Це також відкриває значні дидактичні можливості для активізації пізнавальної діяльності студентів при дистанційному навчанні в рамках даного середовища.
Одним із основних завдань викладача є створення структури дистанційного курсу та дидактичних і методичних засобів, які були б здатні забезпечити ефективну організацію змісту нав-чального матеріалу, стратегій засвоєння навчального матеріалу та режимів взаємодії студентів, викладача та середовища навчання.
Розроблена методична система на базі середовища Moodle пропонує викладачеві та студентам стратегії навчання, які рекомендовано виконувати в такій послідовності - оглядове навчання, вивчення теоретичного матеріалу, формування та закріплення умінь та навичок, розвиваючий тренінг, контроль знань [8]. Для реалізації кожної з вказаних стратегій розроблені відповідні дидактичні засоби.
Процес дистанційного вивчення курсу, який розбивається на модулі, пропонується почати з оглядового навчання, для якого система дає можливість використовувати розроблені модульні слайд-лекції, що систематизують навчальний матеріал, які можна переглядати у вигляді слайд-шоу. Після ознайомлення з матеріалом, представленим у слайд-лекції, передбачено проходження уроку, який допомагає закріпити основні поняття, що відносяться до даного навчального модуля та отримати за це оцінку.
Після оглядового вивчення пропонується занурення в навчальне середовище та вивчення теоретичного матеріалу модуля. Для цього в системі передбачено такі засоби навчання, як електронний модульний підручник, створення гнучких уроків по засвоєнню теоретичного матеріалу, глосарій. Уроки, у залежності від успішності засвоєння матеріалу, по-різному спрямовують шлях навчання студента, базуючись на його відповідях та автоматично оцінюють його. При бажанні виконання певного уроку може бути пов'язане з певним інтервалом часу. У процесі проходження ряду уроків, розроблених для кожного модуля, відбувається засвоєння теоретичного матеріалу.
Електронний підручник має блочномодуль- ну структуру, містить інструкції по вивченню матеріалу та організації самостійної роботи. Його обов'язковими елементами є тематичний огляд навчального матеріалу, перелік дидактичних одиниць, контрольні завдання, глосарій, питання для самоперевірки з відповідями, тренуючі завдання та інші засоби засвоєння одержаних знань.
Застосування глосарного навчання передбачає заучування фактів та понять, які входять у професійні словарі. Для цього використовується ресурс середовища - глосарій, який створює викладач та можуть доповнювати студенти. Для перевірки знання понять глосарію створюється спеціальний контролюючий ресурс.
Наступним етапом дистанційного навчання пропонується етап формування та закріплення умінь і навичок. На цьому етапі використовується також електронний модульний підручник та такі засоби, як самостійні практичні завдання, тестові тренінги, лабораторні роботи. Практичні завдання передбачають засвоєння практичних умінь та навиків роботи з певними програмними продуктами, які вивчаються в даному модулі. Вони можуть бути виконані в самій системі, поза мережею з пред'явленням паперових копій, або завантажені у вигляді файлу. При їх складанні враховується важливість засвоєння алгоритмів основних професійних навиків користування програмними продуктами.
Дуже важливим ресурсом при вивченні дисциплін комп'ютерного циклу є лабораторні роботи. Система дозволяє підключити їх як електронний ресурс, який можна розробити у вигляді інтерактивної програми по формуванню та закріпленню практичних умінь та навиків. Для кожного модуля передбачено виконання системи лабораторних робіт, які можуть бути зараховані, у разі їх успішного виконання, або не зараховані. В останньому випадку лабораторну роботу необхідно пройти знову, поки вона не буде зарахована. Створення лабораторних робіт є найбільш складною задачею при проектуванні курсу, оскільки вони представляють собою окремий програмний продукт, який необхідно створювати, використовуючи систему
програмування. Лабораторні роботи в електронному інтерактивному вигляді створюються на основі заздалегідь розроблених викладачем електронних методичних посібників з рекомендаціями по виконанню цих робіт. Якщо виникають труднощі зі створенням електронних версій, можна виконувати їх, користуючись методичним посібником, який можна підключити як електронний ресурс у вигляді текстового файлу.
Студенту надається також можливість проходження самостійного тестового тренінгу, який полягає у багаторазовому проходженні тесту, який передбачений для підсумкового контролю знань по модулю. При цьому засіб контролю виконує не тільки контролюючі, а й навчаючі функції, оскільки дає можливість успішно підготуватися до модульної контрольної перевірки знань. Система дає можливість студенту проходити тест декілька разів При цьому викладач може гнучко оцінити його, враховуючи або ні, попередні проходження тесту, дозволяючи переглядати свої відповіді, або ні, передбачивши коментарії у вигляді тих чи інших відповідей.
Після того, як студент виконав усі завдання етапу формування умінь та навичок, він може переходити до етапу розвиваючого тренінгу. Занурення в систему розвиваючого навчання тренує студента в самостійному пошуку інформації, творчому її обдумуванні та самостійних діях в умовах, що міняються. На цьому етапі студенти можуть брати участь у колективних семінарських заняттях, писати реферати та проблемні статті. Система містить перелік тем статей та рефератів та вказівки викладача до умов їх вибору. їх можна виконати у друкованому вигляді поза мережею, завантажити у вигляді файлу, обговорити на форумі. При цьому інші студенти можуть ознайомитися з роботою та брати участь в її обговоренні та оцінюванні. Що дозволяє організовувати інтерактивне спілкування викладача і студентів та активізує їх пізнавальну діяльність.
Для проведення колективних семінарських занять викладач заздалегідь розробляє спеціальний сценарій, з яким студенти мають можливість ознайомитися для підготовки до нього. Проводити семінар можна, використовуючи такі ресурси середовища Moodle, як чат та електронні дошки. Чат дає можливість проводити семінар у режимі реального часу та значно впливає на активізацію пізнавальної навчальної діяльності студентів, оскільки підвищує задоволення соціальних потреб у колективному спілкуванні, які дуже слабо задовольняються при дистанційному навчанні. На електронній дошці можна заздалегідь