дії та використовують раніше здобуті, несистематичні для даної діяльності навички; окремі загальні та високорозвинуті вміння - студенти мають окремі, високорозвинуті, але вузькі вміння, які необхідні в різних видах діяльності; високорозвинуті вміння - студенти творчо використовують знання та навички даної діяльності й усвідомлюють не тільки цілі, але й мотиви вибору та способу її досягнення; майстерність - студенти творчо використовують різні вміння [16, с. 279]. Як відомо, О.О.Абдулліна у своїх наукових дослідженнях виділяє чотири рівня сформованості комунікативних умінь майбутніх спеціалістів [17, с. 87]. Використання цього підходу до оцінки рівня сформованості комунікативних умінь обумовлювалося тим, що студенти всіх спеціальностей, де проходив експеримент, отримують кваліфікацію викладача. Застосування такого підходу до вимірювання рівнів сформованості комунікативних умінь вимагає внесення певних коректив у характеристику дій студентів.
З огляду на викладене наведемо основні характеристики вказаних рівнів щодо сформованості досліджуваного виду професійних умінь, а саме: а) репродуктивний - студенти окремі дії виконують за взірцем, без достатнього усвідомлення їх принципів, спостерігається їх слабка кореляція з теоретичними знаннями та наслідування взірця; б) репродуктивно-творчий - студенти виконують частково-пошукові практичні дії в типових ситуаціях; в) творчо- репродуктивний - студенти характеризуються самостійним визначенням та осмисленням способів власної діяльності з урахуванням конкретних умов, виконанням практичних дій в нестандартних ситуаціях; г) творчий - студенти вміють коригувати свій досвід на основі теорії, ведуть пошук нових творчих способів роботи.
З метою вимірювання вказаних рівнів нами використовувався метод компетентних суддів. Сутність методу експертних оцінок полягає у проведенні експертами інтуїтивно-логічного аналізу проблем із чисельним судженням і формальною обробкою результатів [18, с. 9]. Указаними компетентними суддями при проведенні експериментального дослідження були викладачі ХНУ ім. В.Н.Каразіна та ХНПУ ім. Г.С.Сковороди. За спеціально розробленими схемами вони проводили спостереження за діяльністю студентів. Наведемо результати вимірювання комунікативних умінь у студентів.
Отримані результати дослідження дозволяють визначити рівні соціалізованості студентів засобами культури мовлення на початку проведення експериментального дослідження.
Наведемо результати констатувального експерименту з вимірювання вказаних рівнів.
Отримані результати дослідження свідчать про наявність значної кількості студентів, яка характеризується низьким рівнем соціалізації. Так, у Харківському національному університеті на факультеті іноземних мов 57% студентів з експериментальних груп та 56% студентів з контрольних груп у 2004 році (54% і 55,4% - у 2005 році) знаходяться на репродуктивному рівні соціалізації; 28% студентів з експериментальних груп та 30% студентів з контрольних груп у 2004 році (33% і 33% - у 2005 році) - на продуктивно- перетворювальному; 14% студентів з експериментальних груп та 13,7% студентів з контрольних груп у 2004 році (12% і 11% - у 2005 році) знаходяться на творчому рівні соціалізації.
На філологічному факультеті цього ж університету ми маємо такі результати: 56% студентів з експериментальних груп та 58% студентів з контрольних груп у 2004 році (59% і 58% - у 2005 році) знаходяться на репродуктивному рівні соціалізації; 33% студентів з експериментальних груп та 34,4% студентів з контрольних груп у 2004 році (29% і 31% - у 2005 році) - на продуктивно- перетворювальному; 10% студентів з експериментальних груп та 7,5% студентів з контрольних груп у 2004 році (11% і 10,6% - 2005 році) знаходяться на творчому рівні соціалізації.
У Харківському національному педагогичному університеті ім. Г.С.Сковороди на мовно- літературному факультеті 60% студентів з експериментальних груп та 58,6% студентів з контрольних груп у 2004 році (57% і 59% - 2005 році) знаходяться на репродуктивному рівні соціалізації; 29% студентів з експериментальних груп та 30,3% студентів з контрольних груп у 2004 році (31% і 32,4% - 2005 році) - на продуктивно- перетворювальному; 10% студентів з експериментальних груп та 11% студентів з контрольних груп у 2004 році (11% і 8,3% - у 2005 році) знаходяться на творчому рівні соціалізації.
Результати констатувального експерименту, з одного боку, показують незначну різницю між рівнями соціалізації студентів факультету іноземних мов та філологічного факультету ХНУ і мовно-літературного факультету ХНПУ. З іншого боку, як бачимо, для значної кількості студентів характерний низький рівень соціалізації. Наведені матеріали
експериментального дослідження впевнюють нас у необхідності впровадження у практику діяльності вищих навчальних закладів спеціальної системи соціалізації студентів засобами культури мовлення.
Отримані результати дослідження дозволили нам вирізнити причини низького рівня соціалізації студентів вищих навчальних закладів. Результати опитування студентів дають можливість окреслити деякі з цих причин, а саме: 1) наявність у певної кількості студентів роздумів про припинення навчання у зв'язку з матеріальними ускладненнями; 2) руйнування в деяких з них початкового уявлення про професійну діяльність і можливості викладача в існуючих умовах; 3) орієнтація майбутніх фахівців на практичну діяльність і водночас недостатньо чіткі уявлення про характер та особливості майбутньої роботи за фахом; 4) відсутність належної педагогічної підтримки студентів, що часто має місце в процесі навчання; 5) відсутність (що часто спостерігається) комфортної психолого- емоційної атмосфери у студентській групі; 6) низький рівень спеціально організованої професійної допомоги студентам, які її потребують, у позбавленні від страху бути незрозумілим, надмірної сором'язливості, різних комплексів; 7) недостатній розвиток у студентів самовиховання як механізму їх соціалізації; 8) майже постійна відсутність педагогічної підтримки з боку викладача, який оптимізує
ЛІТЕРАТУРА
1. Ольшанський В.Б. Личность и социальные ценности // Социология в СССР. - Т. 1. - М.,