комунікативних якостей; їх мовлення характеризується логічністю мовлення та володіння засобами його інтонування. Вони володіють нормами етикету; сприймають та розуміють іншу людину за її зовнішнім виглядом, поведінкою. Уміють подати себе у спілкуванні відповідно до вимог професійної ситуації. Без зусиль встановлюють емоційний та діловий контакт в професійному спілкуванні. Студенти вміють відчувати наявність психологічних бар'єрів у професійному спілкуванні та володіють засобами їх подолання.

Для вивчення ціннісних орієнтацій студентів, як упевнюють нас результати аналізу дисертаційних досліджень (Ткачова Н.О., Научитель О.Д., Кадикова Т.А., Романюк Л.В.), доцільним є звернення до наукових розробок М. Рокича. Розроблений ним у 1973 р. тест був адаптований О.А.Гоштаутасом, О.А.Семеновим, В.О.Ядовим і модифікований Д.О.Леонтьєвим [11, 12]. Відповідно до нього виділяються дві групи цінностей, перша з яких має 18 термінальних цінностей - це переконання в тому, що визначені кінцеві цілі індивідуального існування з особистісної та суспільної точок зору заслуговують на те, щоб до них прагнути; друга - 18 інструментальних цінностей - це переконання в тому, що відповідний образ дій (наприклад чесність, раціоналізм) з особистісної та суспільної точок зору є найкращим у будь-якій ситуації [13, с. 15]. М.Рокич розділив цінності на дві групи: базові, термінальні, стабільні (цінності-цілі) та інструментальні, тобто цінності-засоби (властивості особистості, її здібності), які допомагають досягненню цілі [14]. Вказаний підхід до вирізнення ціннісних орієнтацій будемо використовувати і ми у своєму дослідженні.

Переходимо до наступного етапу дослідження на етапі констатувального експерименту. Адаптований варіант тесту М.Рокича був запропонований 251 студентові Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна та Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С.Сковороди (120 студентів входили до експериментальних груп і 131 - до контрольних) у 2003-2004 роках. Різниця між експериментальними та контрольними групами незначна. На перше місце студенти цих груп поставили здоров'я (71,2% - 66,5), любов (65% - 55%) та матеріальне забезпечення (55% - 51%), на другому місці - цікава робота (36,2% - 40%), щаслива родина (41,2% - 38,6), друзі (37,5% - 36%), впевненість у собі (32,5% - 28,9) та активне життя (28,7% - 25%) і т.д. Наступним за значущістю студенти вибирають розвиток (22,5% - 21,2%), продуктивне життя (22,5% - 24%), суспільне визнання (18,7% - 20,3%), свободу (18,7% - 25%) та життєву мудрість (16,2% - 18,5%). І на останнє місце студенти поставили красу природи та мистецтва (12,5% - 14%), пізнання (11,2% - 10%), розваги (8,7% - 9%), щастя інших (7,5% - 5%) та творчість (6,2% - 11%). Також подамо результати ставлення студентів до їх же цінностей-засобів. Як бачимо з діаграми № 2, на перше місце студенти поставили вихованість (38,7% - 36,1%), чесність (36,2% - 32,6%) та незалежність (36,2% - 32,5%); на другому місці у них акуратність (31,5% - 28,8%), життєрадісність (30% - 27,6%), освіченість (30% - 32,4%), відповідальність (27,5% - 30%), міцна воля (27,5% - 29,3%) та ефективність у справах (28,7% - 26,8%); на третє місці студенти ставлять високі запити (21,25 - 23%), раціоналізм (18,7% - 25,3%), сміливість у відстоюванні своєї думки (20,5% - 25,8%), самоконтроль (16,2% - 14,2%), терпимість (18,7% - 19,9%), чуйність (16,2% - 20%) та широту поглядів 15% - 17,2%; і на останньому місці - старанність (7,5% - 10%) та непримиримість до власних недоліків (3,7% - 8%). Подамо вказані результати у відповідних діаграмах.

Перейдемо до вимірювання знань студентів щодо соціалізації особистості в соціумі, засобів набуття, збереження й передачі соціального досвіду, основ психології та педагогіки, знання складників техніки та культури мовлення, глибокі знання суттєвих особливостей його комунікативних якостей та засобів інтонаційної виразності.

З цією метою ми вирішили застосовувати комплексну діагностику знань студентів, що ґрунтується на контролі їх успішності протягом семестрів навчального року, яка запропонована в навчальному посібнику Аузіної М.О., Голуб Г.Г., Возної A.M. [15, с. 6]. Суттєвою особливістю даної системи є виставлення загальної оцінки з урахуванням результатів екзамену, заліку та поточної навчальної діяльності студента при вивченні дисципліни. В основу комплексної діагностики знань покладено бальну систему, яка послідовно переводить бали у звичайну шкалу оцінок.

Для вимірювання рівнів знань студентів нами були проаналізовані екзаменаційні відомості та відомості про здачу заліків у 175 студентів (85 експер. та 90 контр.) факультету іноземних мов, 160 студентів (79 експер. та 81 контр.) філологічного факультету

Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна; 145 студентів (71 експер. та 74 контр.) мовно-літературного факультету Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С.Сковороди. Загалом 480 студентів. Результати проведеного дослідження показали, що більшість студентів усіх факультетів навчається успішно. Наведемо відповідні результати аналізу.

Перейдемо до вимірювання рівнів сформованості у студентів комунікативних умінь. Доцільно нагадати, що Платонов К.К. пропонує такі найменування рівнів умінь: початковий, недостатньо вміла діяльність, окремі загальні та високорозвинуті вміння, майстерність. Вказані рівні сформованості умінь учений розглядає таким чином: початковий етап - студенти усвідомлюють цілі дії та пошук засобів її виконання, які спираються на раніше здобуті (побутові) знання й навички; недостатньо вміла діяльність - студенти отримують знання про засоби виконання