Отже, обробка матеріалів представлених таблиць дала змогу: скласти більш чітке уявлення про рівень сформованості емоційної сфери молодших школярів із затримкою психічного розвитку та дітей дошкільного віку, що нормально розвиваються; виявити спрямованість розвитку емоційної сфери усіх респондентів; порівняти рівень розвитку кожного з компонентів емоційної сфери дітей, визначити їх статус і перспективу розвитку.

Таким чином, результати констатувального етапу експериментального дослідження засвідчують приблизно однаковий рівень розвитку кожного з компоненту емоційної сфери. З огляду на це зростає необхідність застосування такого організаційного забезпечення навчально-виховного процесу, яке б дозволило якомога повніше використовувати найбільш дієві засоби впливу на розвиток рівня емоційної сфери молодших школярів із затримкою психічного розвитку. 

ЛІТЕРАТУРА

Бгажнокова И.М. Психология умственно отсталого школьника. - М.: Просвещение, 1987. - 96 с.

Безверхий О.С. Методика діагностики саморегуляції молодшого школяра // Практична психологія та соціальна робота. - 2004. - № 12. - С. 36-45.

Бондарчук Е.И., Бондарчук Л.И. Основы психологии. - К.: МАУП, 2001. - 168 с.

Дарвиш О.Б. Возрастная психология: Учебн. Пособие. - М.: Владо-Пресс, 2004. - 264 с.

Дробинская А.О. Синдром психического инфантилизма // Дефектология. - 1998. - N° 5. - С. 14-19.

Дьяченко М.И., Кандыбович Л.А. Психологический словарь-справочник. - Мн.: Харвест, 2004. - 576 с.

Исаев Д.Н. Умственная отсталость у детей младшего школьного возраста // Дефектология. - 2003. - № 2. - С. 16-21.

Защиринская О.В. Психология детей с задержкой психологического развития. - СПб.: Речь, 2007. - 168 с.

Матвеева М.П., Миронова С.П., Корекційна робота у системі освіти дітей з вадами розумового розвитку. - Кам'янець- Поділ.: Інформ.-вид. Віддділ Кам'янець-Поділ. держ. ун-ту, 2005. - 164 с.

Основы специальной психологии / Под ред. Л.В. Кузнецовой. - М.: Издат. Центр: «Академия», 2002. - 480 с.

Синьов В.М., Матвєєва М.П., Хохліна О.П. Психологія розумово відсталої дитини. - К.: Знання, 2008. - 359 с.

Словарь по этике / Под. ред. И.С. Кона. - 5-ое изд. - М.: Политиздат, 1983. - 445 с.

Цыпина Н.А. Ошибки при работе с первокласниками с задержкой психического развития // Дефектология. - 2005. - N° 3. - С. 31-34. Гусак В.М. СТРУКТУРА ПСИХОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНЬОГО СОЦІАЛЬНОГО ПРАЦІВНИКА: ТЕОРЕТИЧНА МОДЕЛЬ

Статтю присвячено теоретичному аналізу досліджень щодо складових психологічної культури як багатокомпонентної особистісної структури з урахуванням особливостей професії «соціальна робота». На їх основі здійснено спробу побудови теоретичної моделі структури психологічної культури майбутнього соціального працівника.

Ключові слова: соціальна робота, майбутній соціальний працівник, психологічна культура, психологічна грамотність, психологічна компетентність, гуманістичні цінності, рефлексія, професійно важливі якості, особистісна зрілість.

Статья посвящена теоретическому анализу исследований относительно составляющих психологической культуры как многокомпонентной личностной структуры с учетом особенностей профессии «социальная работа». На их основании произведена попытка построения теоретической модели структуры психологической культуры будущего социального работника.

Ключевые слова: социальная работа, будущий социальный работник, психологическая культура, психологическая грамотность, психологическая компетентность, гуманистические ценности, рефлексия, профессионально важные качества, личностная зрелость.

The research paper focuses on the theoretical analysis of the studies about the component parts of the psychological culture as a complicated personal structure taking into account the peculiarities of profession «social work». The theoretical model of the psychological culture structure of a future social worker is formulate on the analyzed components base.

Key words: social work, future social worker, psychological culture, psychological literacy, psychological competence, humanistic values, reflection, professionally important skills, personal integrity. Постановка проблеми у загальному вигляді. Спеціальність «соціальна робота» має значні перспективи у нашій державі, адже потреба в соціальних працівниках особливо зростає через необхідність розв'язання гострих проблем суспільного життя. У зв'язку з цим підвищується увага до особистісно-професійної підготовки фахівців із соціальної роботи, якість діяльності яких визначається рівнем загальної та професійної культури. Опрацювання наукової літератури з даного питання, вивчення змісту практичної діяльності соціальних працівників досить переконливо доводить, що вимоги до особистості фахівця постійно потребують переосмислення.

На сьогоднішній день вже ні в кого не викликає заперечень той факт, що соціальний працівник, який усвідомлено обрав свій фах, осягнув його суспільну місію і моральну сутність, має володіти не лише професійними знаннями, вміннями та технологіями, а й цілим комплексом професійно важливих якостей, високим рівнем осо- бистісної зрілості та психологічної культури. Остання суттєво визначає ефективність творчого здійснення професійної діяльності та самореалізації соціального працівника як суб'єкта у процесі її виконання. З огляду на вищевикладене стає зрозумілою актуальність здійснення ґрунтовно - го аналізу досліджень щодо складових психологічної культури майбутнього соціального працівника як складної багатокомпонентної структури, що буде покладено в основу технології її формування у студентів спеціальності «соціальна робота» в умовах вищого навчального закладу.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Різні аспекти проблеми професійної підготовки соціальних працівників висвітлюються в дослідженнях І.І. Миговича, Т.В. Семигіної, А.М. Бойко, І.М. Григи, Н.В. Кабаченко, Н.Б. Бондаренко. Вимоги до професіоналізму соціального працівника та його особистісних якостей знаходимо у працях Г.П. Медвєдєвої, Є.І. Холостової, В.О. Ні- кітіна [9], А.Й. Капської, О.Г. Карпенко [2], І.Д. Звєрєвої.

Аналізу поняття «психологічна культура» та її складових присвячені дослідження М.М. Обозова [6],