Наступним етапом у визначенні підходів, які надаватимуть можливість більш ефективному розвиткові мовленнєвої культури фахівця- аграрія, слід детально зупинитися на комплексному підході.

Комплексний підхід у педагогіці має не менш важливого значення для розвитку культури спілкування у вищому агарному закладі, адже саме за допомогою цього комплексу ми матиме - мо можливості для формування у майбутнього спеціаліста комунікативних прийомів у професійній діяльності, що забезпечуватиме адекватну реакцію у різноманітних умовах спілкування з колегами, підлеглими, керівництвом тощо. І. П. Підласий подає таке визначення комплексного підходу, як єдність цілей, задач, змісту, методів і форм виховного впливу і взаємодії [23, с. 440].

Комплексний підхід становив невід'ємну частину виховного та навчального процесів, що здатен поєднати цілі та завдання навчання, виховання, зміст і методи, на думку таких педагогів, як Г.М. Андрєєва [1], І.П. Підласий [23], І.А. Зязюн [23], А.В. Морозов, Д.В. Чернилевский [13], Л.А. Петровская [22], В.А. Кан-Калик [6].

Такий підхід здатен синтезувати і об'єднувати різноманітні напрями розвитку комунікативної культури. Тому нами було виділено основні його показники (критерії), які здатні забезпечити комплексне відображення культури спілкування у вищому аграрному закладі: позитивний вплив за умови органічного поєднання культури педагогічного впливу і культурного саморозвитку особистості; вплив на культуру спілкування студентів у трьох напрямках: поведінка, мислення, відчуття; комплексний характер навчальної діяльності: поєднання культури розумової, фізичної, моральної, естетичної і трудової; врахування зовнішніх та внутрішніх факторів впливу на формування культури спілкування студента у вищому аграрному закладі.

Досліджуючи основні підходи, які сприятимуть формуванню та розвитку культури спілкування фахівців-аграріїв, необхідно детально зупинитися на психологічному аспекті спілкування, тому що без знання психологічних особливостей особистості не можливо виявити основні підходи до формування культури спілкування у сту- дентів-аграріїв.

Так, Л.О. Петровська, спираючись на думку Ю.І. Палехи, В.Г. Герасимчук, намагаючись обґрунтувати принципи і форми психологічного впливу, зазначала, що саме вони є базовими уявленнями про природу людини і людських взаємовідносин. Авторка виокремлює екзістенціально- гуманістичний підхід, який сформувався на основі гуманістичної психології, яку слід розуміти як напрям у психології, що визнає своїм головним предметом особистість як унікальну цілісну систему, що є відкритою можливістю самоактуаліза- ції, притаманної лише людині [16, с. 13], в основу якої покладено вивчення людини, що базується на припущені, що вона людина істота вільна, яка здатна нести відповідальність за свої вчинки та їх наслідки [22, с. 14].

Для більш чіткого розуміння екзістенціально- гуманістичного підходу необхідно розкрити зміст термінів «екзистенціалізм» і «гуманізм». Так, у радянському енциклопедичному словнику знаходимо таке тлумачення терміна «гуманізм»: (від лат. humanus - людський, людяний), визнання цінності людини як особистості, його права на вільний розвиток і прояв своїх можливостей, утвердження користі людини як критерію оцінки суспільних відносин [29, с. 349]. Тут же знаходимо і тлумачення терміна «екзистенціалізм», як основного поняття (від пізньолат. exsistentia - існування) екзістенція (людське існування) як невід'ємна цілісність об'єкта і суб'єкта; основний модус (прояв) людського існування - піклування, острах, рішучість, совість; всі вони визначаються через смерть; людина вбачає екзистенцію як основу свого існування в обмежених ситуаціях (боротьба, страждання, смерть). Усвідомлюючи себе як екзістенцію, людина знаходить свободу, яка є вибором самого себе, своєї сутті, який (вибір) накладає на неї відповідальність за все, що відбувається у світі [29, с. 152].

На нашу думку, такий підхід (екзістен- ціально-гуманістичний) має місце і в нашому дослідженні, завданням якого є формування культури спілкування студентів-аграріїв. З вищезазначеного можна виокремити ряд критерії у дослідженні екзістенціально-гуманістичного підходу: адекватне сприйняття реальності, у порівнянні з іншими людьми. Такі особистості прагнуть мати справу з дійсністю, відповідно реагуючи на зовнішні прояви її; високий ступінь прийняття себе, інших, у тому числі різних складних людських темпераментів; автономність: здатність залишатися вірними своїм цілям перед труднощами (наприклад, непопулярність).

Отже, можна стверджувати, що стрижнем гуманістичної психології і, відповідно екзістен- ціально-гуманістичного підходу, є пошук засобів самоактуалізації, засобів досягнення цього ідеалу, що якісно впливатиме на розвиток комунікативного вираження особистості, у його прагненні до самоідентичності, самовдосконаленні.

Рефлексивно-інноваційний підхід є актуальним у напрямку формування та розвитку культури спілкування. Такий підхід здатен, на нашу думку, не лише забезпечувати професіональні навички майбутнього спеціаліста агропромислової сфери, а й, у свою чергу, є умовою для розвитку рефлексивних та творчих можливостей спеціаліста, здатність знаходити у нісенітниці - сенс, у невизначеності - визначеність.

У свою чергу, рефлексивно-інноваційний підхід застосовували у власних наукових дослідження та педагогічній діяльності такі науковці, як

С.Ю. Степанова, Е.П. Варламов [30], І.П. Підласий [23], Ю.Н. Ємельянов [4], Г.М. Шела- мова [31].

Основними критеріями сформованості рефлексивно-інноваційного принципу є: глибинне осмислення, аналіз і переосмислення студентами свого емпіричного досвіду, який пов'язаний з їх життєдіяльністю у різноманітних ситуаціях майбутньої професії; налагодження їх на конструктивну асиміляцію досягнень світової культури, науки і практики у сфері агробізнесу; гуманізація цінностей аграрної сфери, яка проводиться у співтворчості викладача і студента.

На нашу думку, вищезазначених підходів не достатньо для того, щоб остаточно сформувати узагальнену картину критеріїв, на основі яких