Ключові, загальногалузеві та предметні компетентності особистості є взаємообумов- леними та пов'язаними, тому результатом застосування компетентнісного підходу, навіть у межах одного курсу, буде формування загальної компетентності людини, яка є інтегративною характеристикою особистості та містить такі аспекти: "готовність до цілепокладання; готовність до дії; готовність до оцінки; готовність до рефлексії" [18, 449].

Поняття "компетентнісний підхід до вивчення курсу "Української мови професійного спрямування" перебуває в межах загального поняття "компетентнісний підхід" у педагогіці вищої школи. Усе зрозумілішим стає той факт, що не сама сума знань, а органічне поєднання знань з даного предмета, вмінь і навичок їх модулювати (застосовувати у різних ситуаціях), а також самостійно примножувати є основним показником компетентності з української мови професійного спрямування усебічно підготовленого фахівця, який володіє основами фахового спілкування в усній і письмовій формах, незалежно від ситуації, вміє вести переговори, листуватися з діловими партнерами, укладати угоди тощо.

Поняття "компетентність з української мови професійного спрямування" містить, на наш погляд, такі загальні (ключові) компетентності з української мови професійного спрямування:

0 компетентність з української стилістики;

0 компетентність з професійного доку- ментознавства;

0 комунікативна компетентність, що

потрактовується як синтез знань та досвіду у певній сфері [20] або як здатність співвідносити мовні засоби із завданнями та умовами спілкування [21, 129]. Поняття "комунікативна компетентність" включає в себе комунікативні знання ("узагальнений досвід людства в комунікативній діяльності, відображення у свідомості ситуацій спілкування в їх причинно-наслідкових зв'язках і відношеннях" [22, 424]; комунікативні навички ("автоматизовані свідомі дії, що сприяють швидкому відображенню у свідомості комунікативних ситуацій, визначають успішність сприйнят-тя, розуміння об'єктивного світу й відповідного впливу на нього у процесі педагогічної взаємодії" [22, 424]); комунікативні вміння ("комплекс дій, які базуються на теоретичній і практичній підготовленості, що дає змогу творчо використовувати комунікативні знання та навички для відображення й перетворення дійсності" [22, 424]). Комунікативна культура студента виявляється у вмінні самостійно аналізувати та оцінювати свою комунікативну поведінку, гнучко реагувати на різні комунікативні ситуації, вміння ініціювати та самостійно організовувати комунікативну взаємодію. З цим поняттям пов'язане також поняття "комунікативні звички" ("доведені до автоматизму комунікативні дії" [22, 424]) та "комунікативний характер" ("головні якості, властивості особистості, що виявляються у типовій для неї активності в комунікативній діяльності й у відношеннях до навколишнього світу, до інших людей, до себе" [22, 424]), що формуються у процесі вивчення курсу. До складу загальних компетентностей з української мови професійного спрямування входять одиниці компетентнісного підходу меншого порядку, а саме модульні (галузеві) компетентності з української мови професійного спрямування:

0 компетентність із особливостей та сфер функціонування стилів української мови: ділового, наукового, публіцисти- ного тощо;

0 компетентність у роботі з професійними діловими паперами -

обізнаність зі спеціальними зразками документів, уміння та навички їх складати та використовувати; аналітик- ний підхід до їхнього змісту та форми;

0 компетентність у різновидах усного професійного спілкування;

0 компетентність з культури професійного спілкування - обізнаність з паралінгвістичними компонентами спілкування (психологічними, соціальними, культурними), з поняттям ділової етики; знання основ ділового етикету; грамотність спілкування;

0 компетентність з професійної лексики (термінологія, неологізми, профе- сіоналізми).

У межах кожної із цих компетентностей ми можемо виділити одиниці нижчого порядку - елементарні компетентності з української мови професійного спрямування (див. схему) - відповідно до загальноосвітніх предметних компетентностей: знання окремих стилів української мови; знання граматичних правил, обізнаність з видами усного фахового спілкування: переговорами, нарадою, телефонною розмовою і т. д.; зразками різних документів: резюме, контрактом, службового листа і т.д.; правилами ділового етикету в різних ситуаціях тощо.

Формування компетентностей з української мови професійного спрямування можливо здійснити шляхом застосування навчальних технологій, в основі яких лежать конкретні предметні технології, методики та прийоми:

1. Інтерактивних (О. Пометун, Л. Пироженко). У процесі вивчення української фахової мови ці методики та технології можуть успішно використовуватися як при вивченні спеціальної документації, так і при оволодінні усними різновидами та правилами професійного спілкування. На основі інтерактивної методики ("мікрофон", "акваріум" та ін.) можна розробити завдання на переклад з російської мови на українську. Адже сучасні педагоги, у тому числі й українські, зокрема В. Шляхова, В. Михайлюк, О. Романенко, та інші значну увагу приділяють перекладу, враховуючи мовну ситуацію в країні та значну мовну інтерференцію: лексичну (вживання словосполучення "повістка дня" замість "порядок денний", "вчена ступінь" замість "учений ступінь" тощо); семантичну (наприклад, вживання "замісник" замість "заступник"); граматичну ("село в п'яти кілометрах" замість "село за п'ять кілометрів") - як ефективній формі навчання. Використовуючи цей педагогічний прийом, а також редагування та застосовуючи нові підходи до кращого засвоєння матеріалу, можна проводити цікаві технологізовані заняття. Таким чином формується культура професійного мовлення: "якісність мови, котра реалізується в процесі мовлення, виявляється в дотриманні мовцем нормативності мови, в майстерному висловлюванні стилістично та ситуативно доцільної думки, єдиної за формою та змістом, підпорядкованої комунікативним намірам мовця" [23].

Можна також запропонувати студентам таку інтерактивну технологію, як рольова гра. Для збільшення компетентності студентів і студенток у складанні документів