методології оцінки організаційної культури, запропонованої К.С. Камероном і Р.Е. Куіном [6], ми визначаємо, до якого типу організаційної культури тяжіє особистість студента, та фіксуємо зміни у його свідомості.

Наведемо характеристику кожному з типів організаційних культур. Адхократична культура (від-повіді А) походить від латинського ad hoc - при нагоді. Вона визначає тимчасову, спеціалізовану та динамічну форму особистості. Головна мета адхократії - прискорювати адаптивність, забезпечувати гнучкість та творчий підхід до справи у ситуаціях, для яких характерним є невизначеність, двозначність та перевантаження інформацією.

Кланова культура (відповіді В) характеризується розподіленими цінностями та цілями, згуртованістю, співучастю, індивідуальністю та відчуттям організації «ми». В умовах швидких змін оточуючого середовища, тобто в умовах невизначеності, ефективним засобом організаційної діяльності стає впевненість у тому, що всі робітники поділяють одні й ті ж цінності, заповіді і цілі. Успіх у клановій культурі визначається здоровим внутрішнім кліматом та турботою про людей.

Ієрархічна культура (відповіді С) складається із характеристик, запропонованих М. Вебером: правила, спеціалізація, система відбору за оцінками, ієрархія, розподілена власність, знеособлювання та облік. Ключовими цінностями успіху тут вважаються чіткі лінії розподілу повноважень щодо прийняття рішень, стандартизовані правила та процедури, механізми контролю та обліку.

Ринкова культура (відповіді D) має у своєму складі такі стрижневі цілі, як конкурентоспроможність та продуктивність. Успіх визначається у термінах ринкової долі та проникнення на ринки [6, с. 81].

Виконавши опитування 82 студентів за питаннями анкети етичного спрямування (рис. 1), ми отримали наступний результат. На початку проходження анкети (у стовпчику «Зараз») студентам властиві дві моделі розвитку - ієрархічна та ринкова (темний чотирикутник на рис. 1). Тобто вони на початку констатуючого експерименту характеризуються деякою стабільністю та контрольованістю, але поруч із цим вимагають від себе кінцевих результатів, досягнень, незважаючи ні на що (ринок). В ході прослухову- вання дисциплін гуманітарного та соціального циклів (у стовпчику «Бажано») студенти змінюють своє ставлення до соціуму, оточуючого середовища, своїх колег (формуючий експеримент), і їм уже властиві протилежні моделі розвитку - адхократична, що говорить про їх схильність до новаторства та готовності до будь-яких змін, та кланова, що свідчить про їх турботливе ставлення до своїх колег (світлий чотирикутник на рис. 1).

Як видно, відповідаючи на питання анкети екологічного спрямування, спочатку студенти тяжіли до ієрархічної моделі, що асоціюється