Звичайно, педагогічна майстерність може прийти з роками. Але це не завжди відбувається. У сфері творчості і неформального спілкування зі студентами простежується тенденція, коли окремі молоді викладачі, які є керівниками академічних груп або студентських об'єднань за інтересами, налагоджують добрий контакт із студентами, здійснюють активну поза аудиторну виховну діяльність. Разом із тим кваліфіковані викладачі з великим стажем роботи не завжди здатні до співпраці з молоддю, хоча старанно виконують свій професійний обов'язок. Вони бувають занадто повчальними чи авторитарними, що не заохочує студентів до співпраці з ними.

Інша проблема пов'язана із специфікою виховного процесу у вищих аграрних навчальних закладах. Виховання спеціаліста

агропромислового комплексу має ряд своїх особливостей, пов'язаних зі специфічним способом діяльності та мислення. Спеціаліст- аграрник ні в якому разі не може виступати відчуженим технократом у своїй професії. Навпаки, вона вимагає від нього певних педагогічних навичок, адже йому доводиться роз'яснювати і переконувати певні групи селян, робити їх своїми однодумцями в процесі реформування сільського господарства. Тому вважаємо за доцільне виховувати в студентах високу культуру ділового спілкування.

Забезпечення гармонійного розвитку спеціаліста в галузі сільського господарства неможливе без реалізації комплексного підходу до організації позааудиторної діяльності студентів, тобто охоплення всіх напрямків національного виховання, як-от: становлення національної самосвідомості, високої духовності особистості майбутнього фахівця, утвердження на національному грунті принципів загальнолюдської моралі, виховання професійної активності, естетичної культури, розвитку правової та екологічної свідомості [145, с. 5].

Основною формою позааудиторної виховної діяльності у вищих аграрних навчальних закладах є мистецькі заходи. У контексті естетичного виховання на сучасному етапі мистецтво виступає найважливішим засобом духовного перетворення особистості та формування в неї ціннісних орієнтацій.

Найулюбленішою формою виховного процесу у вищих аграрних навчальних закладах для студентства виступає участь у художній само-діяльності.

На жаль, у виховній роботі в аграрних ВНЗ майже не використовуються форми роботи, які передбачають цикл, систему взаємопов'язаних позааудиторних заходів і розкривають відповідну тему чи напрям виховання майбутніх спеціалістів у галузі сільського господарства.

Комплексні форми, передбачають проведення циклу позааудиторних заходів, що розкривають конкретну тему чи напрям виховання (клуби, лекторії, музеї тощо) складають лише 20 % позааудиторної діяльності студентів вищих аграрних навчальних закладів.

Важливою є взаємодія університету з соціальними інститутами, але вона повинна будуватися не на окремих епізодичних заходах, а на добре продуманій систематичній роботі за такими напрямками: університет - сім'я, університет - с/г дослідні господарства, підприємства агропромислового комплексу; університет - правоохоронні органи; університет - громадські організації; університет - молодіжні організації; університет - релігійні конфесії тощо.

Базою практичної підготовки студентів аграрних ВНЗ є підприємства агропромислового комплексу. Основна мета практики - придбання студентами практичних умінь з різноманітних питань організації та планування виробництва в умовах реального підприємства. Визначена мета передбачає вирішення наступних основних завдань: закріплення і поглиблення теоретичних знань студентів; придбання навичок практичного розв'язання різноманітних господарських завдань; вивчення змісту і організації роботи сільськогосподарського підприємства.

В етичному та естетичному вихованні сту- дентів-аграрників вагоме місце належить закладам культури і мистецтва. Особливо слід відзначити значення музеїв, які є інтегрованою формою просвітницького, виховного та емоційно-чуттєво-го напрямків.

У героїко-патріотичному вихованні студентів важливе значення мають зв'язки з учасниками Другої світової війни, Героями України, героями-рятівниками. Живе спілкування з визначними особистостями має більший педагогічний виховний вплив, ніж ознайомлення з їх життєдіяльністю через пресу. Проте аграрні ВНЗ використовують цю форму роботи лише епізодично, переважно до національних свят.

Взаємодія з правоохоронними органами, добре організована профілактична робота сприяє тому, що студенти рідше скоюють аморальні, протизаконні вчинки. Однак систематична робота в цьому напрямі студентських об'єднань, клубів відсутня у практиці виховної роботи університетів.

Отже, всі вищі аграрні заклади освіти епізодично взаємодіють у виховній роботі із різними соціальними інститутами. Аналіз журналів кураторських академічних груп показує, що більшість з них (60 %) не проводять такої співпраці.

Наше дослідження виявило, що важлива виховна засада - студентське самоврядування в позааудиторний час не діє, немає чіткої його структури, не сформовано відповідних органів, не визначено обов'язків активістів, відсутнє їх навчання. Заходи проводяться переважно навчальними методами, як правило, педагогами. Студенти на цих заходах почувають себе в усьому залежними від педагогів; їхня ініціатива, самодіяльність та самоврядування за таких умов не розвиваються. Вони не можуть проявити своїх інтересів, розкривати свої здібності. Тому позааудиторні заходи, які проводяться педагогами, для студентів є нецікавими, малоефективними.

Отже, можна констатувати, що хоча певна робота і проводиться, проте деякі її аспекти мають безсистемний, епізодичний характер.

Водночас, виховна робота у вищих аграрних навчальних закладах має свої специфічні особливості, які полягають у тому, що виховуючи сту-дентів на ідеях почуття патріотизму, відповідальності, моральності, необхідно акцентувати увагу на формуванні інтелігентності. Основу інтелігентності складають культура професійна, моральна, політична, правова, естетична, екологічна, фізична, культура поведінки і побуту. Інтелігентність передбачає самовдосконалення, як інтелектуальне, так і моральне. У час реформування аграрного сектора економіки потрібен фахівець-творець, здатний

збагачуватися сам і збагачувати сус-пільство. Без знань не можна виробляти продукцію такої якості, яка була б конкурентноспро-можною на світовому ринку. Сьогодні, оволодіваючи професією, необхідно постійно вчитися новому, що є у світовій практиці [17, с. 3].

Виходячи з вищевикладеного, основними завданнями виховної роботи у вищих агарних навчальних закладах