1. Виявлення знань, вмінь та навичок, необхідних молодому фахівцю, тобто створення професіограми молодого фахівця.

Визначення вмінь та навичок, які мають потребу у практичному удосконаленні, й виділення конкретних видів спеціальних практик із зазначенням часу їх проведення.

Формування дисциплін навколо конкретних видів спеціальних практик, тобто подача навчального плану у вигляді блоків, де певна група теоретичних дисциплі н концентрується навколо конкретного виду практики з метою теоретичного забезпечення практичної діяльності.

Введення до навчального плану загальноосвітніх та загальнокультурних дисциплін.

Ми докладно зупинилися на створенні навчального плану у зв'язку з тим, що наскільки науково буде вирішене питання взаємовідносин теорії та практики, настільки ретельно будуть розроблені спеціальні види практик, настільки це дозволить гарантувати більш якісну підготовку молодого спеціаліста.

Слід також зазначити, що організація та проведення практичної роботи студентів за межами вузу (на базах практик) більш складний та трудомісткий процес, ніж заняття з тими ж студентами у стінах університету. I справа тут навіть не стільки у бажанні чи незацікавленості адміністрації баз прктик займатися вихованням майбутніх фахівців, скільки в тому, що перед базами практик стоять власні виробничі завдання. Методист з вищого навчального закладу із проблемами виховання студентів знаходиться на базі практики далеко не на першому місці, часто зазнаючи не тільки організаційних, але й моральних незручностей.

Безумовно, така копітка й багатопланова діяльність потребує виділення певної кількості годин. I якщо ми хочемо, щоб практична робота була на належному рівні, то ця кількість годин повинна бути відповідною затраченій праці. Методист та представник бази практики, який відповідає за практичне навчання, повинні бути зацікавлені у якості проведення практичної роботи зі студентами. Методична робота зі студентом повинна стати престижною як в очах вузівських викладачів, так і в очах працівників баз практик.

Нині вуз та база практики знаходяться не в рівних умовах, що породжує багато труднощів, у тому числі фактичну байдужість працівників баз практик до потреб вузу. Це пов'язане з тим, що база практики практично розглядається як допоміжне підприємство, покликане допомагати вузу виховувати молодого фахівця. Згідно з укладеним договором база практики повинна забезпечити практикантів висококваліфікованими працівниками, аудиторіями, матеріалами для практичної діяльності та ін. Але це не все, чим повинна поступитися база практики. Найголовніше і най-значніше - це зниження якості свого основного виробництва, чи то рівня проведення уроків і підготовки виховних заходів, чи то зниження якості та темпів певних виробів. Адже, як не перевіряй підготовку практиканта, який вперше розпочав активні форми практичної діяльності, а все-таки досвічений фахівець на більш високому рівні виконає завдання, використовуючи свій досвід, вміння орієнтуватися в різних ситуаціях, прийоми спілкування з людьми та ін. Тому практичне навчання слід побудувати таким чином, щоб до IV курсу студент набув практичний багаж, який би забезпечував можливість впевнено себе почувати на майбутньому робочому місці.

Аналізуючи й порівнюючи стан справ на сучасному етапі, ми бачимо, що в педагогіці спостерігається значна перевага теорії над практикою. Крім навчальних планів, на високий рівень теоретичного забезпечення вказує значний науковий потенціал вузів, а також широкий матеріал спостережень, накопичений у процесі проведення багатьох експериментів та узагальнень передового досвіду. I все це на фоні низького рівня розвитку практичних форм навчання, які поки не в змозі вирішити багатьох професійних та спеціальних питань у підготовці молодих спеці алі сті в. Виходячи із закономірностей про взаємозв'язки теорії та практики, ми дійшли висновку, що такий значний теоретичний потенціал, розвиток якого суттєво стримується низьким рівнем практики, неминуче повинен привести до нового якісного рівня побудови, організації та впровадження педагогі чної практики. Безумовно, впровадження нових форм виробничої практики - це науковий експеримент, який, виникнувши, не залишиться незмі нним. Швидко розвиваючись, він дасть велику різноманітність конкретних виявлень, які полягатимуть, перш за все, у стимулюванні подальшого розвитку теоретичної думки, особливо в галузі становлення конкретних видів практики.

Система педагогічної практики покликана доповнити й збагатити теоретичну підготовку студента, створити можливість для закріплення й поглиблення одержаних знань у процесі вирішення практичних завдань, сприяти

організація практичного навчання за рівнем наближена до організації теоретичного навчання, на факультеті створені центри практичної підготовки, які займаються науковою розробкою питань практичного навчання, координацією дій кафедр щодо практичної роботи студентів, збором та обробкою інформації про професійну діяльність практикантів на базах практики;

основним принципом є неперервний характер побудови практики з першого по п' ятий курси, з уведенням з першого курсу активних форм практичного навчання;

введено у навчальний процес вузу таку систему практичного навчання, за якої кожний наступний вид практики є логічним продовженням попереднього, базується на вже здобутих знаннях, уміннях та навичках і має тенденцію до поступового збільшення самостійної роботи студентів;

активному формуванню професійних вмінь, навичок та культури майбутнього фахівця. А процес формування професійної культури відбувається більш ефективно, якщо:

- навчальний процес організовано таким чином, щоб теоретичні знання без тривалої перерви перетворювалися у практичні вміння та навички.

ЛІТЕРАТУРА

Марченко Е.К. В чём суть АКОС? // Вестник высшей школы. - 1989. - № 1. - С. 47-51.

Сластенин В.А. Система связи учебных занятий по педагогике со школой // Педагогическая практика в системе