йшла пожвавлена полеміка з приводу того, як учити дітей за звуковою методикою. Відомо, що при одночасному навчанні письму і читанню надзвичайно багато часу йшло на написання букв, а не на проходження читання, тобто вивчення грамоти. Тому вчителі вважали за краще "проводити окремо... навчання читанню і письму так, щоб діти на уроках читання читали, а на уроках письма писали" [21, с. 140]. На думку А.С. Пругавіна, було б доцільним надати вчителеві право "з друкованого чи рукописного шрифту розпочинати вивчення азбуки.., або вести окремо навчання читанню і письму" [18, с. 147]. B.C. Костроміна рекомендувала паралельно з вивченням письма вчити учнів читати і „тим дати їм зброю для самостійного розвитку" [24, с. 176]. Ця форма навчання мала своїх прихильників і набула значного поширення у початкових школах Херсонської губернії.
Разом із тим у першій половині та в середині XIX століття в початкових школах півдня України практикувалася так звана "ланкастерська метода", суть якої полягала в тому, що вчитель організовував роботу одночасно з усіма трьома відділеннями. Перед уроком учитель проводив інструктаж здібних учнів-помічників, в основному третього року навчання, за новою темою, давав їм завдання для роботи з учнями нижчих відділень або невстигаючими. Таким чином охоплювалися роботою всі три відділення, а вчитель виступав у ролі консультанта, спостерігача і приходив на допомогу в потрібних випадках [16]. Ось як описує роботу вчителя Нововоронцовської народної школи Г.Г. Герценштейн у 1871 році: "Учні розподілені на дві групи: перша, що складається з 13 учнів, які вступили на початку академічного року, вивчає звуки і рахування до 10, пише на грифельних дошках слова, складені зі звуків, раніше ними засвоєних; друга, в якій 12 учнів, читає по "Книзі для читання Паульсона". Статті вибираються вчителем самого легкого змісту... Пишуть у зошитах з прописами, а також під диктовку. Для цього береться вчителем стаття, яка до того прочитана учнями і свідомо ними засвоєна" [5, с. 352].
Вчителі народних шкіл Херсонської губернії як методичні посібники використовували книжки "Русская начальная школа" і "Наш друг" М.О. Корфа, "Родной язык" М. Бунакова, "Беседы о наглядном обучении" Малініна, "Методика обучения письму" С. Миропольського та ін. На заняттях з письма та читання застосовувалися "Русская грамота" І. Добровольського, "Родное слово" ч. 1 і 2 К.Д. Ушинського, "Книга для первоначального чтения" В. Водовозова, "Граматика" Д. Тихомирова [6, арк. 16].
Отже, в першій половині XIX століття панівною системою навчання була буквоскла- дальна методика, за допомогою якої в початкових школах півдня України учнями вивчалася грамота. Демократичні процеси, які відбувалися у суспільстві в 1850-1860 роках у Російській імперії (скасування кріпацтва, судова, військова, шкільна реформи), сприяли інтенсивному розвитку народної освіти, стихійній появі значної кількості початкових училищ різного відомчого підпорядкування, що спонукало кращих педагогів країни створювати нові форми організації навчального процесу. Застосування звукової методики значно полегшило та прискорило вивчення письма та читання учнями народних училищ. Але процес впровадження нових форм навчання був тривалим і складним. Треба було пройти певному періоду часу, для того щоб вчителі шкіл зрозуміли користь нової методики та розпочали її впровадження. У другій половині XIX ст. у початкових школах повністю перемогла звукова методика, що було позитивним явищем у розвитку народної освіти.
ЛІТЕРАТУРА
Барышников П. Как вести объяснительное чтение в народной школе: Руководство для учителя / 2-е издание К. Тихомирова. - М.: Кузнецкий мост, 1904. - 46 с.
Бунаков Н.Ф. Записки: Моя жизнь в связи с общерусской жизнью, преимущественно провинциальной. 1837-1905. - СПб.: Тип т-ва "Общественная Польза", 1909. - XXIV, 364 с.
Валько С.С. Освіта Дніпровського повіту (друга половина XIX - початок XX століття) // Таврійський степ (Мій рідний край); Ред. В.А. Андрєєв, С.В. Водотика. - Каховка; Херсон; К: Вид. "Айлант", 2002 - 135 с.
Водовозов В.И. Предметы обучения в народной школе. Методика обучения грамоте, арифметике и другим предметам. - СПб., 1873. - 274 с.
Герценштейн Г.Г. Материалы по делу народного образования в Херсонском уезде, со времени открытия в Херсонской губернии земских учреждений, собранные членом херсонских уездных училищного совета и земской управы Герценштейном. 1865-1874 / Издание Херсонского уездного земства. - Херсон: Тип. Н.О. Ващенко, 1874. - 637 с.
Державний архів Миколаївської області, ф. 125, спр. 2, арк. 223.
Довженко Т.О. Словесні методи навчання у діяльності початкових шкіл України другої половини XIX століття / Автореферат дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01. - X., 2002. - 18 с.
Коляда Н.М. Розвиток недільних шкіл в Україні (друга половина XIX - початок XX ст.) / Автореферат дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01. - К, 2004. - 21 с.
Корж Л.В. Освітня діяльність земств Харківської губернії (в кінці XIX - на початку XX століття) / Автореферат дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01. - К, 1999. - 19 с.
Корф Н.А. Русская начальная школа. Руководство для земских гласных и учителей земских школ. - 2-е изд. - СПб.; К., 1870. - XXV, 270 с.
Корф Н.А. Русская начальная школа. Руководство для земских гласных и учителей земских школ. - 2-е изд. - СПб.; К., 1880.
Конощенко А. До історії земської школи на Херсонщині (згадки, нариси, матеріали). - К, 1908. - 32 с.
Конспекты лекций,