Комунікативний підхід посідає чільне місце у педагогічних розробках та дослідженнях мовознавців, лінгвістів, важливого значення для формування особистості саме цьому підходу надають педагоги та психологи, як здатності особистості правильно, відповідно до норм літературної вимови сформувати власну думку. Тут можна вказати на ґрунтовні дослідження таких науковців та педагогів, як Г.М. Шеламова [31], В.А. Канюка- лик [6], Н.В. Кузьміна [10], І.П. Підласого [23], Я. Радевич-Винницького [25], Т.С. Паніна [17], Л.І. Мацько, Л.В. Кравець [12], М.Н. Ночев- нік [14], М.І. Пентилюк [21], Т. Кузнєцова [9] та багато ін.

До критеріїв розвитку комунікативного підходу розвитку культури студента можна віднести складові професійного спілкування, які можуть проявлятися як здатність його до чіткої, логічно вмотивованої, зрозумілої мови, що надає можливість переконливо висловлювати свої думки та почуття за допомогою вербальних та невер- бальних засобів спілкування; уникнення такого явища, як білінгвізм (співвикористовування у суспільстві двох мов, які ніколи не бувають симетричними; змішування російської та української мов в одну): розвиненість комунікативного мотиву; запобігання проявів явища білінгвізму, аналізувати неправильно вмотивовані слова інших мов, добирати власне українські відповідники до слів іншомовного походження; правильність мовлення: знання і уміння дотримуватися прийнятих у сучасній мовленнєвій практиці мовних норм (орфоепічних, лексичних, граматичних, стилістичних; точність мовлення - зрозумілість висловлень для співрозмовника, партнера по спілкуванню, відповідність висловленої думки певним умовам суспільної ситуації; логічність мовлення - володіння технікою смислових зв'язків, за допомогою якої не виникає суперечності, або неправильного розуміння висловленої думки; знаннями мовних засобів, якими можна оформити фразу.

Культурологічний підхід розвитку культури спілкування у вищому аграрному закладі виявляється у способах і прийомах морально- естетичного впливу на мовленнєву культуру студентів. Саме цей підхід набуває статусу загально- наукової методології. Культурологічний підхід, завдяки широкій палітрі поняття культура та пізнавальним можливостям культурології - науки, що вивчає культуру як цілісність, дає можливість дослідити безліч природних, соціальних, екологічних, економічних та педагогічних об'єктів та явищ як культурологічного феномену. Культурологічний підхід має своїм завданням інтегрувати дослідницький потенціал, накопичений рядом наук, які досліджують культуру (філософія культури, теорія культури, мистецтво, психологія культури, соціологія культури, історія культури тощо). Отже, засвоєння людиною культурних надбань є становленням її як творчої особистості.

Питання культури та її взаємозв'язок із спілкуванням посідає чільне місце у наукових доробка науковці у галузі естетичних наук. Так, Макаров Б.Ф. у співавторстві з Непогодою А.В. вважають, що спілкування і культура є тими поняттями, які неможливо уявити існуючими відокремлено, їх дуалістична природа цілком зрозуміла і логічна [11, с. 22].

Теоретичний аналіз представлених у літературі підходів до характеристики культурологічного напрямку розвитку культури спілкування дозволив нам виділити такі критерії мовленнєвої культури: розвиненість особистісних цінностей (добра, істини, краси); сформованість етико-ко- мунікативних настанов, етичного ставлення до процесу спілкування та його учасників; розвиненість моральної сфери особистості; морально комунікативні якості: ввічливість, вихованість, тактовність, доброзичливість, повага до інших людей, доброзичливість.

Отже, наочно, у вигляді таблиці, можна вказати сформованість культури спілкування у студентів вищих аграрних закладів за такими критеріями основних напрямків комунікативної діяльності: Отже, оцінюючи рівень сформованості культури спілкування у майбутніх спеціалістів агропромислової сфери, ми орієнтувалися на такі підходи, що відображають особистісні та поведінко- ві компоненти культури спілкування спеціаліста агропромислової сфери: комунікативні уміння, які характеризують інформаційно-смислову сторону професійної взаємодії і виявляються в здатності спеціаліста агропромислового комплексу чітко, зрозуміло і переконливо висловлювати свої думки за допомогою вербальних і невербаль- них засобів спілкування. Педагогічний показник культури спілкування виявляється у володінні педагогом такими складовими, як: техніка спілкування; вміння створювати атмосферу довіри, яка б дала змогу без перешкод спілкуватися в діалогічній формі, аналізувати і корегувати хід обговорення та діалогу в групі студентів. Культурологічний показник формування культури спілкування серед студентів вищих аграрних закладів передбачає такі показники: розвиненість особистісних цінностей (добра, істини, краси); сформованість етико-комунікативних настанов, етичного ставлення до процесу спілкування та його учасників; розвиненість моральної сфери особистості. Завданням педагога у професійній діяльності повинно бути опертя і на системний підхід, що надає можливість, на нашу думку, синтезовано і поетапно підходити до етапів формування та розвитку культури спілкування у студентів агропромислового комплексу. У свою чергу, нами було виокремлено рефлексивно-інноваційний підхід, який, на нашу думку, є актуальним у напрямку розвитку мовленнєвої культури фахівця-аграрія. Екзістенціально-гуманістичний підхід також мав місце в нашому дослідженні. Основним завданням якого було глибинне осмислення і розуміння внутрішнього психологічного стану особистості, що значно полегшить завдання у формуванні культури спілкування студента агропромислового комплексу. Комплексний підхід у педагогіці до розвитку культури спілкування у вищому агарному закладі, на нашу думку, має не менш важливе значення, адже саме він здатен комплексно формувати у майбутнього спеціаліста комунікативні прийоми у професійній діяльності, що забезпечуватиме адекватну реакцію у різноманітних умовах спілкування з колегами, підлеглими, керівництвом. Належне місце у нашому дослідженні ми відводили і особистісному підходу, який має усі можливості для підвищення рівня культури спілкування в аграрному університеті, як спосіб зовнішнього прояву культури спілкування викладача по відношенню до студента аграрного комплексу. 

ЛІТЕРАТУРА

Андреева Г.М. Социальная психология. - М.: Изд-во Московского университета, 1980. - 416 с.

Бодалев А.А. Личность и общение: избранные труды. - М.: Педагогика, 1983. - 272 с.

Выготский Л.С. Развитие высших психических функций.