УДК 378.013,2:81'243

Гришкова P.O., Миколаївський державний гуманітарний університет ім. Петра Могили

ІНШОМОВНА СОЦІОКУЛЬТУРНА КОМПЕТЕНЦІЯ ЯК ЗАПОРУКА ПОДОЛАННЯ ПЕРЕШКОД У МІЖКУЛЬТУРНОМУ СПІЛКУВАННІ

У статті сформованість у студентів іншомовної соціокультурної компетенції розглядається як запорука подолання перешкод у міжкультурному спілкуванні. Охарактеризовано причини виникнення комунікаційних бар'єрів та виявлено способи їх запобігання.

In the article forming students' sociocultural competence in a foreign language is considered as a means of overcoming obstacles in intercultural communication. Reeasons for appearance of communicative barriers are characterised, methods of its prevention are cleared out. На сучасному етапі розвитку міжкультурних комунікацій українське суспільство визначається в загальноєвропейському та світовому просторі, здійснює кроки до інтеграції, спираючись на фундаментальні цінності власної та світової культур, керується невід'ємними чинниками демократичного громадянського суспільства, серед яких особливо важливими є свобода слова та пересування, права людини на самовираження, інформацію.

Україна й досі переживає складні процеси розбудови та розвитку суспільно-політичної та економічної систем, що вимагає від суспільства концентрації зусиль навколо ідеї утвердження демократичної, соціально відповідальної держави, що, в першу чергу, передбачає обстоювання принципів демократії, духовності, гуманізації в освітній галузі. В центрі такого освітнього процесу має бути не просто всебічно розвинена особистість, яка зможе реалізуватись у професії, а вдумливий, активний член суспільства, людина, готова до комунікації, зокрема міжкультурної.

Продуктивне міжкультурне спілкування можливе за умови володіння учасниками акту комунікації іноземною мовою та сформованої соціокультурної компетенції. Під іншомовною соціокультурною компетенцією мається на увазі здатність і бажання партнерів ураховувати національні культурні та соціальні особливості один одного в процесі комунікації. Це також знання правил етикету, звичаїв, традицій та норм комунікативної поведінки, прийнятих у відповідних країнах.

Наявні зміни у структурі міжнародних відносин сприяють переосмисленню мети вивчення іноземних мов у вищій школі, формуванню додаткової мотивації до оволодіння іноземною мовою як засобом міжнародного спілкування. У період оновлення всіх аспектів життєдіяльності суспільства та розширення міжнародних зв'язків з огляду на стратегічну мету нашої держави - інтеграцію в європейське співтовариство - об'єктивний рівень фахової підготовки майбутнього спеціаліста з економіки, політичних наук, екології, правознавства, соціальної роботи тощо визначається сформованістю його професійних та особистісних якостей, серед яких володіння соціокультурними знаннями та розвинені вміння міжкультурного спілкування посідають особливе місце.

У рамках розробки нових принципів, цілей, методів та засобів навчання іноземних мов студентів вищих навчальних закладів, яким присвячуються дослідження багатьох учених (Тарнопольський О.Б., Тер-Мінасова С.Г., Бех П.О., Крючков Г.Г., Першукова О.О., Мартинова Р.Ю. та ін.), виокремлюється питання формування іншомовної соціокультурної компетенції (далі - СКК) студентів нефілологічних спеціальностей, тому що саме від сформованості їхньої СКК залежатиме успішна інтеграція країни у сферу міжнародних зв'язків, співробітництва та взаємо-розуміння. Це питання не може вважатись достатньо вивченим, оскільки більшість учених приділяють увагу формуванню іншомовної СКК студентів-філологів, майбутніх учителів інозем-ної мови, фахівців з прикладної лінгвістики чи перекладачів (Левченко Т.І., Ніколаєва С.Ю., Сисоєв П.В., Скляренко Н.К., Черноватий Л.М. та ін.) і потребує окремих досліджень. Тому метою даної статті є висвітлення результатів дослідження

культурологічних та соціальних бар'єрів на шляху подолання перешкод у міжкультурному спілкуванні на прикладі студентів-нефілологів.

Завданнями статті передбачається:

виявити існуючі культурологічні та соціальні перешкоди у міжкультурному спілкуванні;

визначити способи усунення виявлених перешкод у процесі навчання іноземної мови майбутніх фахівців нефілоло- гічного профілю;

запропонувати технологію формування іншомовної соціокультурної компетенції студентів нефілологічних спеціальностей.

Новітнє суспільство є планетарною цивілізацією, де різні культури взаємно переплетені так, що виживання людини забезпечується збереженням рівноваги культурної багатоманітності. Сучасний фахівець повинен бути готовим займатись професійною діяльністю в полікультурному світі, в той час як він виховувався в певному національному культурному середовищі та свідомо поділяє його нормативи й цінності.

Особливість будь-якої національної культури полягає в тому, що вона характеризує інтегральні моменти національного життя, які складають основу нації й забезпечують подальший національно-культурний розвиток. До них належать мова, звичаї, традиції народу, релігія, художня культура, національний характер, національна самосвідомість, почуття національної гідності [1; с. 19].

На підставі аналізу наукової літератури, анкетування студентів та викладачів англійської мови та враховуючи власний педагогічний досвід, до факторів, які блокують взаєморозуміння і взаємодію та створюють бар'єри в процесі спілкування з представниками іншої культури, нами віднесено:

багаторічну закритість українського суспільства;

існуючі стереотипи;

безпідставні негативні установки, забобони, упередження;

відчуття власної меншовартості, сформоване в радянські часи;

некритичне засвоєння стандартизованих суджень.

Закритість українського суспільства в радянські часи сприяла вихованню у декількох поколінь українців підсвідомого несприйняття всього чужого, іноземного, невідомого. Радянська пропаганда нав'язувала людям негативні стереотипи сприйняття англійців як людей зарозумілих, зверхніх, позбавлених емоцій, пихатих, не налаштованих на діалог та співпрацію. Американці завдяки зусиллям апологетів радянської доби поставали перед нами як носії ворожої нам ідеології споживання, розкутості, панування долара, поклоніння приватній власності, неприйнятних і незрозумілих способів життя тощо. Все це зараз дається взнаки, оскільки в багатьох сім'ях дотепер переважає негативне ставлення до носіїв англійської мови, яке базується на відсутності правдивої інформації, безпідставних негативних установках, забобонах, упередженнях та стереотипах.

Слово "стереотип" було введено в науковий обіг У. Ліппманом у 1922 році і визначено як "мислительний образ" [2; с. 119]. "Стереотипи - особлива категорія переконань, що пов'язує етнічні групи з рисами характеру особистості" [ibid., p. 14]. Р.В. Бріслін називає стереотипом "катетеризацію індивідуальних елементів, що передує атрибуції та стирає відмінності між елементами, які