Необхідність реформування спеціальної загальної освіти учнів із затримкою психічного розвитку пов'язана з реалізацією загальнолюдських прав: вони повинні стати повноцінними громадянами своєї держави, бути освіченими і мати свій соціальний статус. Система освіти в Україні забезпечує рівні права на освіту учнів, можливості яких одержати дану освіту є обмежена певними вадами, станом здоров'я або соціальними умовами. Державна політика в галузі спеціальної освіти спрямована на забезпечення належних умов одержання освіти учнями відповідно до їх можливостей і здібностей. Практика показує, що за умов добре організованої корекційно-педаго- гічної та соціально-психологічної допомоги переважна більшість учнів успішно розвивається, одержує необхідні для самостійного життя і праці знання, практичні вміння і навички. Частина учнів продовжує навчання в закладах І-ГУ рівнів акредитації.

Можна стверджувати також, що затримка психічного розвитку у дітей виявляється в сповільненому дозріванні емоційної і вольової сфер, у недостатньому розвитку мотивації і пізнавальної діяльності, обумовлюючи виникнення загальних і специфічних труднощів у навчанні, а як ми знаємо, для психічного здоров' я, нормального перебігу різних видів діяльності як дорослої людини, так і дитини потрібна збалансованість емоцій.

Емоції з точки зору етики - це афективна форма прояву моральних почуттів, якщо почуття є стійким суб'єктивним відношенням людини до чого-небудь, то емоції - це переживання того чи іншого почуття у певний момент часу, в конкретній ситуації [12, с. 402].

У психологічному словнику зазначено, що емоції - це форма безпосереднього психологічного відображення об'єктів, явищ, ситуацій у їх смисловій значущості організму, особистості. Будучи психічним відображенням життєвого сенсу явищ і ситуацій, емоції проявляються у формі безпосереднього «миттєвого» пристрасного переживання, що обумовлено відношенням їх об'єктивних якостей до потреб суб'єкта [6, с. 552].

Через емоції як систему сигналів людина дізнається про значущість того, що відбувається. Якщо предмети, явища відповідають потребам чи можливостям людини, вони викликають позитивне ставлення та сприяють виникненню позитивних емоцій. У протилежному випадку виникає негативне ставлення та відповідні емоції. Інакше кажучи, в емоціях відображаються переживання людини, співвідношення між бажаннями, потребами та можливостями їх задоволення.

Позитивні емоції покращують процеси пам'яті, мислення. Так виявлено певні закономірності зв'язку емоційних станів з інтелектуальними процесами: стан радості, захоплення сприяє успішному виконанню пізнавальних, проблемних завдань, тоді як негативні емоції гальмують їх виконання. Позитивні емоції активізують різні види діяльності людини, негативні зменшують активність.

Вольові процеси також тісно пов'язані з емоціями. Характер емоційного забарвлення настрою позначається на всіх етапах вольових дій: на усвідомленні мотиву, прийнятті рішення та розгортанні процесу досягнення мети, виконанні прийнятого рішення. Так, емоційна привабливість мети збільшує сили людини, полегшує діяльність. У людей, що перебувають у пригніченому стані, здатність до вольового зусилля знижена.

Емоції можна розглядати й відповідно до того, який стан вони викликають: активний чи пасивний, підвищують чи пригнічують життєдіяльність людини. З цього погляду емоції поділяються на дві групи - стенічні та астенічні. Стенічні емоції підвищують активність, енергію, життєдіяльність, викликають підйом, бадьорість завдяки посиленню роботи серцевої системи, підвищенню артеріального тиску, темпу та глибини дихання. До стенічних емоцій відносяться радість, задоволення, захоплення. Астенічні емоції знижують активність, пригнічують життєдіяльність. Це туга, смуток, образа тощо.

Порушення емоційного балансу, тривала перевага негативних емоційних станів спричиняють виникнення емоційних розладів, відхилень у розвитку особистості дитини, порушення у неї соціальних контактів. Тому ми вирішили експериментально перевірити, який рівень сформованості мають учні із затримкою психічного розвитку першого класу та діти 5-6 років, що нормально розвиваються. Експериментальною базою було вибрано загальноосвітню школу № 53 м. Миколаєва, де є корекційні класи для дітей із затримкою психічного розвитку, та дитячий садок № 1 м. Велика Олександрівка. За сучасними науковцями Є.І. Бондарчуком та Л.І. Бондарчуком, визначається три види емоцій - моральні, інтелектуальні та естетичні [3]. Тому в нашому дослідженні ми спираємось на дану думку і критеріями рівня розвитку емоційної сфери визначаємо моральні, інтелектуальні та естетичні почуття. З метою виявлення рівня моральних почуттів нами було взято авторську методику О.С. Безверхого [2]. Щодо вимірювання рівня інтелектуальних почуттів ми скористались методикою О. Дар- віша [4]. Рівень естетичних почуттів вимірювався за методикою А.О. Дробинської [5]. Зведені статистичні відомості можна наочно сформулювати у вигляді таблиць, одна з яких демонструє рівень сформованості емоційної сфери унів першого класу (табл. 1), а інша - рівень сформованості емоційної сфери дошкільнят (табл. 2).

Отримані статистичні дані дозволили скласти уявлення про сформованість емоційної сфери всіх респондентів вибіркової сукупності. Враховуючи, що в таблицях 1 і 2 подані результати вибірки загальної кількості опитуваних, ми визнали за необхідне проаналізувати передусім ці сумарні дані. Потім, упорядкувавши статистичні результати, порівняти їх між собою й на цій основі зробити остаточні висновки та узагальнення стосовно діагностичного зрізу сформованості рівня розвитку емоційної сфери молодших школярів із затримкою психічного розвитку та дітей дошкільного віку. Що нормально розвиваються.

Якщо розташувати досліджувані групи, залежно від рівня сформованості емоційної сфери, в зростаючому порядку, то він набуде такого вигляду. Найнижчий рівень сформованості емоційної сфери спостерігається в групі дошкільнят. Адже відсоток низького рівня сформованості в цих дітей складає 47 %, що перевищує відсоток високого рівня на 25 % та середнього на