principal, which are very actual for the modern language of the USA population. Назви оточують нас всюди, де б ми не були. Без перебільшення можна сказати, що ми живемо у світі географічних назв. Вчені вже давно звернули увагу на їх довге існування, багато з них існують тисячоліттями. Вимирають народи, зникають мови, а назви продовжують жити, хоч і не залишаються незмінними: протягом часу змінюються звучання, написання, а іноді і змістове значення. Таким чином, нові покоління користуються назвами, не знаючи ні мови, на якій вони були колись дані, ні їх значення. Допитливий людський розум не міг змиритися з таким становищем, і люди з давніх часів прагнули зрозуміти оточуючі їх назви та імена.
В останні десятиріччя в лінгводидактиці почали виділяти особливий напрям, який дав велике значення вивченню мови в тісному взаємозв'язку з культурою народу, - лінгвокраїнознавство. Ця наука забезпечує рішення цілого ряду проблем, особливо головної філологічної проблеми - адекватного розуміння тексту. Саме тому лінгвокраїнознавство виступає лінгвістичною та дидактичною основою для перекладу з англійської мови на рідну.
У даному випадку ми спираємось на дослідження Є.М. Верещагіна, В.Г. Костомарова, Г.Д. Томахіна Аналіз останніх досліджень і публікацій дозволив встановити, що вітчизняні науковці розкривають та обґрунтовують топоніми, тобто географічні назви як предмет вивчення науки топоніміки, а також невід'ємну частину фонових знань носіїв будь-якої мови чи культури; в них, як у дзеркалі, відображається історія народу, історія заселення та освоєння території, тому саме ця частина лексики з давніх часів привертає увагу не лише філологів, а й істориків, етнографів, педагогів та інших вчених. Є.М. Поспєлов називає
топонімікою "науку про географічні назви, топоніми, про їх походження, розвиток і сучасний стан, про їх змістове значення, лексичний склад, граматичний та фонетичний образ, про їх переклад з однієї мови на іншу" [7, с. 3]. В.А. Ніконов визначає, що "топоніміка - це особливий розділ мовознавства, перетинаючий історію мови, діалектологію, етимологію, лексикологію та інші розділи лінгвістики, тісно пов'язаний з історією, географією та етнографією" [5, с. 164]. В енциклопедичному словнику "Britannica" під топонімікою мається на увазі "вивчення географічних назв, яке базується на етимологічній, історичній та географічній інформації, та пов'язане з лінгвістикою" [12, т. 12, с. 849].
Правильний, об'єктивний підхід до походження та змістового значення географічних назв у процесі вивчення будь-якої іноземної мови впливає на перегляд цілей навчання англійської мови. Останнє складає зміст обраної нами у даній статті проблеми, що може бути подана як відбір для використання в навчальному процесі лексичних одиниць, що визначають географічні назви. Означена проблема націлена на удосконалення змісту професійної освіти майбутніх вчителів англійської мови.
Це дослідження присвячене американській топоніміці, яка поєднує в собі надзвичайну різноманітність культур, націй та мов. Серед американських географічних назв можна виділити велику групу топонімів-реалій, які пов'язані з історичними подіями в житті народу - носія мови та культури і виконують у мові, крім своєї головної функції - назви географічного об'єкта, - ряд додаткових функцій. Прикладами таких реалій можуть бути Plymouth Rock - Плімутська скеля (місце висадки переселенців-пуритан в Північній Америці в 1620 р.); Appomattox - Аппоматтокс, селище в штаті Віргінія, де в 1865 р. відбулася капітуляція армії південних військ під командуванням генерала Лі (головнокомандуючий північних військ - генерал Грант), ця подія вважається завершенням громадянської війни в США (1861-1865 рр.); Sutter's Mill - лісопилка Саттера (в Каліфорнії на річці Сакраменто, де в 1848 р. було знайдено золото, що почало "золоту лихоманку").
У процесі викладання певного топонімічного матеріалу треба усвідомлювати, що об'єктом топоніміки не можуть бути всі топоніми країни, тому метою цього дослідження є визначення загальних принципів відбору топонімічних одиниць на заняттях з англійської мови. Тільки у США нараховується більше 3 млн. функціонуючих географічних назв. Згідно з підрахунками, зробленими С.В. Перкасом, власні назви складають понад 4% з 500 найбільш вживаних слів сучасної англійської мови, в тому числі на топоніми припадає 1,4% [6, с. 71]. До того ж розмір географічного об'єкта далеко не завжди є критерієм відбору позначаючого його топоніма для потреби лінгвокраїнознавства.
У ході дослідження ми враховували думку Є.М. Верещагіна та В.Г. Костомарова про обмеження ономастичного матеріалу на заняттях з англійської мови, враховуючи наступні принципи:
а) винятковість позначувальних реалій, ступінь загальнополітичного та економічного значення даної місцевості й пов'язану з цим більшу або меншу відомість цієї назви;
б) активність його використання в ситуаціях мовного спілкування;
в) ступінь засвоєння країнознавчих та лінгвістичних знань;
г) етап навчання та профіль спеціалізації.
Відповідно до мети визначено головні
завдання дослідження:
обгрунтувати та довести доцільність відбору топонімів для використання на заняттях за екстралінгвістичним принципом;
проаналізувати деякі групи топонімів (назви рельєфу, гідроніми) за принципом винятковості за ступенем значення, активності його використання в ситуаціях мовного спілкування.
У зв'язку із зазначеними принципами лінгвокраїнознавства важливим для топоніміки є наступні групи топонімів США, які відібрані за екстралінгвістичним принципом, - назви контурів берегових ліній, рельєфу; географічні терміни; гідроніми та їх похідні.
Наведемо приклади реалій: назв контурів берегових ліній, рельєфу місцевості.
Звичайно американські джерела, орієнтовані на роботу з громадсько-політичними матеріалами, з фізичної географії США дають лише такі великі об'єкти, як The Atlantic coastal plain (The Atlantic seaboard), The Appalachian highlands, The Great Plains, The Rocky Mountains belt