УДК 17.023.36:316.472.4 Кунашенко О.В.

СФОРМОВАНІСТЬ ПІДХОДІВ ЩОДО КУЛЬТУРИ СПІЛКУВАННЯ ТА МОВЛЕННЄВОГО ЕТИКЕТУ

У статті досліджено підходи: культурологічний, педагогічний, комунікативний, системний, комплексний, рефлексивно-інноваційний особистісний, екзістенціально-гуманістичний, які спрямовані на формування культури спілкування у студентів-аграріїв

Ключові слова: культурологічний підхід, педагогічний підхід, формування культури спілкування у студентів-аграріїв.

В статье исследовано подходы: культурологический, педагогический, коммуникативный, системный, комплексный, рефлексивно-инновационный, личностный, экзистенциально-гумманистический, которые направлены на формирование культуры общения у студентов-аграриев.

Ключевые слова: культурологический подход, педагогический подход, формирования культуры общения у студентов-аграриев.

The article deals with the following approaches: cultural, pedagogical, communicative, systematic, complex, reflexive and innovative, personal, existentialist and humanitarian which are focused on the formation of speech culture of the agrarian students.

Key words: cultural approaches, pedagogical approaches, formation of speech culture of the agrarian students. На сучасному розвитку вітчизняної освіти та педагогічної думки важливого значення набуває питання переосмислення існуючих, пошук та впровадження нових підходів до організації та здійснення навчального процесу у вищих навчальних закладах. Безумовний є і той факт, що реформаційні процеси в освіті мають своє відображення і в мовному питанні, адже лише людина, яка грамотно вміє будувати своє мовлення, здатна адекватно реагувати на певні зміни у ситуації спілкування, активно впливати на співбесідника, доводячи правильність своїх думок, тверджень, поряд із цим, справляти враження приємного партнера у спілкуванні, виявляти почуття емпатії. Тому лише оволодіння такими важливими якостями процесу спілкування стане запорукою успіху в майбутній професійній діяльності фахів- ця-аграрія, передусім людини, яку можна з впевненістю вважати по-справжньому освіченою особистістю, здатною досягти вершин у своєму професійному напряму роботи, мати авторитет і повагу серед колег, заручитися підтримкою і повагою у керівництва.

Формування у студентів-аграріїв вищих навчальних закладів не лише відповідних фахових професійних навичок та умінь, але сформованість духовної та інтелектуальної культури майбутнього фахівця аграрної сфери визначають актуальність даного дослідження.

Мета завдання полягає у виокремленні та теоретичному обґрунтуванні адекватних підходів, які, на нашу думку, сприятимуть розвиткові культури мовлення студента-аграрія, що матимуть практичне застосування під час проведення експерименту (4 роки навчання).

Отже, мовне питання, його значення для формування у студентів-аграріїв знань та умінь у процесі комунікації, встановленні фактичного вихідного рівня сформованості у майбутній спеціалістів агропромислової сфери культури спілкування, зумовили сформувати завданням нашого дослідження, яке базується на встановленні основних напрямів (підходів), які матимуть важливе значення для формування культури спілкування у студентів аграрних спеціальностей. У статті нами запропоновано адекватні підходи до вдосконалення комунікативної компетенції студентів і формування у них готовності до ефективної реалізації професійних функції спілкування. Для вирішення поставленого перед нами завдання, необхідно розкрити зміст терміна «підходи». У великому тлумачному словнику сучасної української мови знаходимо декілька визначення цього терміна: підхід - 1) сукупність способів, прийомів розгляду чого-небудь, впливу на кого-, що- небудь, ставлення до кого-, чого-небудь; 2) замасковані прийоми, виверти, до яких удаються з якоюсь метою [15, с. 120]. Ожегова С.І. у словнику російської мови тлумачить поняття « підхід», як сукупність прийомів, способів, здатних впливати на кого-, чого-небудь, під час вивчення чого-небудь, під час введення справи [15, с. 471].

І.А. Зимня «підхід до навчання» розуміє, як світоглядну категорію, у якій відбиваються соціальні настанови суб'єкта як носіїв суспільної свідомості; як глобальну та системну організацію освітнього процесу, що включає усі його компоненти і самих суб' єктів педагогічної взаємодії (викладача, вчителя - учня, студента-слухача); як поняття, що є першим за поняття стратегії навчання і повинно включати в себе відповідні методи, форми, прийоми [5, с. 97].

У свою чергу, для реалізації зазначеного завдання необхідно було визначити критерії сформованості культури спілкування майбутніх спеціалістів агропромислової сфери. Для розуміння поняття «критерії», необхідно розкрити значення цього терміна. У великій сучасні енциклопедії критерії - це ознака, на основі якої можлива оцінка будь-чого; вимір; умовно прийнята міра, яка дозволяє змінити суб'єкт і на основі цього дати йому оцінку [19, с. 271].

На нашу думку, особистісний (індивідуальний) підхід має усі можливості для підвищення рівня культури спілкування в аграрному університеті, як спосіб зовнішнього прояву культури спілкування викладача відносно студента аграрного комплексу. Визначення терміна «особистісний підхід» , знаходимо у великій сучасні енциклопедії, де «особистісний підхід - це послідовне ставлення педагога до вихованця як до особистості, як до самосвідомого відповідального суб'єкта виховного взаємовпливу» [19, с. 270]. Особистісний підхід впроваджували і використовували як у своїх наукових дослідженнях, так і освітніх та виховних процесах вітчизняні і зарубіжні науковці, педагоги: Л.С. Виготський [3], С.Л. Рубінштейн [27], Б.Ф. Поршнев [24], О.О. Бодальов [2], І.П. Підласий [23], Л.І. Мацько [12], Ю.Н. Ємельянова [4].

Завдяки застосуванню такого підходу, ми матимемо можливість виховувати та акумулювати культуру мовлення, яка має безпосередній вплив на формування мовленнєвої поведінки. Мовленнєва поведінка - використання мови учасниками спілкування в конкретній ситуації відповідно до їхніх рівнів комунікативної і мовної компетенції [12, с. 10]. Спираючись на вищесказане, на нашу думку, можна виділити такі критерії до особисті- сного (індивідуального) підходу: вивчати індивідуальні особливості темпераменту, риси характеру; вміти аналізувати, слідкувати за способом мислення, мотивами, інтересами, установками, ставленням до життя; заохочувати студента до постійно ускладненої програми відповідно до пізнавальних завдань, творчо підходити до вирішення завдань, які поставленні перед майбутнім фахівцем, що, у свою