На рівні керівників педагогічної системи проектувальна діяльність полягає у перспективному плануванні діяльності з системою керівництва. Це підготовка та перепідготовка деканів, завідуючих кафедр та керівників всіх структурних підрозділів, які мають працювати з означеною категорією студентів, безпосереднє вивчення досвіду роботи провідних європейських університетів зі студентами з особливими потребами.

Проектувальна діяльність викладачів має включати в себе дії, пов'язані з формуванням системи педагогічних задач, плануванням змісту інформації, видів та форм практичного навчання, тобто розробкою шляхів для досягнення головної мети - підготовки висококваліфікованого фахівця. Через проектувальну діяльність викладачів ми маємо вийти на проектувальну діяльність студентів, яка включатиме у себе індивідуальний підхід щодо можливостей і цілей

Конструктивний компонент пов'язаний з відбором та композиційною побудовою усього того, що було попередньо спроектовано і сплановано. Адже слід зробити максимально зручні умови щодо можливостей набуття освіти людьми з особливими потребами. Отже, слід не лише придбати устаткування, прилади, навчальні засоби, але й розташувати та скомпоновати їх таким чином, щоб людині було комфортно сприймати та засвоювати навчально-виховну інформацію.

Від того, наскільки ґрунтовно відпрацьовані проектувальний та конструктивний компоненти, настільки продумана та розрекламована інформація про педагогічну систему, настільки створені умови для успішної організаторської діяльності. Проектувальний і комунікативний компоненти дозволяють сформувати у викладачів зрозумілі й чіткі педагогічні ідеї, що призводить до систематичності й логічності дій. Саме з проектувального та конструктивного компонентів вибудовується організаторський компонент. «Організаторські дії доцільні, якщо у них втілюється проектувальний результат і конструкторська задумка» [1. с. 110.].

Організаторський компонент полягає у конкретних діях, спрямованих на організацію у часі та просторі педагогічно спрямовану діяльність керівників різних рангів, господарських структур університету, викладачів та студентів, у відповідності із заздалегідь спрямованими принципами та правилами, які мають задовольняти та забезпечувати функціонування педагогічної системи.

Комунікативний компонент включає в себе дії, пов'язані зі встановленням педагогічно доцільної взаємодії викладачів університету та студентів з особливими потребами. До цього компоненту входять керівники підрозділів університету, що забезпечують функціонування системи, викладачі, студенти, їх батьки, і спрямована вона на студентів, підтримання їх позитивних взаємовідносин та прагнення до отримання професії.

Гностичний компонент пов'язаний з накопиченням нових знань, які мають відношення до основних структурних компонентів педагогічної системи, пошук нових знань у наукових дослідженнях та спрямування їх на подальше вдосконалення педагогічної системи. Цей компонент включає послідовність дій педагога, спрямованих на вивчення індивідуальних та соціально- психологічних особливостей студентів, змісту та засобів впливу на їх діяльність та поведінку, на вдосконалення власної культури та культури взаємодії зі студентством.

Адаптаційно-реабілітаційної роботи зі студентами з обмеженими можливостями в умовах університетської освіти у нас знаходиться на стадії теоретичних міркувань - це реальний стан справ, який є на сьогоднішній день. Щоб означена проблема почала більш інтенсивно вирішуватися, потрібно перевести її у новий стан, а це можливо за умов представлення педагогічної проблеми у вигляді педагогічних задач:

залучити таких студентів до навчально- виховного процесу в умовах університету;

сформувати вміння та навички для адаптації в умовах студентського колективу;

спростити означеній групі студентів перехід зі шкільної системи освіти до вузівської системи та ін.

Іншими словами, педагогічна задача виступає у нас як усвідомлені педагогічні дії, спрямовані на переведення студента із одного якісного стану в інший, більш високого рівня. Процес вирішення педагогічної задачі являє собою пошук можливих шляхів досягнення поставленої мети. Причому слід зазначити, що, як правило, педагогічна задача має декілька варіантів рішення. Так при вирішенні питання передачі навчальної інформації можливо використовувати як традиційні лекційно-семінарські заняття, так і форми дистанційного навчання, по-різному можна підійти до проблеми організації проходження практик студентами з особливими потребами та ін. Кожен викладач, виходячи із власного досвіду та власних індивідуальних особливостей, буде вирішувати одну і ту ж педагогічну задачу різними методами. Крім того, студенти також мають власні індивідуальні особливості, тому і підходи до вирішення мають бути застосовані різні. Навіть застосування одного й того ж методу різними педагогами, як правило, має різну ефективність. Таким чином, педагогічна задача усвідомлюється педагогічним колективом кафедри як педагогічна задача за умов, коли у процесі досягнення поставленої мети виникає перешкода, для подолання якої необхідно знайти рішення. Як наголошувалося раніше, кожна педагогічна задача має декілька рішень, і проблема полягає в тому, щоб обрати таке рішення, яке в умовах даного педагогічного колективу дозволить досягти найбільшої ефективності.

Специфіка педагогічних задач полягає в тому, що вони вирішуються у процесі навчально- виховної та суспільної діяльності студентів і спрямовуються педагогічним колективом кафедр універитету. Оскільки на вирішення педагогічних задач потрібен досить тривалий час і систематичний вплив від педагогічного колективу, вимагається розробка стратегії впливу на студента, розрахована на весь термін навчання в університеті. Лише за таких умов можливо досягти позитивних психологічних змін у студента з особливими потребами і сприяти його адаптації у суспільство. 

ЛІТЕРАТУРА

Кузьмина. Н.В. Системный подход в педагогическом исследовании // Педагогика и психология. - М.: МПГУ, 1991. - С. 51-63.

Про становище інвалідів в Україні (національна доповідь). - К.: Міністерство праці і соціального захисту, 2008. - 215 с.