мовної освіти, навчання іноземної мови, спираючись на загальнодидакти- чні принципи, відрізняється тим, що головною метою тут виступає не накопичення знань, як це має місце у навчанні інших дисциплін, а «оволодіння студентами діяльністю іншомовного спілкування» [1, с. 48].
Для забезпечення діяльнісного підходу до іншомовного спілкування ми спираємось на Програму з англійської мови для професійного спілкування (АМПС), призначену для вищих навчальних закладів, які здійснюють підготовку фахівців з різних спеціальностей. Вона укладена провідними вітчизняними фахівцями під егідою Міністерства освіти і науки України за сприяння Британської Ради у 2005 році і надає студентам нефі- лологічних спеціальностей можливість розвивати іншомовну комунікативну компетенцію і стратегії, необхідні для ефективного навчання та майбутнього професійного спілкування. Укладачами програми враховані Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти щодо рівнів володіння мовою, компетенцій користувача, можливих контекстів користування мовою, процедур укладання програм для кожного окремо взятого напряму підготовки фахівців та контролю результатів навчання. Програма є загальною за характером і може використовуватись для різних спеціальностей та спеціалізацій професійної підготовки студентів. Вона дозволяє розробляти навчальні модулі у відповідності до вимог кредитно-модульної системи. Принципи, цілі, завдання, зміст навчання і методика підготовки фахівців відповідають сучасним досягненням лінгвістики, педагогіки, психології, психолінгвістики та методики навчання іноземних мов.
Аналіз змісту Програми АМПС свідчить, що він спрямований на формування професійної комунікативної компетенції, яка розглядається як мовна поведінка, що є специфічною для академічного і професійного спілкування. Мовна поведінка вимагає набуття як лінгвістичної (мовленнєвих умінь та мовних знань), так і прагматичної та соціокультурної компетенцій, необхідних для виконання завдань, пов' язаних з навчанням та роботою.
Для ефективної підготовки студентів-нефіло- логів до міжкультурної взаємодії слід акцетнува- ти увагу на формуванні соціокультурної компетенції, яка, як зазначено в Програмі, є «невід'ємною частиною її змісту, і спрямована на розвиток розуміння й тлумачення різних аспектів культури і мовної поведінки у професійному середовищі. Вона сприяє розвитку вмінь, характерних для поведінки в різних культурних і професійних ситуаціях, та реагування на них» [12, с.7].
Необхідною умовою переходу до навчання мови за новою програмою є відповідність навчання європейським стандартам, що має сприяти порушенню стереотипів у сприйнятті представників іншомовної культури та формуванню у студентів толерантного ставлення до чужої культури та цінностей, стилів життя, норм комунікативної поведінки тощо. Тому, як вважає О.О. Першукова, в процесі підготовки студентів- нефілологів до міжкультурної взаємодії необхідно звернути особливу увагу на теми, що відображають:
загальноєвропейські цінності: свободу, демократію, права людини в суспільстві;
повагу до загальноєвропейських законодавчих актів про права людини;
прагнення до збалансованості інтересів представників різних країн і народів Європи, до проведення спільних акцій, спрямованих на розв'язання екологічних, економічних, соціальних і політичних проблем сучасної Європи і світу;
відкритість і толерантність до представників інших культур, готовність вивчати традиції і звичаї інших народів;
відмову від упередженого ставлення до іноземців, готовність знайти взаєморозуміння [13].
Європейські стандарти університетської освіти передбачають, що дві третини навчальної діяльності припадають на самостійну роботу студента: пошук, селекцію й обробку необхідної інформації, зіставлення різних точок зору на одну проблему та шляхи її вирішення, критичне осмислення викладеного матеріалу, вироблення власної думки щодо досліджуваної проблеми тощо. Цей принцип перекликається з європейською концепцією «навчання впродовж усього життя» (life-long learning), оскільки, лише сформувавши у студента позитивне ставлення до вивчення іноземної мови, віру у власні сили оволодіти нею та озброївши його навичками самостійного набуття знань із різних джерел, можна забезпечити підготовку випускника вищої школи до міжкуль- турної взаємодії.
Для досягнення відповідності європейським освітнім стандартам слід ширше використовувати можливості інформаційно-комунікаційних технологій для навчання іноземної мови та формування практичних навичок міжкультурного спілкування. Різноманітне іншомовне середовище сприяє утриманню стійкого інтересу студентів до вивчення іноземної мови та залученню їх до подальшого самостійного вдосконалення навичок володіння мовою.
У процесі пошуку найефективніших шляхів удосконалення англомовної підготовки студен- тів-нефілологів до міжкультурної взаємодії автором обґрунтовано і впроваджено в практику навчання англійської мови за професійним спрямуванням у Чорноморському державному університеті ім. Петра Могили педагогічні засади, що забезпечили позитивні зміни у ставленні студентів до вивчення англійської мови та покращення результатів навчання мови як засобу міжкультурного спілкування. До таких засад нами віднесено:
культурологічний підхід до навчання англійської мови;
міжпредметну координацію у навчанні фахових дисциплін та професійно спрямованої англійської мови;
технологізацію процесу навчання з широким використанням інформаційно- комунікаційних технологій.
Культурологічний підхід до навчання передбачає осмислення культурної динаміки розвитку людства як поліфонії ціннісно значущих норм буття людської спільноти, способів її життя, смислів і структури картин світу, принципів поведінки людей, які складаються в реальному історичному просторі та часі й відображають неповторний соціально-культурний досвід існування спільноти [14, с. 12]. У контексті такого підходу на змістовному рівні завданням занять з іноземної мови стає розширення культурологічних знань студентів, що передбачає залучення їх до культурних цінностей та формування навичок толерантної поведінки у різних життєвих ситуаціях. Такий підхід створює умови для зосередження уваги студентів на загальнолюдських цінностях, сприяє зростанню інтересу до чужої культури і мови та подоланню культуроцентризму. В рамках культурологічного підходу до навчання англійської мови, обговорюючи різні аспекти в житті британського чи американського суспільства, ми постійно звертаємось до реалій нашого сучасного буття в Україні, що сприяє формуванню національної самосвідомості студентів, виробленню позитивного ставлення до соціально- економічних змін, які відбуваються в