УДК 028.02-057.87:37.03

Клименюк Н.В., Миколаївський державний гуманітарний університет ім. П. Могили

Виховання гуманних якостей у студентів засобами

бібліотерапії

Бібліотерапія - галузь діяльності на межі медицини і бібліотечної справи, що пов 'язана з активним заохоченням людини читанням ретельно підібраної літератури з метою її зцілення чи вирішення особистих проблем. Стаття висвітлює форми та методи, які здатні зробити бібліотеку не тільки важливим освітнім закладом, а й надати студентові кваліфіковану психологічну допомогу.

Bibliotherapy is closely connected with medicine and reading, its aim is to involve people in reading literature which is choused with the purpose to solve their personal problems . The article describes different forms and methods which makes library not only an educational organization but an organization which could give a student qualify psychology help.

...Підходити до людей не з виглядом бика з рогами, на них направленими, а доброзичливо, звертаючи увагу перш за все на те, що може вас об 'єднати з ними, а не роз 'єднати [3].

М.О. Рубакін Щороку фахівцям вищої школи доводиться зустрічатися з новим контингентом студентів. Хто вони? Як сприймають життєві ситуації у стінах ВНЗ? Як складається їх спілкування? Як змінюються установки та цінності? Під впливом яких чинників відбуваються ці зміни як у позитивний, так і в негативний бік? Часом, у результаті дії певних причин особистість може рухнути в соціальну безодню чи, навпаки, подолавши вплив негативних життєвих обставин, зайняти гідне місце серед сучасників.

Студенти, аналізуючи життєві ситуації, майже всі відзначають, що події, які відбулися з ними, ведуть до зміни особистості. Відчувається вплив групи, зміна соціальних умов, зміна діяльності, переоцінювання цінностей та життєвих ідеалів. Також студенти говорять про зникнення старих і появу нових установок, ломку стійких стереотипів, про серйозні зміни свого характеру. У студента-початківця відбуваються зміни в самій структурі особистості. То що ж це за зміна цінностей і ідеалів відбувається у молодої людини, коли вона набуває такого бажаного статусу, як студент? [13].

Студентам в режимі відкритих питань запропонували визначити найтиповіші якості,

Так, для генерації батьків, за оцінками студентів, були характерні переважно моральні якості. У теперішніх студентів переважають особистісно значимі характеристики (самовпевненість, наполегливість), а також інтелектуально значимі (логічне мислення, інтелект, передбачення перебігу подій). Що стосується майбутнього, студенти прогнозують посилення негативних моральних характеристик (жорсткість, бездушшя, безпринципність) та професійно значимих (ділова хватка, володіння сучасними технологіями) [7].

Таким чином, найбільша кількість опитаних студентів переконана, що головне в сучасному житті - бути активним, сміливим, рішучим, не покладатись на чиюсь підтримку, навчаючись у ВНЗ, готуватись до затяжних боїв за місце під сонцем. Така поведінка передбачає енергійність, вміння швидко орієнтуватись в екстремальних ситуаціях. Отже, сьогодні студенти намагаються набути тих моральних характеристик, які, на їх погляд, допоможуть їм найближчим часом (10 років) утворити основу суспільних відносин. Здебільшого вони мають негативне моральне починання. Це визначається двома чинниками: з одного боку - економічною ситуацією, а з іншого - культурними трансформаціями, що відбуваються в країні.

То ж цілком зрозуміло і справедливо, що на сучасному етапі стало більше приділятись уваги до проблеми виховання гуманних якостей у молодого покоління. Над цим питанням працювали й працюють у даний час фахівці з різних галузей: педагогіки, психології, філософії, соціології, етики, релігії. Проблема полягає в тому, що всі ці галузі, намагаючись виховувати повноцінно розвинену особистість, що характеризували покоління їхніх батьків у студентському віці, і якості, притаманні сьогоднішньому поколінню молодих людей, а також спробувати спрогнозувати риси молодої генерації майбутнього. Узагальнюючи дані, ми

лише частково торкаються питання про формування гуманності саме в життєвих ситуаціях, а не десь, за межами дійсності.

Оскільки навчання є найважчою і найскладнішою діяльністю для студентів, то ми вирішили, що доцільним буде намагатись впливати на свідомість студентів у тому місці, яке є осередком спілкування і підготовки до занять, - в бібліотеці. А якщо сказати вірніше, то студенти самі вибрали бібліотеку для задоволення своїх моральних потреб.

Причин цьому було декілька. По-перше, Миколаївський державний гуманітарний університет (МДГУ) - єдиний у місті вищий навчальний заклад, де шкалою оцінювання є стобальна система (в усіх інших ВНЗ збереглася п'ятибальна система оцінювання). Ця причина зумовлює проведення в бібліотеці майже всього вільного часу. За результатами моніторингу, який проводили фахівці з кафедри бібліотекознавства Інституту культури, відвідуваність студентами вузівських бібліотек приблизно однакова. У ВНЗ із п'ятибальною системою оцінювання студент в середньому приходить до бібліотеки 3 рази на місяць. Виключенням стала лише бібліотека МДГУ, де в середньому за місяць студент приходить до бібліотеки 6-8 разів. По-друге, в університеті відсутня психологічна служба, яка може надати студентові в разі необхідності психологічну допомогу. Це знов-таки зумовлює студентів, особливо тих, які приїхали з інших місцевостей і не мають у місті близьких родичів, шукати цієї допомоги в тому місті, де їм неодноразово допомагали.

Велике навантаження у навчанні викликає стомленість, а невдачі у навчанні чи в особистому житті призводять до стресів. Звичайно, що в такому вирі молода людина може втратити деякі свої гуманні якості і придбати інші, навіть протилежні.

Як же в усіх цих випадках може допомогти бібліотека - структура, яка зобов'язана надавати допомогу у навчальному процесі? Ми вирішили вийти за ці