нашій країні. Культурологічний підхід до навчання іноземної мови сприяє формуванню глобального мислення студентів та створює інтелектуальну базу для їхньої майбутньої професійної діяльності. Зміст навчального матеріалу розглядається з точки зору його культурологічного компоненту та впливу на формування у студента готовності до взаєморозуміння, налаштованості на співпрацю, позбавлення негативних стереотипів у сприйнятті представників інших культур. Упровадження культурологічного підходу до навчання іноземної мови полегшує студентам сприйняття культурного різномаїття як норми співіснування культур у сучасних полікультурних спільнотах країн рідної та іноземної мови.
Вивчення курсу «Іноземна мова за професійним спрямуванням» у вищій школі набуває особливої мотивації за умов урахування професійних інтересів студента, його фахової спеціалізації. Через взаємозв'язок навчальних дисциплін на засадах міжпредметної координації іноземна мова дає можливість сформувати у студентів цілісну картину світосприйняття. Ми вбачаємо у між- предметній координації засіб для подолання штучних меж між окремими системами знань, що засвоюються студентами в процесі вивчення різних дисциплін. Здійснення такої координації передбачає цілеспрямоване використання всього арсеналу форм, методів, прийомів, педагогічних засобів, які допомагають виявити нові можливості їх використання у викладанні різних дисциплін.
Радянський Енциклопедичний словник дає таке визначення поняття «координація»: (від лат. со - спільно та ordinatio - упорядочення) - взаємозв'язок, узгодження, сполучення, приведення у відповідність [15, с. 634]. Координація в педагогіці - це узгодження навчальних програм за суміжними предметами з огляду на спільність трактування досліджуваних понять, явищ, процесів і часу їхнього вивчення, тобто ретельно розроблений взаємозв'язок навчальних предметів, що сприяє інтеграції знань. Під «міжпредметною координацією» ми маємо на увазі постійний динамічний багатосторонній зв'язок у навчанні іноземної мови за професійним спрямуванням та фахових дисциплін, що виступають замовниками спеціальної лексики, необхідної для іншомовного професійного спілкування, якого мають навчити викладачі на заняттях з іноземної мови.
На процесуальному рівні міжпредметна координація вимагає дотримання відповідними кафедрами і окремими викладачами певних правил і процедур:
з'ясування змісту навчальної фахової дисципліни та виділення її міжкультурних аспектів;
випереджаюче вивчення професійно спрямованого матеріалу рідною мовою для того, щоб викладачу англійської мови не перебирати на себе функції викладання профільних дисциплін, у чому він не є фахівцем;
коригування навчальних планів для забезпечення послідовності вивчення професійно значущих тем рідною та іноземною мовами;
проведення інтегрованих занять з профільних дисциплін рідною та англійською мовами з використанням компаративної технології та видів навчальної діяльності, характерних для занять з іноземної мови (моделювання ситуацій, кооперативне навчання, робота в парах, відповіді у вигляді презентацій, дискусії тощо).
Міжпредметна координація є дієвим засобом укріплення взаємозв'язків у навчанні фахових дисциплін та англійської мови за професійним спрямуванням. Вона також допомагає студенту краще зрозуміти взаємозалежність речей і подій у глобалізованому світі, сприяє цілісному сприйняттю навколишнього середовища. Міжпредмет- на координація створює умови для актуалізації знань студентів у різних наукових галузях, спонукає до пошуку нової цікавої інформації щодо життя, ведення бізнесу, манери вирішення різно- планових проблем у культурах різних народів. Вона дає змогу кожному студенту відчути себе дослідником, долучитись до реалій раніше не відомої, чужої культури.
У сучасних умовах технологізації навчального процесу у вищій школі зростає роль інформаційно-комунікаційних засобів підготовки студентів до міжкультурної взаємодії, оскільки англомовне спілкування через Інтернет уможливлює реалізацію іншомовних комунікативних навичок у практичній діяльності.
Технологізація навчання діяльності іншомовного спілкування передбачає не тільки широке використання інформаційно-комунікаційних технологій, але й існування постійних динамічних зв'язків між різними елементами планування занять, організації самостійної роботи студентів, залучення їх до пошукової діяльності. Послуговуючись Інтернет-ресурсами, студенти самостійно налагоджують зв'язки з однолітками з інших країн, беруть участь у міжнародних програмах, заповнюючи документи англійською мовою, готують додатковий матеріал до занять. У 2008-09 навчальному році 86 студентів ЧДУ ім. Петра Могили взяли участь у міжнародній програмі «Camp America» та 18 студентів були учасниками інших програм, де знання англійської мови обов'язкове, оскільки всі апліканти проходять співбесіду в американському посольстві. У цьому їм допомагає запроваджена в нашому університеті міжнародна система тестування англійської мови (IELTS), розроблена для оцінювання мовних умінь кандидатів, яким необхідно навчатися чи працювати у середовищі, де англійська є мовою спілкування. IELTS визнається у всьому світі, оскільки відображає за допомогою універсального набору діапазонів вимоги реального світу щодо рівнів володіння мовою, які висуваються на світовому ринку праці. Міжкультурна взаємодія учасників таких програм з представниками інших країн спиряє кращому усвідомленню студентами необхідності якісної іншомовної підготовки у ВНЗ, реалізації особистісного та професійного потенціалу в конкурентному середовищі, формуванню впевненості у власних силах знайти своє місце на ринку праці.
Підсумовуючи викладене вище, зазначимо, що у відповідь на підвищення вимог суспільства до рівня володіння іноземною мовою випускниками українських університетів, зростання конкуренції на європейському ринку праці, глобальні кризові явища, у вітчизняній педагогічній науці відбуваються процеси інтенсивного пошуку таких підходів і методик навчання іноземної мови, які б забезпечили реальну готовність випускників з вищою освітою до міжкультурного спілкування та взаємодії. У нашій роботі досліджувався тільки іншомовний компонент багатоаспектної проблеми формування готовності студентів до міжкультурної взаємодії; подальших досліджень потребують інші складники цієї проблеми: психологічний, загальнокультурний, фаховий та інші.
ЛІТЕРАТУРА
Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання / Наук. ред. укр. вид. С.Ю. Ніколаєва // К.: Ленвіт, 2003. - 273 с.
Бахтин М.М. Проблема речевых жанров. - М.: Просвещение, 1979.
Библер В.С. Культура. Диалог культур: опыт определения