УДК 37.03 Диндаренко О.А.

Вплив Сходу та Заходу на формування особистості студента

Сучасні тенденції розвитку людства пов'язані з синтезом східної та західної системи мислення в усіх галузях життя, а ХХІ століття навіть пов'язують з виникненням єдиної світової релігії. Вислів Р.Кіплінга, який став основною ідеєю збірнику "Схід є Схід", - "Схід є Схід, а Захід є Захід, і їм не судилося бути разом" [2] - втратив свою вагу. Навіть патріотичний вірш "Заповіт" (1910) нобелівського лауреата Р.Кіплінга викликав у нащадків ІІ половини (60-х років) ХХ століття трагізм, занепокоєння тим, якими несцілимими травмами закінчується виховання в дусі провіщених письменником істин. Про це свідчить вихід фільму Ліндсея Андерсона "If' (за оригінальною назвою вірша Р.Кіплінга), ідея якого - показати, що не можна досягти щастя ціною життя багатьох інших людей, що політики не можуть скорити людину, якщо це особистість, а не гвинтик тоталітарного режиму чи будь-якої іншої ідеологічної чи релігійної системи. ДжКрішнатурті на початку ХХ століття у своїй роботі "Самотній мандрівник" стверджував, що особистість сама по собі найважливіша за будь-які системи, що він не вірить у можливість істинних соціальних трансформацій без революційного перетворення духу. Він не вважав себе а ні пророком, а ні Великим Вчителем Всесвіту, а ні філософом (хоча насправді заслуговував на усі ці звання), а був шукачем Істини (чи істинного Знання), Свободи, шляхів звільнення людини від проблеми страху (як головної причини всіх бід людства) і, звичайно, істинної Любові, співчуття. "Психологічно, - стверджував Дж.Крішнамурті, - нікого з нас неможливо ув'язнити - ми й так живемо за гратами". Дж.Крішнамурті все ж таки вірив у можливість вдосконалення людини ХХ-ХХІ ст., бо, за його словами, "не система прикрашає людину - людина прикрашає собою та формує системи". Дж.Крішнамурті вчив вмінню слухати інших, сам був готовий водночас слухати й ділитися з усіма своїми ідеями. Його підхід до проблеми "Вчитель - Учень" відмінний від загального ії розуміння, бо продиктований глибоким розумінням процесів розвитку людини ХХ-ХХІ ст., тому ДжКрішнамурті не вважав себе вчителем, який повчає, нав'язуючи власну думку. Він міг лише "посвітити" тим, хто був готовий його слухати, добровільно приймати знання, що він передавав [3] .

Яскраво описується розвиток впливу ідей Сходу на західну систему мислення, на формування особистості західного типу в роботі постколоніального критика Едварда Саїда "Орієнталізм". В ній дослідник європейської літератури наголошує, що "орієнталізм як спосіб західної проекції на Схід нехтував Сходом, як система мислення про Схід, він завжди виходив із специфічно людських дрібниць до понадлюдських узагальнень. Орієнталізм вважав Схід незмінним, цілковито відмінним від Заходу" [1, с. 544].

Ці та інші проблеми співвідношення Сходу та Заходу є центральними для всіх суспільних, політичних та гуманітарних наук сучасного періоду. Педагогіка, як одна з суспільних наук, також застосовує зараз принципи Східної та Західної системи життя для виховання молоді. Програма викладання практичного курсу англійської мови в Миколаївській філії Національного університету Києво-Могилянської Академії дозволяє познайомити й обсудити зі студентами І та ІІ курсу основні ідеї східної філософії. В програмі ІІ курсу вибір тем дозволяє широко застосовувати синтез східної та західної систем світосприйняття. Так, наприклад, при вивченні теми "Характер та особистість" зіставляються погляди на особистість європейця та людини Сходу. Філософи стверджують, що треба змінити і пізнати, в першу чергу, себе, тоді й зміниться особистісний погляд на оточуючий світ, а не навпаки. "Я" - це не центр Всесвіту, як завжди вважала західна система, а це невід'ємна частка Природи, Всесвіту, для якої важливо жити за єдиними законами Всесвіту, а не змінювати його за своїм зразком. Ця проблема була розглянута нами в темі "Захист природного середовища". Студенти дійшли єдиного висновку, що західна модель техногенної цивілізації не виправдовує себе, що треба застосувати на практиці принцип "розумного недіяння", спостереження за красою Природи, характерний для Східної філософії. В темі "Хвороби та здоров'я", обговорюючи глобальні проблеми сучасності, ми виявились абсолютно некомпетентними в знаходженні зв'язку між тілом та розумом, хоча в галузі науки і технології багато чого досягли. Східна система вважає, що необхідно прислуховуватись до себе, жити у злагоді з собою, дисциплінувати свій розум, тіло й вдосконалювати дух, бо інакше виникають стреси, хвороби, яких важко позбавитись [6]. Студенти погоджуються з тим, що принципи східної філософії на Заході набувають все більшого значення в усіх галузях життя, особливо молоді. В одязі не можна не

Динаміка кількості студентів, які перемогли у міжнародних програмах*

і

Кількість б

студентів імШлІ/

СІ. СІ. СІ. СІ.

h- 00 СО О

О) О) О) О

О) О) О) о

т- т- Т- <м

По роках

Рисунок

помічати індійських та середньоазіатських мотивів, в їжі популярні японська, китайська та інші східні кухні, але не тільки як мистецтво приготування їжі, а й як культура поведінки за столом, ставлення до їжі як священного ритуалу. В процесі роботи над темою "Житло" помітний інтерес студентів викликав китайський стиль "фень шуі" ("вітер та вода"), який дозволяє правильно оформити інтер'єр будинку, офісного чи житлового, з максимальною користю для здоров'я та успіху його мешканців [7].

Що стосується проблеми освіти, то Схід вважає необхідною її часткою самоосвіту, вміння знаходити прекрасне, надзвичайне