УДК 378 Постова Л.С.

Нові тенденції розвитку вищої освіти в умовах європейського контексту

В умовах формування єдиного ринку праці необхідною стала "європейська" орієнтація в освіті. Розуміючи всю складність проблеми формування та впровадження в національні системи "спільного європейського компонента освіти, який би став у найширшому міждисциплінарному розумінні органічною складовою частиною освітнього досвіду підростаючого покоління в Європейському союзі", Х.Джонс констатує, що в надрах національних систем освіти вже розпочалися процеси перегляду та вдосконалення відповідних моделей розвитку вищої освіти в умовах європейського контексту.

Щодо офіційних інституцій Євросоюзу, то їх політика полягає в наданні великій та різноманітній системі освіти всілякої підтримки і забезпечення загальноєвропейського спряму-вання з метою реалізації завдань ЄС, у тому числі більш широкого доступу громадян Європи до культурних цінностей різних народів, розвитку європейської прихильності до загальних ідеалів, не порушуючи при цьому національної та регіональної лояльності.

Тлумачення європейського виміру в освіті даються інституціями Ради Європи. Воно базується на визнанні ідей загальноєвропейського дому, духовної, культурної та історичної спільності Європи. Рада Європи проводить цілеспрямовану політику консолідації зусиль країн Західної, Центральної та Східної Європи щодо формування спільних підходів до європейського стандарту загальної освіти. Запачаткований наприкінці 80-х років транснаціональний проект "Європейський вимір в освіті" став новою якісною віхою в розвитку процесів інтеграції і формування єдиного освітнього простору в Європі. Він спрямований на досягнення завдань стратегічного характеру, таких як єдність Європи за умови збереження та розвитку багатокультурності, мобільності, рівня можливості професійного розвитку, високої якості базової освіти для всіх європейців; відкритість Європи для світу.

Ідеологією цього курсу стала ідея спільності таких цінностей, як демократія, соціальна справедливість, права людини. Саме вони повинні лежати в основі сучасної освіти (навчання і виховання) підростаючих європейців.

По-перше, вища освіта повинна бути висококваліфікованою, щоб бути головним базисом для подальшої успішної реалізації у майбутньому.

З цього приводу американський щотижневик "News and World Report " у січні 1982 р. писав, що серед випускників середньої школи чимало таких, що дуже погано читають, пишуть, і це, головним чином, заважає їм продовжити навчання у вищих навчальних закладах та влаштуватися на пристойну роботу.

По-друге, узаконення етичної, релігійної, культурної та регіональної різноманітності розширили коло вимог та очікувань, на які повинна відповісти вища освіта.

По-третє, у вищій освіті слід чітко розрізняти зовнішню та внутрішню сторони навчального процесу.

Внутрішня сторона означає мету навчального процесу у вищій освіті. Мета вищої освіти - гармонійний розвиток особистості. Студенти не тільки оволодівають професіними знаннями, навичками та вміннями, а й основними елементами культури, такими як:

вже відомими знаннями про культуру, природу, суспільство, техніку та мислення;

досвідом ставлення до навколишнього середовища;

досвідом творчої діяльності у розв 'язанні проблем;

досвідом застосування вже відомих способів діяльності.

Зовнішня сторона передбачає три основних елементи:

зміст навчання (ті дисципліни, які повинні бути у кожному навчальному плані);

навчання (наукова та пізнавальна діяльність студентів, але не слід забувати, що хоча навчання і відбувається у колективі, засвоєння знань носить індивідуальний характер);

викладання (слід зауважити, що викладання означає не тільки навчальний матеріал, який подається викладачем, а й має на увазі ще загальну діяльність усіх тих, хто навчає студетів).

По-четверте, експансія професійної освіти означає, що вища освіта більше не є остаточною, як вважає більшість молоді, а є перехідним ступенем подальшої освіти.

По-п'яте, предметна сутність дисциплін вищої освіти, в основному у науці і техніці потребує відображення сучасних досягнень та досліджень. Це підкреслює важливість підготовки викладача, а також оснащення навчальними матеріалами та

підручниками вищої якості.

По-шосте, використання комп'ютерів, аудіовізуального обладнання, відкривають нові можливості використання їх у навчальному процесі.

Цілі та предмети вищої освіти носять однаковий характер у всіх європейських країнах. Це, насамперед, виховання особистості. Головне у вихованні студетів це відчуття та розуміння сутності студента, тільки тоді виховання досягає виховної мети. Навчальний план вищих навчальних закладів відображає різноманітний культурний та історичний досвід країн. Використання у навчальному плані новітніх дисциплин, таких як комп'ютерна технологія, захист навколишнього середовища, дає можливість студентам розвити загальну майстерність та достатню кваліфікацію для подальшого життя.

Також використання на уроках різноманітних видів роботи (групової самостійної, усної, письмової) дає можливість студентам проявити себе у різних видах роботи, а також розвиватися інтелектуально та гуманістично.

Національна система вищої освіти в Західній Європі є оригінальними утвореннями з власними організаційними структурами, формами, змістом тощо, які зумовлені специфічними рисами їх історичного розвитку і сучасного стану, своєрідністю та пріоритетами насущних проблем. Як духовне історичне явище вони збагачуються надбаннями інших культур, засвоюючи з них цінності, що додають нове до їх власних скарбів. В умовах бурхливих інтеграційних процесів на Європейському континенті відбувається цілеспрямоване формування єдиного освітнього простору - сукупності спільних ціннісних орієнтацій, елементів змісту, методів, засобів навчання та виховання, які характеризують процес передачі підростаючому поколінню досвіду попередників з метою забезпечення спадкоємності і відтворення соціокультурного досвіду (традіційне навчання), а також відкриття нового досвіду, стимулювання змін в існуючій культурі (інноваційне навчання). Суть багатогранних процесів розвитку освіти в ході її інтеграції в загальноєвропейському і світовому масштабах полягає не стільки в обміні знаннями, засобами, методами навчання і виховання, скільки на світ, його існування та перебудову.

Об'єднуючись на порозі ХХІ століття, Європа переживає процес оновлення. Проголошений в Європейському Співтоваристві курс приводить не