УДК 371.13:80

Кузнецова І.О., Миколаївський державний університет ім. В. О. Сухомлинського 

"Підготовка майбутніх вчителів-філологів до проектної діяльності: теоретичний аспект'

У статті розглядається сутність поняття "проективна діяльність " як складової професійного розвитку майбутніх вчителів філологів. Розкривається структура педагогічного проектування як системного елементу професійно-педагогічної діяльності педагога.

Essence of the concept "projekt activity" as constituent of professional development offuture teachers of philologists is examined in the article. The structure of the pedagogical planning as system element of professionally-pedagogical activity of teacher opens up. Сьогодні в умовах суб'єктно орієнтованого навчання зусилля дидактів і педагогів-практиків звернено на пошук нових чинників, що впливають на ефективність педагогічного процесу як системи освіти в цілому, так і в підготовці майбутнього вчителя, зокрема. Кажучи про класичну модель освіти, що фактично вичерпала себе, не можна не згадати про той міцний фундамент і досвід, які являють собою здобутки вчених теоретиків і практиків минулих часів. Проте завданням освіти завжди було і буде питання формування нових цінностей, пошуку оптимальних методів сприймання, викладання, навчання. Саме тому проблема здатності студента переосмислювати власну систему професійних знань і вмінь виноситься сьогодні на щабель загальнонаціональних.

Орієнтація на нормативні державні документи (Закон України "Про вищу освіту", Концепцію педагогічної освіти, Національну доктрину розвитку освіти України у ХХІ столітті), положення Болонської конвенції дозволяє сьогодні стверджувати про новий, особистісно орієнтований підхід до процесу професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів (філологів зокрема), результатом якої повинно стати формування готовності студентів до професійного саморозвитку.

Визначення особистісних якостей майбутнього педагога, особливостей його професійної діяльності та розвитку, формування умінь саморозвитку сьогодні є одним із напрямків удосконалення педагогічної освіти. Важливою умовою ефективної підготовки майбутніх учителів-філологів до професійного саморозвитку гіпотетично може стати організована на технологічних засадах і запроваджена у навчально-виховний процес студентів університетів проектна діяльність. Попит сучасних шкіл, які потребують професіоналів здатних активно запроваджувати в практику сучасні освітні й інформаційні технології значно поширюється. Можливість прогнозування навчального процесу майбутніми вчителями, створення проекту як інноваційної моделі освітньо-виховного процесу, спирання на творчий характер і ціннісні орієнтації, стимулювання інтересу роботи школярів, розширення їхнього світогляду, свідчить про необхідність підготовки вищою школою "нового" покоління спеціалістів.

Сучасна психолого-педагогічна наука багато уваги приділяє організації проектної діяльності у середній та вищій школі. Різні аспекти проблеми педагогічного проектування знайшли висвітлення у працях Н. Алексеєва, В.Безрукової, В.Беспалька, В.Монахова, В.Юсупова. У контексті нашого дослідження особливий інтерес становлять дослідницькі роботи останніх років (О. Коберник, І.Коновальчук, Є.Литвиновського, Т.Подобедової, І.Г. Єрмакова), в яких відображено понятійний апарат, суть процесу проектної діяльності, відповідна технологія та умови її впровадження в навчально-виховний процес. Так, наприклад, Подобєдова Т. у своїй роботі визначає сутність проектування як педагогічного феномену взагалі, а також історичні, теоретичні і методичні аспекти даної проблеми [1]. О.Коберник у своїх роботах визначає сутність, зміст і структуру педагогічного проектування. І.Г.Єрмаков подає опис конкретних механізмів проектування взагалі [2].

Професійний розвиток і саморозвиток особистості став предметом дослідження багатьох психологів та педагогів (К. Абульханова - Славська, Г. Балл, Л.Виготський, Л. Митіна, С.Рубінштейн, Б.Федоришин).

У загальній проблемі дослідження шляхів удосконалення професійної підготовки вчителів гуманітарного профілю визначено аспект готовності студентів до проектної діяльності. Проте, не зважаючи на активну зацікавленість дослідників даною проблемою, досі ще залишаються мало вивченими питання термінології, етапи створення проекту, психолого-педагогічні умови його реалізації, закономірностей підготовки вчителів гуманітарного профілю до проектної діяльності. Висвітленню даних аспектів і присвячується означена стаття.

Аналіз підготовки студентів гуманітарного профілю до професійно-педагогічної діяльності свідчить про наявність протиріччя між необхідністю підготовки студента, як майбутнього вчителя, який володіє прийомами прогнозування, моделювання, проектування, необхідними для його професійного саморозвитку та відсутністю у нього відповідної методики формування навичок проектної діяльності. Зважаючи на недостатню розробленість означеного питання, вважаємо за необхідне розв'язати питання сутності, змісту і структури педагогічного проектування як системного елементу цілісної педагогічної діяльності.

Припускаємо, що ефективність професійного саморозвитку вчителів філологічних спеціальностей підвищиться, якщо в зміст і структуру їх професійно-педагогічної підготовки будуть включені складові проектної діяльності. Як вже зазначалось раніше, не дивлячись на інтерес і активні пошуки вчених- філософів, педагогів, психологів та методистів, до сих пір існує ряд спірних питань, серед яких питання цілісного визначення поняття

"педагогічне проектування".

За визначенням Козлова І.Ф. педагогічне проектування - це необхідна складова в організації виховного процесу. Як не можна без проекту побудувати дім так не можна виховати певну людину, не маючи уявлення про те, якими рисами вона має бути наділена. Тільки через проектування можна включити виховні цілі в організацію об'єктивного виховного процесу дітей [3].

Поряд з цим Безрукова В.С. дає таке визначення педагогічного проектування. Педагогічне проектування - це попередня розробка основних деталей майбутньої діяльності учнів та вчителів [4]. У запропонованому визначенні відсутні деякі характеристики, які не відображають сутність, структуру і функції педагогічного проектування як системного явища.

Найбільш вдалим, на нашу думку, є визначення Т.Подобєдової яка твердить, що педагогічне проектування - це елемент системної, індивідуальної чи групової педагогічної діяльності, який включає прогнозування моделювання, конструювання і відтворення педагогічного об'єкту (явища чи процесу), що направлений на обґрунтування проекту [1].

Сучасна педагогічна практика передбачає реалізацію підготовки сучасного педагога (педагога гуманітарного профілю зокрема) на засадах особистісно-орієнтованого підходу. Використання вузько предметних технологій (серед яких чільне місце