Кожна педагогічна система є елементом системи більш високого ґатунку, іншими словами, дитячий садок, школа, ПТУ, університет - уся сукупність навчально-виховних закладів утворюють систему народної освіти. Кожен з цих елементів має свою історію виникнення, етапи розвитку, традиції, взаємозв'язки та взаємодію частин усередині системи, що вказує на багаторівневість освітньої системи. Слід зазначити, що запропонована педагогічна система має як відмінності, так і тотожності із загальновідомими педагогічними системами, але щоб їх виявити і акцентувати на них увагу, слід провести порівняльний аналіз одразу п'яти структурних компонентів. Запропонована нами педагогічна система може діяти і бути ефективною за певних специфічних умов, які не є обов'язковими для загальновідомих систем. Розглянемо особливості запропонованої нами педагогічної системи:

а) якщо загальновідомі педагогічні системи (дитячий садок, школа, середні спеціальні заклади, університети) є сформованими і самодостатніми системами, то запропонована нами система має пронизувати всі вищевикладені. Адже щоб дитина з особливими потребами соціалізувалася в суспільство, мають бути створені умови для поступової її соціалізації, починаючи з дитячого садочка і до вищого навчального закладу.

б) ще однією особливістю запропонованої системи є необхідність забезпечення можливостей досягти дітьми навчально-виховних закладів. Це суттєва перешкода у діяльності педагогічної системи (відсутність ліфтів, підйомників, панту- зів, спецавтотранспорту), яка унеможливлює діяльність педагогічної системи.

в) люди з особливими потребами потребують засобів фізичної та психологічної реабілітації, а отже, необхідно, щоб у запропонованій системі діяли реабілітаційні центри, які б враховували як вікові, так і фізичні та психічні особливості учнів і студентів.

Взаємодія педагогічної системи з оточуючим середовищем має свою специфіку, виходячи з особливостей мети, яка поставлена перед даною системою. Ми маємо враховувати соціально- економічні умови, в яких перебуває суспільство, зміни, які відбуваються в інших педагогічних системах, розвиток новітніх інформаційних технологій, наукові дослідження в галузі урізноманітнення засобів комунікації, створення новітніх технічних засобів навчання та ін. соціальне середовище суттєво впливає на особистість людини з особливими потребами, змінюючи мікроклімат, погляди та відношення до дітей означеної категорії, надаючи їй шанс отримати повноцінну освіту і соціалізуватися в суспільство. Саме розвиток соціального середовища - це те підґрунтя, на якому зароджується і вдосконалюється педагогічна система, яка, з одного боку, відчуває вплив середовища, а з іншого - сама впливає на середовище, організуючи його у відповідності з власними цілями, посилюючи й поглиблюючи власну діяль-ність.

Кожна система розрахована на певний термін функціонування, який, як правило, збігається з терміном навчання учня чи студента з часу його зарахування до закінчення навчання. Виходячи з того, що терміни дії системи є значними, то на різних етапах її функціонування ставляться проміжні цілі, а, отже, всі структурні компоненти системи вступають у складну взаємодію, щоб досягти ці проміжні цілі, створюючи функціональні компоненти педагогічної системи.

«Функціональні компоненти - це стійкі зв'язки основних структурних компонентів, які виникають у процесі діяльності педагогічних систем і обумовлюють їх рух, розвиток, удосконалення і внаслідок цього стійкість, життєдіяльність, живучість» [1, с. 82-115.]. Через функціональні компоненти проявляється взаємодія структурних компонентів, коли на певному етапі розвитку педагогічної системи привалює один із структурних компонентів, підпорядковуючи дію решти для власної активізації. Слід зазначити, що кожен функціональний компонент у життєдіяльності системи виконує чітко визначене специфічне завдання, від якості виконання якого залежить успішність розвитку системи. Ми погоджуємося з професором Н.В. Кузьміною, яка вважає основними функціональними компонентами педагогічної системи наступні: проектувальний, конструктивний, організаторський, комунікативний та гностичний.

Проектувальний компонент включає в себе дії, пов'язані з перспективним плануванням - яким чином можна досягти мети педагогічної системи, а саме надання можливостей дітям з особливими потребами отримати вищу університетську освіту. Насамперед, цей компонент включає:

проектування та планування різноманітних заходів, спрямованих на формування суспільної думки щодо необхідності функціонування даної системи (конференцій, виставок, «круглих столів», виступів на телебаченні та ін.);

проектування необхідних засобів для можливості функціонування системи (пандуси, підйомники, спецавтотранспорт, слухові апарати, спецлітература та ін.);

проектування туалетних кімнат для людей з особливими потребами, створення спеціальних бібліотечних каталогів та фондів;

планування навчальної, виховної та реабілітаційної роботи зі студентами з особливими потребами;

проектування реабілітаційного центру для створення умов, щоб люди з особливими потребами мали можливість відновитися для повноцінного навчально-виховного процесу.

Проектувальний компонент включає систему дій, за допомогою яких на різних рівнях державного управління мають вирішуватися різні завдання. Наприклад, на рівні Міністерства освіти і науки проектувальний компонент має включати наступну систему дій, пов'язаних з «матеріалізацією» цілей педагогічної системи у змісті та способах функціонування на весь час навчання і виховання студентів з обмеженими можливостями:

а) виходячи із нерозробленості і відсутності застосування подібних систем на теренах нашої держави отримати дозвіл на експериментальне впровадження запропонованої системи, що надасть можливість пошуку найбільш доцільних форм і методів в організації навчально-виховної роботи з різними категоріями студентів з особливими потребами;

б) визначення навчальних планів, узгодження умов прийому до університету різних категорій таких студентів.

На рівні керівників міста та області проектувальна діяльність полягає в тому, що ми маємо планувати розвиток для університетської освіти відповідної інфраструктури. Адже такі студенти не мають змоги пересуватися на великі відстані, або це викликає значні складнощі, тому є потреба у виділенні земельних ділянок для спорудження Центру з реабілітації студентської молоді,