Однак правильному розумінню сутності багатьох конкретних проблем техніки і технології та раціональних шляхів їх подолання інженеру часто заважає недостатня чіткість його світоглядних позицій, певні недоліки у формуванні загальної, філософської і професійної культури та ерудиції. Одна із причин такого становища полягає у виникненні розриву між викладанням навчальних дисциплін спеціального та соціально-гуманітарного циклів, зокрема філософії. Для усунення такого становища та істотного поліпшення ситуації вважаємо за доцільне відновити єдність світоглядної, спеціальної і соціально- гуманітарної підготовки.

Водночас, маючи на увазі перспективні наміри входження України у європейський освітній простір та її приєднання до Болонського процесу, необхідно забезпечити реальне оволодіння студентами іноземними мовами. В сучасних умовах знання іноземної мови (а ще краще, двох іноземних мов) вже виходить за межі ознак суто загальної культури фахівця і за своєю глибинною сутністю виходить на рівень його професійної компетенції. Тому концепція формування національної гуманітарно-технічної еліти передбачає істотне підвищення мовної підготовки фахівців.

По-друге, для того, щоб успішно подолати кризові явища у системі інженерної освіти, необхідно істотно підвищити роль викладача як одного з визначальних педагогічних чинників. У зв'язку з цим сьогодні нам необхідна виважена, науково обґрунтована кадрова політика. Чи не найважливішою її складовою має стати, з одного боку, забезпечення раціонального поєднання у загальній структурі викладацьких кадрів досвідчених фахівців-професорів і талановитої перспективної молоді.

З іншого боку, високі темпи розвитку і оновлення знань вимагають істотного і неперервного підвищення професійної кваліфікації викладачів. Це має передбачати їх регулярне знайомство з останніми досягненнями галузі, в тому числі завдяки можливості вільного доступу до світових інформаційних ресурсів Інтернету, кваліфікованого користування обчислювальною технікою та інформаційними технологіями. Водночас це передбачає необхідність активної участі кожного викладача у науково-дослідній діяльності, що істотно розширює його кругозір у професійній сфері, а також виконання навчально-методичної роботи.

Надзвичайно важливою справою сьогодні постає і завдання істотного підвищення рівня педагогічної компетенції професорсько- викладацького складу. Адже в умовах постійного зростання обсягів науково-технічної інформації основним резервом і надійним засобом належного її засвоєння студентами виступає саме педагогічна майстерність викладача. Нарешті, життя вимагає забезпечення високих морально-етичних якостей викладачів вищої школи як основної передумови відповідного їх формування у майбутніх фахівців. Безперечно, вкрай необхідним слід вважати й завдання по оволодінню викладачами сучасними інформаційними технологіями, і глибоке усвідомлення ними необхідності забезпечення єдності навчально-виховного процесу. Крім того, європейська перспектива і приєднання до Болонського процесу вимагає також підвищення комунікативної компетенції професорсько- викладацького складу. У зв' язку з цим перед керівництвом освітньої галузі і окремих навчальних закладів виступає завдання по заохочуванню знання і використання викладачами іноземних мов.

По-третє, ті швидкі зміни, що відбуваються в техніці й технологіях суспільного виробництва, висувають перед системою інженерної освіти актуальне завдання по регулярному оновленню матеріально-технічної бази навчальних закладів. Мета її оновлення полягає у необхідності забезпечити відповідність як самої матеріально-технічної бази, так і використовуваних освітніх технологій світовому рівню техніки і технологій і визначальним тенденціям їх розвитку. Адже зрозуміло, що неможливо успішно готувати висококваліфікованих фахівців завтрашнього дня на техніці, що відповідає позавчорашньому рівню.

Процеси широкого впровадження у виробничу практику комп'ютерних методів проектування і конструювання вимагають також істотного збільшення можливості застосування у навчальному процесі професійної підготовки інженерів методів математичного та імітаційного моделювання за допомогою комп' ютерної техніки. Це дасть студентам можливість успішного оволодіння перспективними технологіями і ефективними методами наукових досліджень та розширить їх доступ до світових інформаційних ресурсів.

По-четверте, відповідно до нових реалій суспільного виробництва, зокрема, необхідності розробки та плідного використання принципово нових високих технологій, серйозного перегляду і оновлення вимагає навчально-методичне забезпечення професійної підготовки інженерів. Таке оновлення повинно здійснюватись як з позицій змісту освіти та структури навчального матеріалу, так і з позицій забезпечення його відповідності досягненням дидактики вищої школи та інженерної педагогіки.

З метою створення і впровадження в практику сучасного науково-методичного забезпечення навчально-виховного процесу в Національному технічному університеті "Харківський політехнічний інститут" розроблена і успішно реалізується цільова програма "Підручник". Для цього із системних позицій було визначено потребу у підручниках, навчальних і навчально-методичних посібниках, текстах лекцій, методичних рекомендаціях та інших видах навчально-методичної літератури. Для їх підготовки, написання і видання були створені авторські колективи з висококваліфікованих фахівців у відповідних галузях знань. Водночас було серйозно оновлено поліграфічну базу університету. Це дозволяє нам випускати навчальну та монографічну літературу на самому високому науковому і поліграфічному рівні.

По-п 'яте, істотним ресурсом підвищення ефективності підготовки інженерів і тим самим реалізації нової філософії інженерної освіти стає використання інноваційних педагогічних технологій. Наукові дослідження і розробки у цій сфері та практичне використання їх результатів також посідають належне місце у діяльності ректорату і всього професорсько- викла-дацького складу Національного технічного університету " Харківський політехнічний інститут". Ми виходимо з того, що в сучасних умовах багато дослідників проблем освіти визнають, що репродуктивна модель передачі знань, яка традиційно була основною, сьогодні вже стала неефективною. Однак розробка нових педагогічних технологій має бути пов'язана не тільки з відмовою від стереотипів традиційної освіти, а й з одночасним збереженням усього кращого, що напрацьовано педагогічною теорією і практикою. Важливо також