УДК 378.14 

Ромакін В.В.

МОТИВАЦІЇ, ПЕРЕКОНАННЯ ТА ПОВЕДІНКА УКРАЇНСЬКИХ І АМЕРИКАНСЬКИХ СТУДЕНТІВ БАКАЛАВРАТУ ЩОДО НОРМ АКАДЕМІЧНОЇ КУЛЬТУРИ

У роботі представлені результати досліджень відмінностей у мотиваціях, переконаннях і поведінці, пов'язаних із порушеннями норм академічної культури американськими та українськими студентами бакалаврату.

Ключові слова: академічна культура, академічна порядність, академічна мотивація.

В работе представлены результаты исследований различий в мотивациях, убеждениях и поведении, связанных с нарушениями норм академической культуры американскими и украинскими студентами бакалаврата.

Ключевые слова: академическая культура, академическая порядочность, академическая мотивация.

The article presents the results of a study explored differences between American and Ukrainian undergraduate students in motivation, beliefs and behaviors related to violations of Academic Culture norms.

Key words: Academic Culture, Academic Integrity, Academic Motivation. Академічна культура - це інтелектуально- етична система цінностей, мотивацій, переконань та сприйняттів, які визначають професійну діяльність в освіті та науці. Протягом трьох сторіч академічне співтовариство США формує професійне середовище зі своєю академічною культурою. Не тільки освітяни, але й журналісти, політики, все інтелектуальне суспільство залучені до цього, бо визнають, що культура навчання значною мірою визначає майбутні стосунки у бізнесі та суспільстві.

Всі верстви академічної спільноти - студенти, викладачі й адміністрація - визнають, підтримують та сповідують цінності академічної культури, виходячи з того, що вища школа не може розвиватися, ігноруючи ці цінності.

Центральною, стрижневою складовою академічної культури навчання є поняття так званої академічної порядності (Academic Integrity), яка визначається як обов'язкове дотримання в процесі навчання, за будь-яких умов, п' яти фундаментальних цінностей: чесності, довіри, поваги, справедливості та відповідальності [1].

Фундаментальною проблемою академічної порядності студентів-бакалаврів дослідники визнають прояви шахрайства студентів або, за американською науковою термінологією, академічну нечесність (Academic Dishonesty). Американська вища освіта має давні традиції запобігання академічної нечесності та довгу історію її дослідження. Для координації дій у США створені спеціальні науково-дослідні інституції, найбільш відомим серед яких є Центр академічної порядності (Center of Academic Integrity) [2].

На жаль, в Україні, як і в інших пострадянських країнах, ще недостатньо уваги приділяється проблемі академічній порядності студентів, хоча вона є однією з важливих проблем майбутньої безпеки країни. Від порядності еліти суспільства - фахівців із вищою освітою - залежить те, які стосунки будуть складатися в економіці, бізнесі та соціальній сфері.

Ця проблема в Україні має два аспекти. З одного боку, існує надзвичайно високий рівень списування та інших видів шахрайства студентів, типовий для всього пострадянського простору, такий, що вимагає невідкладної та першочергової уваги. З іншого боку, українське суспільство, насамперед освітяни, не надавали суттєвої уваги цій проблемі, тому що у пострадянському суспільстві, на тлі боротьби з корупцією та беззаконням, проблема списування для багатьох здається несуттєвою.

Тому виключно корисним є знаходження схожості і відмінності у мотиваціях, ставленнях та сприйняттях американських і українських студентів щодо проявів порушень норм академічної культури, таких як копіювання робіт інших студентів, плагіат першоджерел, використання шпаргалок тощо. Це дозволить визначити продуктивні організаційно-педагогічні умови формування академічної культури студентів в українських університетах шляхом використання позитивного американського досвіду.

Проведене дослідження спрямоване на визначення того, як відмінність у мотиваціях, ставленнях та сприйняттях бакалаврів США і України пов'язана з відмінностями у проявах порушень норм академічної культури.

Дослідження сконцентровано на умовах підготовки студентів бакалаврату. По-перше, як довели західні науковці [3], на магістерському рівні проблема академічної порядності є менш гострою, а по-друге, оскільки студенти магістеріуму значною мірою залучаються до наукової підготовки, центр уваги зсувається з питань навчання на аспекти, пов'язані з формуванням культури наукових досліджень, що є не менш складною, але окремою темою.

Для того, щоб, порівнюючи мотивації, ставлення та сприйняття американських і українських студентів щодо порушень академічної культури, виключити вплив факторів, пов'язаних із відмінами у типах організації професійної університетської освіти та формах власності в Україні і США, розглянуті лише класичні університети державної форми власності з близьким віковим та статевим складом студентів.

Засвоєння студентами академічної культури й адаптація до її норм є проблемою, що стосується не лише самих студентів, але і викладачів та адміністраторів, які також повинні розуміти масштаб, значення і складність такої проблеми.

Проблема порушень академічної культури студентами вже давно характеризується як «епідемія» у Сполучених Штатах [4]. Найбільш всеохоплююче дослідження близько 50 000 студентів з більш ніж 60 університетів Сполучених Штатів, проведене Мак-Кейбом [5], виявили, що 70 % студентів брали участь у тій чи іншій формі порушень норм академічної культури.

На тлі великої уваги до питань порушення норм академічної культури і наявності значної кількості досліджень та публікацій на цю тему у США, лише декілька робіт стосуються міжкультурного порівняльного аналізу поведінки студентів різних країн.

Дослідження за участю польських студентів [6], наприклад, показали, що майже 84 % студентів бакалаврату порушували норми академічної культури; 85 % бачили шахрайство інших студентів. Ще одне дослідження [7], показало, що більше 64 % російських студентів бакалаврату вдавалися до шахрайства; 72 % бачили шахрайство інших студентів і майже 92 % зізналися, що переказали іншим студентам інформацію про іспит. Обидва цих дослідження мали порівняння з тим, як поводять себе студенти зі Сполучених Штатів. В обох випадках американські студенти мали нижчі показники участі у порушеннях, ніж російські та польські студенти.

Хоча існують сотні досліджень, присвячених проблемі академічної порядності,