Списувати в інших студентів роботи чи відповіді під час контрольних робіт або іспитів. Варіанти відповідей були запропоновані за

шкалою Лайкерта з п'яти рівней від 1 = «Жодного разу» до 7 = «Майже щодня».

Як зазначено у таблиці 7, існують значні відмінності між американськими та українськими студентами у всіх перелічених видах порушень академічної культури. Різниця є значно великою за всіма пунктами (p < 0.001 за критерієм %2). Наприклад, порівняно з американським студентами, вдвічі більше українських студентів доповідали про копіювання домашніх завдань (30,7 % проти 72,0 % відповідно) і більше ніж у 7 разів має місце недозволена співпраця (11,1 % проти 81,9 % відповідно).

Переконання щодо академічної нечесності

У цьому розділі досліджувалися три типи переконань.

Деонтичне переконання студентів (тобто визнання відповідності певної поведінки існуючим нормам академічної культури), оцінювалося за 5-бальною шкалою від 1 = «Нічого поганого взагалі» до 5 = «Дуже неправильно». Шість проявів академічної поведінки студентів, які вже визначалися у попередньому розділі, необхідно було оцінити, відповідаючи на питання «Як би Ви визначили наступну поведінку студента?»

За допомогою факторного аналізу результати зведені до єдиного фактору, представленого у таблиці 8.

Переконання відповідальності оцінювалося за адаптованою 5-бальною шкалою [23]. Студенти висловлювали власний рівень згоди від 1 = «Абсолютно не погоджуюсь» до 5 = «Абсолютно погоджуюсь» із заявами:

Я вважаю, що списування (шахрайство) на заняттях морально неправильне.

Я відчував би себе винним, якби списував на контрольній або іспиті.

Це мій обов'язок як студента, щоб НЕ списувати на контрольних або іспитах.

Це було б морально неправильно для мене - списувати на контрольних або іспитах.

Дослідження виявило деякі істотні схожості і відмінності академічної культури американських та українських студентів:

Студенти обох країн мають однакову майстерну мотивацію, яка пов'язана із устремлінням

3. Моральне виправдання. Тенденція студентів нейтралізувати персональну відповідальність за порушення норм академічної культури [24] оцінювалася адаптованою 5-бальною шкалою [25] (від 1 = «Абсолютно не погоджуюся» до 5 = «Абсолютно погоджуюся»). Необхідно було висловити власне переконання щодо шести варіантів заяви «Студентів НЕ слід засуджувати за списування на заняттях, якщо...»:

Викладач залишає аудиторію.

Ті, хто поруч, не ховають свої папери.

Товариш просить допомогти списати.

Списування - це звичайна поведінка в університеті.

Здається, що всі інші в класі списують.

Викладач - поганий учитель.

Як зазначено у таблиці 8, отримані статистично достовірні розходження між американськими та українськими студентами для всіх трьох типів переконань. Зокрема, порівняно з українськими студентами, студенти США висловили сильні переконання про неправильність порушень норм академічної культури (F = 156,09, р = 0,000), про особистий обов'язок утримуватися від таких порушень (F = 171,75, р = 0,000) і також про значно меншу тенденцію до нейтралізації персональної відповідальності за таку поведінку (F (1,372) = 385,29, р = 0,000).

підвищувати рівень власної професійної підготовки, потягом до знань і вмінь, інтересом до навчання і покращення рівня академічної культури.

Студенти США є більш орієнтованими на демонстрацію майстерності. Це свідчить про те, що в американському суспільстві оцінка професійної підготовки студентів має значно більший зв'язок з подальшою професійною кар'єрою, ніж в Україні.

Дослідження виявило сильну статистично обґрунтовану різницю у поведінці, ставленнях та сприйняттях бакалаврів США і України, пов' язаних з таким проявами порушень норм академічної культури, як академічна нечесність. Українські студенти виявили значно вищий рівень академічної нечесності, а також устремління морально виправдати таку поведінку.

Найсильніші відмінності, навіть протилежні точки зору, були виявлені у поглядах на стосунки з викладачами. Більшість студентів з України висловили згоду з гіпотетичною пропозицією не засуджувати студентів за списування на заняттях, якщо викладач погано викладає. У той же час студенти з США найчастіше висловлювали абсолютну незгоду з такою пропозицією. Схожа реакція була зафіксована на допустимість списування, коли викладач залишає аудиторію.

Наостанок автор хотів би висловити щиру вдячність керівництву та викладачам обох університетів за рішучу підтримку проекту, Програмі імені Фулбрайта (США) за фінансову та організаційну підтримку, а також доктору Джейсону Стіфенсу за безпосередню та плідну участь. 

ЛІТЕРАТУРА

Center for Academic Integrity (1999). The Fundamental Values of Academic Integrity: Honesty, Trust, Respect, Fairness, Responsibility. http://www.academicintegrity.org/fundamental values project/pdf/FVProject.pdf. (last accessed on 08/10/2007).

Center for Academic Integrity Research (2006). http://www.academicintegrity.org/cai research.asp. (last accessed on 08/10/2006).

East, J. (2006). The problem of plagiarism in academic culture. International Journal for Educational Integrity, 2(2), 113-125. Retrieved February 23, 2009, from http://www.ojs.unisa.edu.au/index.php/IJEI/article/viewFile/88/125.

Haines, V.J., Diekhoff, G.M., LaBeff, E.E., & Clark, R.E. (1986). College Cheating: Immaturity, lack of commitment, and the neutralizing attitude. Research in Higher Education, 25(4), 342-354.

McCabe, D. (2005). New CAI Research. http://www.academicintegrity.org/ cai research.asp (last accessed on 07/29/2005).

Lupton, R.A., Chapman, K.J., Weiss, J.E. (2000). A Cross-national exploration of business students' attitudes, perceptions, and tendencies toward academic dishonesty. Journal of Education for Business, vol. 75, no. 4, pp. 231-235.

Lupton, R.A. Chapman K.J. (2002) Russian and American college students' attitudes, perceptions and tendencies towards cheating. Education research, vol. 44, no. 1, pp. 17-27.

Waugh, R.F., Godfrey, J.R., Evans, E.D., Craig, D. (1995). Measuring students' perceptions about cheating in six countries. Australian Journal of Psychology, vol. 47, no. 2, pp. 73-80.

Evans E.D., Craig D., Mietzel G. (1993). Adolescents' cognitions and attributions for academic cheating: a cross- national study. Journal of Psychology, 127(6), pp.