Результати нашого дослідження, яке проводилося з 2001 року на базі нефілологічних факультетів Миколаївського державного гуманітарного університету імені Петра Могили і мало на меті визначення педагогічних засад формування іншомовної СКК студентів, свідчать, що саме в процесі роботи над розширенням у студентів іншомовної СКК відбувається визнання своєї приналежності до певної нації, усвідомлення власної національної ідентичності. Цьому сприяє розроблена й запроваджена нами компаративна технологія формування СКК студентів у ході навчання англійської мови. За цією технологією, для формування СКК, побудови плідного діалогу, успішного обміну інформацією, мовної комунікації враховуються:

0 коефіцієнт інформативності запропонованого для опрацювання матеріалу;

0 різні блоки селекції, фільтрації та кодування (декодування) інформації у різних учасників навчального процесу;

0 прагматичні потреби і їхня цінність для суб'єктів учіння;

0 можливість несприйняття, викликана різними чинниками, на які неможливо впливати у процесі вивчення мови;

0 рівень емоційного задоволення.

У ході дослідження також з'ясувалося, що до культурологічних бар'єрів слід віднести монокультурну замкнутість при визначенні культурного фону країни, де функціонує мова, що вивчається. Як правило, ми діємо за принципом "одна мова - одна культура - одна країна", що не відповідає реаліям сучасного полікультурного світу. Так, наприклад, вивчаючи США, ми зазвичай звертаємо увагу тільки на англомовну культуру, ігноруючи той факт, що в Сполучених Штатах мешкають багато представників інших культур: індіанської, іспанської, латиноамериканської та ін.

Досліджуючи способи усунення культурологічних та соціальних бар'єрів на шляху формування СКК студентів у процесі навчання іноземної мови майбутніх фахівців нефілологічних спеціальностей, ми дійшли висновку, що вирішальною умовою є побудова в Україні відкритого громадянського суспільства, яке створить підґрунтя для всебічного розвитку соціальних інституцій та культурного багато- маніття. Водночас національно свідома незалежна особистість буде готовою до адекватного сприйняття культури інших народів, налаштованою на взаєморозуміння та співпрацю.

Позбавлення негативних стереотипів щодо представників інших культур пов'язане, на нашу думку, з переміщенням акцентів з формування мовної на мовленнєву та соціокультурну компетенції в процесі навчання іноземної мови. Це означає, що на заняттях більше уваги та аудиторного часу слід приділяти формуванню комунікативної компетенції студентів (навичок спонтанного іншомовного спілкування) за рахунок скорочення виконання чисто мовних (не- вмотивованих) вправ на засвоєння граматичних правил. Теми для обговорення мають бути пов'язані з повсякденним життям, нормами комунікативної поведінки, цінностями, пріоритетами носіїв іноземної мови.

Наступним чинником усунення культурологічних та соціальних бар'єрів на шляху розширення іншомовної СКК студентів у процесі навчання іноземної мови є створення іншомовного освітнього середовища, яке передбачає застосування сучасних інформаційно- комунікативних технологій, зокрема гіпертексту. Інформаційно-комунікативні технології

відкривають доступ до необмежених джерел іншомовної культури, сприяють формуванню у студентів позитивного ставлення до вивчення іноземної мови, віри у власну спроможність оволодіти іншомовним спілкуванням, створюють можливості для практичного використання отриманих знань.

Отже, ми розглянули характеристики процесу атрибуції та пов'язаних з ним категорій стереотипів, забобонів і узагальнень. Причини існування проаналізованих феноменів гніздяться у психіці людини, особливостях сприйняття та взаємодії, що склалися в результаті соціалізації індивіда в рідній культурі. Визначивши культурологічні та соціальні бар'єри, які заважають формуванню у студентів сучасних знань про реалії життя в іншомовних країнах, адекватної поведінки в різноманітних життєвих ситуаціях, взаєморозумінню та співпраці, ми дійшли висновку, що необхідно перейти до ціннісно-орієнтаційного підходу до навчання, який передбачає розуміння та сприйняття чужої культури, стосунків між людьми, стилів життя, норм поведінки тощо. Перепонами, які сповільнюють національно-культурний розвиток будь-якої країни й заважають міжкультурному взаєморозумінню, виступають не тільки географічна віддаленість, соціальна нерівність, різні політичні структури, але й негативні стереотипи, упередження, забобони, узагальнення та атрибуція. 

ЛІТЕРАТУРА

Культурологія: українська та зарубіжна культура / За ред. М.М. Заковича. - К.: Знання, 2004. - 567 с.

Triandis H.C. The analysis of subjective culture. - New York: Wiley-Interscience, 1972. - 383 p.

Brislin R.W.Cross-cultural encounters. Face-to-face interaction. - New York: Oxford, Toronto: Pergamon Press, 1981. - 373 p.

Елизарова Г.В. Культура и обучение иностранным языкам. - СПб.: КАРО, 2005. - 352 с.

Куницына В.Н., Казаринова Н.В., Погольша В.М. Межличностное общение. - СПб.: Харьков; Минск; Питер, 2001. - 544 с.

Парыгин Б.Д. Анатомия общения. - СПб.: Изд-во В. Михайлова, 1999. - 300 с.

Van Dijk T.A. Prejudice in discourse. - Amsterdam: J. Benjamin's, 1988. - 170 p.

Bennet M.J. Intercultural communication: a current perspective // Basic concepts of intercultural communication. Selected readings. - Intercultural Press, Inc., 1998.- Р.1.

Тараненко І.Г. Соціокультурні та політико-економічні передумови визначення мови міжнародного спілкування. - Наук. вісник каф-ри ЮНЕСКО КДЛУ. - К.: Видав. центр КДЛУ. - 2000. - Вип. 3. - 876 с.

Сафонова В.В. Изучение языков международного общения в контексте диалога культур и цивилизаций. - Воронеж: Истоки, 1996. - 168 с.

Першукова О.О. Переосмислити мету // Іноземні мови в навчальних закладах. - 2004. - №4. - С. 116-122.