УДК 159.9 : 371 Сисоєва С.О.

Проблема формування особистості, здатної до творчої самореалізації

Самореалізація особистості та її професійний розвиток

Глобальні зміни соціально-економічного устрою нашого суспільства як у дзеркалі відбилися у системі освіти, зокрема вищої. Намагання України увійти до Європейського освітнього простору призвело до впровадження ступеневої системи освіти (впроваджені ступені молодшого спеціаліста, бакалавра, спеціаліста і магістра) і відповідно появи вищих закладів освіти різного рівня акредитації залежно від ступеня підготовки фахівців.

Розвиток ринкових відносин і виникнення ринку праці призвели до відмови вищих закладів освіти від практики обов'язкового працевлаштування. З одного боку, найбільш талановиті випускники, молоді спеціалісти і професіонали одержали можливість вибору місця роботи відповідно до їх професійного запиту. Однак, з іншого боку, це призвело до зростання безробіття серед молоді, оскільки працевлаштування сьогодні за спеціальністю - процес важкий, потребує значної витрати часу, інколи супроводжується розчаруванням, невпевненістю не тільки у своїх силах, а й у професійному і соціальному статусі.

Педагоги, які працюють з молоддю, і особливо у вищій школі, не можуть не враховувати реалії сьогодення. Молода людина тільки тоді може повноцінно здобувати професійну освіту, коли вона знає, що набуті знання стануть основою її професійного становлення, успіху в житті, засобом соціального захисту, тим підгрунтям, який дозволить знайти своє місце у суспільстві, дійсно творити своє життя, самостверджуватися і самореалізовуватися у ньому. Тому сьогодні вже недостатньо викладачу вищої школи досконало володіти своїм предметом, бути провідним науковцем у відповідній галузі науки. Перед викладачами, а краще педагогами, вищої школи постає необхідність вирішення суто психолого-педагогічних проблем: професійно готувати молоду людину як фахівця певної галузі на рівні новітніх технологій психолого-педагогічної науки і практики, з урахуванням стрімкого зростання інформації і тенденції розширення знань, і, водночас, готувати її до входження у соціум, суспільні і економічні відносини, "пристосовувати" її до ринку праці, робити конкурентоздатною і водночас сприяти її духовному, моральному і громадянському становленню.

А.Маслоу зазначав, що вчитель або оточуюча культура не створюють людину. Вони не народжують у неї здатності любити або бути допитливим, філософствувати або творити. Скоріше вони надають можливість, створюють сприятливі умови, спонукають, допомагають тому, що існує у самій людині, стати реальним і актуальним [3]. Тому, на наш погляд, учитель в середній школі і викладач у вищій школі повинні сприяти і допомагати молодій людині усвідомити і розвити свої здібності, особистісні якості, і, перш за все, якості особистості, які необхідні для її самореалізації у житті і професійній діяльності.

Суб'єктивна картина життєвого шляху є складним інтегративним утворенням, в якому життя людини є системною цілісністю образів минулого, теперішнього і бажаного майбутнього (В.І.Шинкарук, Л.В.Сохань, М.О.Шульга). Суб'єктивна картина життєвого шляху ніколи не вільна від певної ідеалізації процесу життєдіяльності, але всякий розрив і протиріччя між реальним і ідеальним глибоко переживається особистістю, а іноді приводить до життєвих драм. Тому самореалізація у процесі власного життя, у професійній дільності має виключне значення для кожної людини.

Поняття "самореалізації особистості" є одним з центральних понять філософії і психолого- педагогічної науки. Практично всі дослідники означеної проблеми погоджуються з тим, що з усіх категорій, які характеризують самостійність особистості, її активність, цілісність, сутнісні сили, найбільш значущою є категорія "самореалізація". Близькою до неї є категорія "самоздійснення індивіда".

Самореалізація характеризує життєвиявлення і як загальне, і як особливе, у якому проявляється багатство одиничного і індивідуального [2]. Особливе у самореалізації може бути розкрито через ті її сторони, які звернені до суб'єкта. Це такі поняття, як самоуправління і саморегуляція. Самоуправління характеризує здатність до внутрішнього контролю особистості над своїми актами поведінки, діяльності, здатність до різних засобів переключення у спілкуванні та діях. Саморегуляція характеризує здатність до динамічної корекції тих чи інших наслідків власної поведінки і власних дій. Самоуправління і саморегуляція мають важливе значення для життя людини у соціумі, оскільки в процесі перетворення зовнішніх вимог у контрольовану рівновагу внутрішнього світу створюється власний досвід індивідуальної поведінки особистості.

Самореалізація особистості залежить від рівня, способу, характера включеності особистості у макросвіт - соціум. Звідси зрозуміло, якого важливого значення мають для людини стосунки у виробничому колективі, характер спілкування на роботі, дома, суспільні цінності тощо. К.А.Абульханова-Славська зауважує, що чим більше суб'єктне виступає як об'єктивний регулятор життя суб'єкту, тим менш гострими стають протиріччя між внутрішнім і зовнішнім.

Самореалізація особистості проявляється зовнішнє як самоконструювання особистістю свого життєвого шляху, у якому проявляються сутнісні її сили. Тому самореалізовуватися особистість може не тільки соціально-позитивно-активно, а й соціально- нейтрально і соціально-негативно. Професійна сфера самореалізації є визначальною у житті людини, а тому самореалізація особистості у професійній праці, задоволення професійним самовизначенням є провідним чинниким, який робить людину або щасливою, або нещасною у житті. Самореалізація у професійній діяльності, правильний (з точки зору здібностей, нахилів, особистісних якостей особистості) професійний вибір веде людину до творчості, до самовираження у професійній діяльності, що значною мірою дозволяє людині долати психологічні, соціальні, матеріальні бар'єри, які трапляються на її життєвому шляху. На наш погляд, професійна сфера самореалізації є провідною не тільки у філогенезі, а й в індивідуальному життєвому шляху. Коли в праці людина одержує можливість розвивати і самореалізовувати свої здібності, творити, то вона буде прагнути проводити і вільний час активно