формулювання передтекстових мовленнєвих завдань для спрямовування студентів на пошук інформації;

формулювання післятекстового мовленнєвого завдання для вираження студентами розуміння знайденої інформації різними способами згідно з особливостями навчання вибіркового читання;

обирання адекватного способу контролю знаходження студентами потрібної інформації у процесі читання;

розроблення контрольного завдання для визначення ступеня сформованості в студентів умінь вибіркового читання;

оцінювання ступеня сформованості у студентів умінь вибіркового читання;

реалізацію фрагменту заняття з навчання студентів вибіркового читання в органічній єдності з іншими етапами заняття;

аналіз проведеного фрагменту заняття з навчання студентів вивчаючого читання.

На навчання мовної здогадки при читанні з опорою на контекст, рідну мову, словотворчі елементи:

на виділення в тексті для читання лексичних одиниць, які складають потенційний словник;

співвідношення виділених лексичних одиниць з адекватним способом здогадки (за контекстом, за словотворчими елементами, за схожістю з рідною мовою);

добір з різних джерел та самостійне складання підготовчих до читання вправ, спрямованих на розвиток мовленнєвої здогадки студентів.

На навчання прогнозування змісту тексту для читання за заголовком, початком тексту тощо:

на виділення рівнів прогнозування (рівнів смислових і рівнів вербальних гіпотез) в тексті для читання лексичних одиниць, які складають потенційний словник;

виділення опор для прогнозування змісту тексту для читання (заголовок, початок тексту/перше речення, перший абзац/ ключові слова, ілюстрація, відомості про автора та його творчість, запозичені з зарубіжної літератури);

добір з різних джерел та самостійне розроблення підготовчих до читання вправ, спрямованих на розвиток усіх рівнів прогнозування змісту тексту.

На навчання вміння ігнорувати несуттєві деталі, інші труднощі при читанні тексту:

на виділення в тексті для читання дета- лей, які не несуть вагомого інформаційного навантаження;

добір з різних джерел та самостійне розроблення підготовчих до читання вправ, спрямованих на навчання студентів ігнорування несуттєвих для змісту деталей;

виділення в тексті для читання різних труднощів (лінгвістичних та смислових);

добір із джерел та самостійне розроблення передтекстових вправ, спрямованих на подолання фонетичних, лексичних і граматичних труднощів при читанні тексту;

методично грамотне проведення вступної бесіди до читання тексту (відомості про автора, його творчість тощо);

формулювання передтекстових завдань (запитань) для цілеспрямованої орієнтації студентів на розуміння предметного змісту тексту (фактів), логіки викладу (зв' язку між фактами), мотивів дійових осіб;

зміну інструкції при повторному читанні тексту.

Оскільки, як зазначалося у п. 2.1, одним з принципів розробки професійно орієнтованих проектних робіт ми вважаємо принцип домінування проблемних культурознавчих завдань, нам здається необхідним включення до завдань виконавчого етапу завдань на формування у студентів СКК. В рамках нашої роботи ми зазначимо лише ті завдання, що стосуються навчання студентів читання.

11. Завдання на формування соціокультурної іншомовної компетенції:

на добирання країнознавчого матеріалу у межах тематики курсу;

аналіз відповідності лінгвокраїнознавчого матеріалу програмним вимогам;

здійснення лінгвокраїнознавчого аналізу текстів для читання з метою виділення країнознавчих реалій;

ознайомлення з предметно-вербальним відображенням реальної дійсності (програми радіо, телебачення, квитки, етикетки, формуляри, анкети, меню, цінники, проспекти, путівки і т.ін.) і використання їх як навчальних текстів;

використання художньої літератури як джерела культурологічної інформації, особливо для ілюстрації традицій, звичаїв, способу життя.

Завдання презентаційного етапу є, по суті, кульмінацією проекту і включають в себе завдання:

на обговорення у мікрогрупі/парі способів презентації проекту;

документування проекту;

презентацію проекту.

До завдань підсумкового етапу відносяться завдання на оцінювання за визначеними критеріями. Ці критерії вже є визначеними у "Типовій програмі з англійської мови... 2001", у якій, як і у "Типовій програмі з німецької мови... 2004", вказано, що "контроль виконання студентами проектів може бути поточним (шляхом спостереження за участю студентів у роботі над проектом) та підсумковим (шляхом формального оцінювання результатів індивідуальної та групової роботи після завершення проекту)" [4, с. 46]. Оскільки головним об' єктом оцінювання у поточному контролі є динаміка роботи у групі, якість процесу співробітництва та пізнавальної діяльності магістрантів, ми пропонуємо для оцінювання професійно орієнтованих проектів використовувати підсумковий контроль, який спрямований передусім на оцінку якості кінцевого продукту та його презентації під час загального обговорення. Виходячи з цього,

Завдання на оцінювання проекту за визначеними критеріями включають завдання:

на оцінку якості професійної підготовки (зразок бланка для оцінювання кінцевого продукту подається у Додатку J "Типової програми з англійської мови... 2001");

оцінку якості презентації (зразок бланка для оцінювання презентації наведено у Додатку J "Типової програми з англійської мови... 2001");

оцінку якості мовної підготовки (для оцінювання цього аспекту проектної роботи використовується ті ж самі шкали, що й для оцінювання писемного та усного мовлення, які викладені у Додатку К "Типової програми з англійської мови... 2001").

Завдання на аналіз професійної діяльності:

на дослідження ефективності прийомів навчання, комплексів вправ, форм роботи тощо, змодельованих з метою вирішення обраної проблеми в циклі навчання іноземних мов;

аналіз власних мовних і мовленнєвих помилок та визначення шляхів їх корекції та попередження;

здійснення аналізу власних проведених фрагментів занять з точки зору реалізації поставлених цілей, а також ефективності застосованих прийомів, організаційних форм роботи та допоміжних засобів навчання;

аналіз власних, самостійно створених допоміжних засобів навчання з точки зору їх ефективності й поєднання з компонентами чинних НМК;

визначення шляхів удосконалення власних комунікативно-навчальних умінь;

дослідження ефективності реалізації певної функції професійної діяльності інших магістрантів в конкретних умовах та ви- значення її недоліків, переваг, шляхів удосконалення; * дослідження рівня розвитку певних умінь магістранта як реалізатора конкретної функції викладача та визначення шляхів їх удосконалення. Таким чином, нами визначена типологія професійно орієнтованих проектних завдань, які відносяться до завдань підготовчого, виконавчого, презентаційного та підсумкового етапів. Ми