що потребує серйозної підготовки. Вихователь повинен бути високорозвиненою людиною, володіти різнобічними знаннями й педагогічним покликанням [3, с. 123]. У своєму критичному аналізі існуючої системи навчання й виховання Фур'є зазначав, що вчителі в суспільстві цивілізованих посідають останнє місце, працю вчителя він називає ремеслом каторжників, яке мало оплачується [3, с. 66]. Професійною підготовкою вчителя ніхто не займався. Багато з них були малограмотні. Він говорить про те, що вони зовсім не знають, як відкрити й розвинути зародки природних талантів людини. "Ви ж саме в цьому сенсі неосвічені, як дикун може бути неосвічений стосовно відкриття й експлуатації рудників". "У вас немає ніякого вміння, ніякого пробного каміння, щоб визначити, до чого природа призначила особистість, які зародки вона посадила в її душі; зародки ці розтоптуються, придушуються вихованням ладу цивілізації, і цієї участі уникає ледве не один на мільйон". "Мистецтво відкривати їх буде одним з тисячі чудес, про які довідаєтеся з теорії прогресивних серій, - переконаний Фур'є, - де кожен розвиває й удосконалює до найвищого ступеня різні зародки талантів, які природа йому приділила" [9; 16].
У суспільстві Гармонії людьми, які будуть впроваджувати в життя ідеї суспільного виховання, є няньки, вихователі, учителі. У якості вчителів, за планом Фур'є, фаланга висуває тих, хто у своїй трудовій і суспільній діяльності проявив видатні знання й уміння: усякий, хто "досягає з часом теоретичної й практичної досконалості в тій чи іншій галузі праці, стає функціонером освіти (fonctionnaire enseignant), не потребуючи ні міністерського доручення, ні покровительства двору. Право на викладання (professorat) з питань теорії або практики завжди надається суспільною думкою" [9; 16].
Фур'є вперше порушує питання про зовнішні мотивації вчительської професії. Він високо оцінює роль учителів, вихователів і няньок при ладі Гармонії, говорить про те, що вони повинні займати в суспільстві належне становище, відповідно до тієї ролі, яку вони відіграють у вихованні. їх потрібно оточити увагою, надавати всілякі почесті. Погляди Фур'є на роль вихователя та вчителя в суспільстві Гармонії витікають з його концепції суспільного виховання, а також з принципу виховання дітей згідно з природою, з урахуванням їх схильностей і здібностей [3, с. 79]. Таким чином, "об'єктність" учителя у Фур'є також пояснюється необхідністю враховувати у своїй професійній діяльності природну організацію дитини та особливості суспільного життя.
Як бачимо, згадувані нами філософи зробили надзвичайно важливий крок в осмисленні основ формування повноцінного суб'єкта сус-пільства, який вільний від сліпого поклоніння авторитетам і який покладає всю відповідальність на себе. Людина XIX ст. одночасно є суб'єктом і об'єктом педагогічного процесу.
ЛІТЕРАТУРА
Антология мировой философии: В 4 т. - М.: Мысль, 1971. - Т. 3. Буржуазная философия конца XVIII в. - первых двух третей XIX в. - 760 с.
Антология педагогической мысли: В 3 т. - М.: Педагогика, 1998. - Т. 1. Прогрессивная зарубежная педагогическая мысль о трудовом воспитании и профессиональной подготовке / Сост. К.И. Салимова. - 447 с.
Василькова Ю.В. Педагогические взгляды Ш. Фурье. - М.: Педагогика, 1986. - 136 с.
Василькова Ю.В. Социалисты-утописты об образовании и воспитании. Идеал человека будущего. - М.: Педагогика, 1988. - 129 с.
Ваховский Л.Ц. Западноевропейская философия воспитания эпохи Просвещения. - Луганск: Альма матер, 2000. - 292 с.
Водовозов Н. Шарль Фурье. - М., 1923. - 138 с.
Денисова Л. Гуманизм // Философская энциклопедия: В 5 т. - М.: Сов. энцикл., 1964. - Т. 1. - С. 413-417.
Застенкер Н. Сен-Симон // Философская энциклопедия: В 5 т. - М.: Сов. энцикл., 1964. - Т. 4. - С. 583-587.
Зильберфарб И. Фурье // Философская энциклопедия: В 5 т. - М.: Сов. энцикл., 1960. - Т. 5. - С. 421-425.
Из истории зарубежной школы и педагогики. Труды института теории и истории педагогики / Отв. ред. Н.А. Константинов. - М.: Издательство академии педагогических наук РСФСР, 1959. - 431 с.
Маркс К., Энгельс Ф. Избранные произведения. - М., 1948. - Т. 2.
Фурье Ш. О воспитании при строе гармонии: Пер. с франц. / Под ред. И. Зильберфарба. - М., 1936. - 144 с.
Giraud J. Fourier Ch. / Le Nouveau dictionnaire de pedagogie et d'instruction primaire de Ferdinand Buisson. - Paris, 1911.
Guillaume J. SaintSimon H. / Le Nouveau dictionnaire de pedagogie et d'instruction primaire de Ferdinand Buisson. - Paris, 1911.
La theorie familiere, ou l'ecole d'eclosion des instincts. La Reforme industrielle. - Paris, 1833.
Oeuvres completes de Ch. Fourier. - Paris, 1968.
Publication des maniscrits de Charles Fourier. - Paris 1856 - 1858.