УДК 378.4 (477.73) Трунова Є.В.

Проблеми оптимізації роботи підготовчого відділення університету

Педагогічна освіта України на кінець 90-х років переживає непростий період становлення та розвитку. Цей процес зумовлений рядом об'єктивних умов, що склалися загалом в освіті держави. Все це створило необхідність вжиття конкретних заходів, спрямованих на докорінне поліпшення ситуації, на трансформацію освіти.

Якщо спробували визначити головний напрям трансформації вищої освіти, то він перебував в близькій до нас "одноколійній" моделі і тяжів до багаторівневої північно-американської з поправками на економічні, політичні і соціальні реалії та педагогічні традиції, що складались в Україні. З цього приводу і відбуваються найбільше дискусій. Одні відстоюють ту точку зору, що традиційна система і так непогана, вона довела свою життєздатність, має немало плюсів, досить лише трохи осучаснити ії, і можна рухатись далі. Інші виступають за утвердження такої моделі, яка б увібрала кращі здобутки міжнародної практики.

Але не слід забувати, що немає в світі двох країн з абсолютно однаковою системою. Ця проблема пошуку і трансформації багато-аспектна, але головних моментів тут два: це, по-перше, що потрібно зберегти і зміцнити, а, по-друге, як це зробити.

Головне ж, що турбує громадськість, - зміст і якість навчання. Вони сьогодні не задовольняють потреб ні особистості, ні суспільства.

Різноманітні потреби суспільного буття і свідомості, які постійно ускладнюються і зростають, висунули плідну ідею єдиної системи безперервної освіти, в якій як підсистеми працюють вища та середня школа.

Вже давно відомо, що середня школа в цілому готує слабких абітурієнтів з математики, літератури, іноземної мови. Бал вступників не перевищує двійки з десяти можливих. Підготовчі відділення створені в свій час при ВЗО з метою підготовки до вступу не повною мірою управляються із своїм завданням, а причина полягає в тому, що за масою абітурієнтів, які сплачують гроші за навчання, ми загублюємо особистість, а не працюємо над її розкриттям.

В існуючий практиці для нашого університету проводяться однакові іспити для всіх факультетів, а групи ПВ комплектуються із слухачів, надто неоднорідних за навчальною підготовкою і можливостями. За цими ознаками склад групи можна розбити на три підгрупи - сильних, середніх і слабких (як було зроблено в цьому році в англійських групах). Підвищити в цілому якість навчання лише в тому випадку, якщо кожний слухач буде працювати в оптимальному для себе режимі. Така праця слухачів може спиратися лише на єдність дій викладача і слухача з урахуванням індивідуальних особливостей кожного слухача в умовах колективної навчальної діяльності. Але індивідуальні особливості слухачів за різними навчальними параметрами настільки великі, що їх важко враховувати, а навчальний процес в цьому випадку не може проходити в оптимальному режимі. Якщо навчальна інформація викладача орієнтована на "середнього" слухача, то для інших підгруп ця інформація є або недостатньою, або надмірною, а навчання в цьому випадку не може бути ефективним. Більш того, в таких групах підтримується розвиток здібностей сильних слухачів і не створюються належні умови для подолання відставання в знаннях слабких слухачів.

Національний університет КМА ставив собі за мету створити ВЗО, який би готував не тільки управлінську еліту, але й фахівців нового типу, здатних обслуговувати українське суспільство.

Тому при вступі іспити складаються з предметів гуманітарного та природничо-наукового циклу на будь-який факультет.

На зламі століть метою освіти є формування здатності людини до аналізу змін, упорядкування майбутнього. Середня школа сьогодні страждає зашореністю, а головне завдання вищої школи полягає в тому, щоб закласти необхідну інтелектуальну та моральну базу для плідної діяльності освіченої людини, сформувати у неї нові якості: готовність до 3-5-разової зміни професії за життя, спілкування та взаємодії з іншими людьми, терпимість до відмінностей у поглядах, універсальність і гнучкість професійної компетентності як здатності робити щось краще за інших, таких рис особистості, без яких сьогодні неможлива успішна праця в будь-якій сфері: ініціативи, самостійності, відповідальності, працездатності, дисциплінованості тощо.

Однією з передумов ефективності підготовки висококваліфікованих фахівців є створення системи цілеспрямованого пошуку і відбору вступників до вищого закладу освіти. Сьогодні, коли в підготовці міської та сільської молоді, учнів звичайних та спеціалізованих середніх шкіл відчутна суттєва різниця, університет у своїй вибірковій роботі не може покладатись лише на вступні випробування, навіть маючи достатні конкурси.

Аби поза вищою школою не залишилась молодь, яка б хотіла в ній вчитись, але не мала належних умов для конкурентоздатної підготовки, ПВ повинні не тільки створювати умови для навчання, але й займатися проблемами психологічної адаптації.

Коли подібна робота буде проводитись в комплексі, то можна впевнено сказати, що негайно зміняться психолого-педагогічні умови навчання в групах. У слабких зникнуть почуття страху та дискомфорту, які були пов'язані з побоюванням викриття прогалин та недоліків в їх знаннях, зміцнюються навички самостійного виконання завдань та подолання труднощів, поліпшиться зворотній зв'язок, покращиться доступність та розуміння навчального матеріалу, прискориться темп вивчення навчального матеріалу.

На сучасному етапі стає важливим не тільки те, що вивчають, ай те, як навчаються студенти, від особистості викладача.

Таким чином, на ПВ потрібно бачити слухача як особистість, направляючи педагогічну та психологічну діяльність на найкращу реалізацію інтересів та можливостей кожного слухача.

ЛІТЕРАТУРА

Алексюк А.М. Педагогіка вищої освіти України. - К.: Либідь,

1998.

Проблеми освіти: Науково-методичний збірник. - К.: Вид-во

Мін. освіти, 1995.