на жаль, відносно небагато серед них компаративних досліджень, які порівнюють поведінку, ставлення та мотивації студентів різних країн щодо списування й інших видів шахрайства. Проте існуючі дослідження часто дають несподівані результати або спростовують традиційні погляди. Наприклад, досліджуючи нечесну поведінку і сприйняття студентів шести країн (Австралія, Коста-Ріка, колишні Східна та Західна Німеччини, США й Австрія), дослідники з'ясували, що студенти із Західної Німеччини виявили найслабкіше негативне ставлення до списування [8]. Австралійські студенти, навпаки, продемонстрували найсильніше неприйняття академічного шахрайства.
Дослідження студентів із США, Німеччини та Пуерто-Ріко [9], усупереч попередній роботі, показали, що німецькі студенти зізнавалися у власному шахрайстві, індивідуальному або колективному рідше, ніж студенти інших країн. Автори також виявили, що студенти з Пуерто- Ріко мають найвищі стандарти академічної чесності, хоча визнають, що списують значно частіше, ніж американські або німецькі студенти. Американські студенти найчастіше брали участь у «кооперативному списуванні», а німецькі студенти частіше за всіх не визнавали вдавання до плагіату як шахрайську поведінку.
Два схожих міжкультурних дослідження з вивчення впливу особистих ставлень та цінностей студентів із Китаю та США [10] і з Гонг-Конгу та США [11] на академічну культуру показали, що серед американських студентів молодші, толерантніші, більш незалежні, опортуністичні, нерелігійні, релятивістичні особи мають вищу схильність до списування. Чинниками, які визначають тенденцію до списування серед студентів з Азії, є стать, релятивізм, опортуністична та біхевіористична орієнтації студента. Всупереч традиційним поглядам, азіатські студенти виявились більш терплячими, незалежними і такими, що менш піддаються академічній нечесності, ніж американські студенти. Спільним для обох національних груп є те, що найсильніший взаємозв'язок виявлено між нечесністю та опортунізмом. Толерантність для американських і прагматизм для азіатських студентів зайняли друге місце серед усіх чинників, які сприяють академічній нечесності. Ось чому автори запропонували для азіатських студентів застосувати стратегії, щоб протидіяти нечесності, засновані на розвитку ідеалізму всупереч прагматизму, наприклад курс етики.
Brennal та Durovic [12] відхилили поширену анекдотичну думку про те, що студенти Конфуціанської Культури Спадщини (ККС) із Китаю, Тайваню, Сінгапуру, Гонг-Конгу обманюють частіше, ніж західно-орієнтовані студенти з цих країн. Автори заявляють, що «конфуціанська традиція навчання більш схиляється до глибинного вивчення замість поверхневого. Це суперечить думці багатьох західних викладачів, що студенти з ККС - поверхневі учні» (с. 3). Те, що виглядає, як відсутність академічної порядності, може бути лише відсутністю знань про західні академічні правила [13].
East [14] наполягає на тому, що проблема лежить у культурній різниці. «Плагіат» є не дуже очевидним терміном. Ось чому замість пояснення, як уникати плагіату, вона запропонувала залучити студента до культури академічного дослідження.
Неочікувані висновки були представлені у дослідженні міжкультурних відмінностей і схожості американських та японських студентів [15]. Порівняно з американськими студентами, японські студенти визнали більші рівні списування і нейтралізації (самовиправдання), так само, як і більш пасивне ставлення, до інших студентів, що списували. Усупереч поширеній думці, японські
Як зазначено у таблиці 1, до остаточної вибірки були включені 378 студентів, 189 від кожної країни. Рівне число зарахованих відповідей є випадковим. Загальний відсоток відповідей склав 23,6 %, що за [16] є характерним для електронних опитувань.
Для того, щоб оцінити однаковість умов анкетування, студентів запитували додатково про рік навчання, стать та успішність.
У таблиці 3 наведено кількісний склад учасників за статтю. Більшість студентів, які взяли участь у опитуванні, були жінками. Хоча українська вибірка має дещо більш високий відсоток жінок, ця різниця не була статистично студенти, які визнали власне шахрайство, оцінили соціальну ганьбу і побоювання покарання як менш ефективний стримуючий засіб, ніж теж саме визнали американські студенти. Представники обох культур несподівано визначили соціальну ганьбу і побоювання покарання як найменш ефективні стратегії боротьби з академічною нечесністю.
У квітні-травні 2009 року були проведені опитування студентів бакалаврату одного університету Сполучених Штатів і одного університету України. Кожному з 1600 студентів (800 з кожної країни, по 200 з кожного року навчання - від першого до четвертого) було запропоновано взяти участь у цьому міжнародному дослідженні. Вибірка учасників була отримана методом генерації псевдовипадкових номерів зі списків університетських електронних адрес студентів. Усі запрошення (для студентів США - англійською мовою, а для українських студентів - українською) були відправлені через електронну пошту у квітні 2009 року і містили веб-посилання на сайт анонімного онлайн-опитування.
За допомогою критерію c2 - квадрат виявлено, що за винятком діапазону оцінок «відмінно» та «добре» (р = 0,011), немає статистично значущої відмінності успішності між студентами двох країн. Критерій «р» означає вірогідність того, що різниця була отримана випадково. Значення р менше за 0,05 розглядається як статистично значуще. Процентні показники за п' ятьма рівнями успішності представлені нижче у таблиці 2.
значущою (р = 0,354). Аналогічним чином, хоча існують помітні відмінності між відсотковими частками першокурсників і другокурсників, що видно з табл. 4, ця різниця не була визнана статистично значимою (р = 0,113).
Учасникам опитування була запропонована анкета, що містила 45 питань, згрупованих за темами: академічна мотивація, сприйняття оточення, академічна поведінка, переконання щодо академічної нечесності. На кожне питання були запропоновані можливі оцінки за шкалою Лайкерта з п'яти або семи пунктів.
Академічна мотивація
Головне питання цієї частини дослідження - з'ясувати, чи є різниця між переконаннями американських та українських студентів щодо відвіданих занять з точки