Отримані результати по сформованості професійного мовлення студентів-економістів на по чатко вому етапі дос лідно - експериментальної роботи пояснюється низкою фактів:

перед сьогоднішніми студентами в процесі їхнього навчання у середніх навчальних закладах не ставилась реальна професійна проблема;

не вводилась професійна лексика;

відповідно було відсутнє фонетичне й граматичне оформлення, необхідне під час здійснення акту професійного мовлення;

зверталось недостатньо уваги на такі мисленнєві операції, як логічність, послідовність, аргументованість, зв'язність й цілісність у мовленні.

Виходячи з отриманих результатів, ми впровадили в дослідно-експериментальну роботу навчальні ситуації, які створюються нами з урахуванням ряду дидактичних принципів та вимагали засвоєння професійної термінології. Під час розв'язання проблемної ситуації від учасників експериментальних груп вимагається дотримуватись логічності, послідовності, аргументованості, зв'язності й цілісності у мовленні. Значна увага приділяється показникам якості побудови речень, інтонації й вимові.

Згідно з методикою нашого дисертаційного дослідження навчальний процес організовувався шляхом поступового накопичення професійної лексики. З метою активного використання та кращого запам'ятовування професійної термінології від учасників експерименту вимагається вживати якомога більше термінологічних одиниць під час розв'язання ситуацій та інших видів мовленнєвої діяльності.

Створюючи навчальні ситуації, ми, спираючись на вимоги сучасної методики навчання іноземних мов [4, с. 40], переслідували досягнення чотирьох цілей: практичної, розвиваючої, виховної, освітньої.

Практична мета була провідною й передбачала практичне оволодіння студентами- економістами мовленнєвих умінь на рівні, достатньому для здійснення акту взаємодії з партнерами у просторі європейської комунікації.

Розвиваюча мета передбачала розвиток мовленнєвих здібностей та умінь; переносу знань та навичок з матеріалу, що вивчався раніше, на новий грунт (нову ситуацію у даному випадку).

Виховна мета була спрямована на виховання ціннісних орієнтацій економіста; позитивне ставлення до мови іншого народу, культур націй європейської комунікації.

Освітня мета передбачала опанування студентів-економістів знаннями про культуру, особливості етикету європейських народів, розуміння мислення народів, які спілкуються англійською мовою.

Вважаємо, що впровадження мовленнєвої ситуації у навчальний процес з метою формування професійного мовлення студентів- економістів як засобу взаємодії у просторі європейської комунікації передбачає:

наявність реальної професійної проблеми;

зацікавленість студентів у її розв'язанні;

побудову студентами свого мовлення шляхом активного використання професійної лексики;

наявність відповідного фонетичного й граматичного оформлення.

У процесі експериментальної роботи ми пересвідчились, що навчальна ситуація є необхідним методом процесу формування у студентів-економістів професійного мовлення як засобу взаємодії у просторі європейської комунікації, що аргументується низкою фактів:

обговорення питань, пов'язаних із професійною тематикою викликає зацікавленість учасників навчального процесу, оскільки вони пов'язані з робітничою діяльністю майбутніх фахівців, тобто працюємо за принципом: знання сьогодні - кар'єра завтра;

ситуації на професійну тематику вимагають постійного використання професійної термінології, що сприяє запам'ятовуванню певних лексичних одиниць на рівні рідної мови;

процес обговорення питань та повтору професійної термінології під правильним

керівництвом викладача забезпечує розуміння мовлення співбесідника на слух і правильне лексико-граматичне оформлення думки;

розвиток навчальної ситуації передбачає атмосферу незалежності, розкутості, що забезпечує поступове прискорення темпу говоріння;

при постійному обговорюванні тих чи інших ситуацій у майбутніх економістів формується часткова підготовленість до подолання професійних труднощів у їх фаховій діяльності;

ряд навчальних ситуацій вимагають від студента пошуку даних із додаткових інформаційних джерел, що вимагає прояву мобільності, сконцентрованості та усвідомлення поняття інформації як стратегічного ресурсу;

розвиток навчальної ситуації формує у студентів-економістів не лише професійне мовлення, знання з економічних дисциплін, а й соціокультурну компетенцію, яка є невід'ємною складовою європейської міжкультурної комунікації.

На нашу думку, у процесі використання ситуативного підходу предметом обговорення мають бути наступні розмовні теми:

розмова по телефону;

листування;

проведення зборів;

фінансування;

переговори;

маркетинг: реклама, дослідження ринку, просування товару на ринок, ціноутворення;

менеджмент: структура підприємства, відповідальність кожного департаменту;

підписання контрактів;

міжнародний бізнес і торгівля (співробітництво банків різних країн, акредитиви);

офіс;

інтерв'ювання людей;

звернення щодо працевлаштування;

розподіл і доставка товарів;

малий бізнес і франчіза;

відрядження;

готель;

призначення на посаду;

страхування;

виробництво товарів та сервісні послуги і т.ін.

У процесі формування професійного мовлення студентів-економістів навчальні ситуації подаються нами декількома варіантами. Обов'язковим елементом роботи з ситуацією є введення нової термінології, використання вже засвоєної професійної лексики, дотримання правильного граматичного оформлення висловлювань, логічності, послідовності, аргументованості, зв'язності й цілісності у мовленні.

На початковому етапі роботи кожна нова ситуація подавалась нами шляхом введення одного нового економічного терміна, у подальшій роботі ми створюємо ситуацію з використанням вже 3-х термінів. Студентам ставиться завдання розробити дану ситуацію з обов'язковим використанням нової та вже попередньо засвоєної термінології.

Після того, як студенти усвідомили структуру роботи з навчальними ситуаціями, їм пропонується