УДК 378.147.88:364

Попова ТС., Миколаївський державний гуманітарний університет ім. Петра Могили

Попова Тетяна Семенівна - кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки та психології Миколаївського державного гуманітарного університету імені Петра Могили.

Організація та проведення дослідницької практики студентів спеціальності "Соціальна робота"

Стаття висвітлює питання практичної підготовки студентів освітньо-кваліфікаційного рівня "спеціаліст"спеціальності "Соціальна робота". Основний зміст складають питання організації та проведення дослідницької практики, зокрема визначення її мети та завдань, структури, місця в системі наскрізної практичної підготовки.

The article deals with question of student's practical training of colucation cualification level "specialist" speciality "Social work". The main content of the article are the questions of organization and conducting of research practice, particulary the autor fixes on the aim and tasks, structure, its place in sustem of through practical training, conditions, which provide necessary quality. Соціальна робота - це професійна діяльність, ключовою цінністю якої є якість життя кожної людини. Таке твердження не є патетичним. Без перебільшення можно говорити, що клієнтами соціальних служб є громадяни України усіх вікових категорій ( від народження до останніх днів життя), з різним рівнем освіти (від вихованця дитячого садочка до академіка), з різним соціальним статусом, соціальним станом, люди здорові та хворі, обдаровані та звичайні.Такого широкого об'єкту впливу не має жодна професія. У зв' язку з цим соціальному працівникові доводиться виконувати значну кількість професійних ролей. Окремі дослідники називають від 4 до 8 груп таких ролей [3,11,12 ]. Основні з них: практичні, посередницькі, управлінські, дослідницькі, сервісні, латентні.

Кожна група, в свою чергу, включає 4-5 ролей, які часто дуже тісно взаємопов'язані між собою, оскільки соціальному працівникові доводиться інтегрувати велику кількість різноманітних виробничих функцій: діагностичну, прогностичну, організаторську, комунікативну, превентивну, коригуючу, соціально-економічну та ін.

Означені особливості професії зумовлюють необхідність виважених, науково-обгрунтованих підходів як до теоретичної, а особливо до практичної підготовки майбутніх соціальних працівників.

Слід також зазначити, що спеціальність "Соціальна робота"- відносно молода в Україні, вона переживає період свого становлення, тому триває процес уточнення і корекції усіх складових її освітнього стандарту: освітньо- кваліфікаційної характеристики, освітньо- професійної програми, засобів діагностики, а значить і навчального плану, робочих планів та програм тощо. Навколо цих документів точаться дискусії, що відбивають різні погляди на розуміння змісту і структури соціальної роботи [1, 2, 3, 4, 12].

Якщо на сутність теоретичної підготовки майбутніх соціальних працівників на сьогодні мають місце більш-менш спільні точки зору (про що свідчать спільні підходи до наповнення навчальних планів вищих навчальних закладів, які займаються підготовкою кадрів для соціальної роботи), то щодо змісту та структури практичної підготовки - така єдність поглядів поки ще відсутня. Між тим, існує нагальна потреба в дослідженні цього питання, оскільки в ринкових умовах суттєво і дуже швидко зростають вимоги до конкурентоспроможності спеціалістів усіх галузей, в тому числі і соціальної сфери.

Посилення уваги до практичної підготовки соціальних працівників обумовлено також рядом інших обставин: побудовою в Україні громадянського суспільства - суспільства соціальної справедливості, яке потребує спеціалістів, здатних забезпечувати соціальний баланс; приєднанням України до Болонського процесу, де питання про якість практичної підготовки постає на новому, більш високому рівні ; приняттям "Програми розвитку освіти в Україні на 2005-2010 роки", якою перед вищою школою поставлено завдання "забезпечити підвищення якості професійно-практичної підготовки студентів, посилення партнерських зв'язків із работодавцями, залучення їх до формування змісту вищої освіти, проведення практики студентів, стажування викладачів тощо" [10].

Означені обставини зумовили необхідність вивчення питання про місце практики студентів освітньо-кваліфікаційного рівня "Спеціаліст" в системі наскрізної практичної підготовки, її зміст, структуру, організацію, умови забезпечення необхідної якості. Метою такого дослідження було визначення концептуальних засад організації та проведення дослідницької практики. Завдання роботи полягали в наступному:

ознайомитися з основними документами, що регулюють питання організації та проведення практики студентів вищих навчальних закладів України ;

вивчити зміст складових тимчасово діючого освітнього стандарту з спеціальності "Соціальна робота": ОКХ, ОПП, ЗД;

ознайомитися з досвідом організації та проведення практики студентів з спеціальності "Соціальна робота" ВНЗ України та Росії;

розробити пакет документів щодо забезпечення якості організації та проведення практики студентів спеціальності "Соціальна робота" освітньо-кваліфі-каційного рівня "спеціаліст", до складу якого мали увійти: Положення про дослідницьку практику, Робоча програма дослідницької практики, Методичні рекомендації для студентів на допомогу проходженню дослідницької практики, Методичні рекомендації для керівників практики від ВНЗ та баз практики.

Вивчення літературних джерел,

неопублікованих матеріалів, досвіду роботи з організації практичної підготовки студентів дає підставу для визначення двох основних підходів, що застосовуються українськими та російськими фахівцями до організації та проведення практики студентів освітньо- кваліфікаційного рівня "спеціаліст" [1, 2, 3, 12, 13 ].

В межах першого підходу, що пропонується здебільшого російською школою соціальної роботи, цей вид практики розглядається як переддипломна, мета та зміст якої обумовлені написанням дипломної роботи та зводиться до того, що студентів звільняють від навчального процесу для написання дипломної роботи [2, 3].

Звісно, підготовка дипломної роботи потребує вільного від виконання інших видів робіт часу. До того ж об'єкт дослідження необхідно вивчати у виробничих умовах, знаходячись поряд з ним. Для цього потрібен час, адже слід вивчити досвід, зібрати інформацію, спрогнозувати можливі шляхи розв' язання проблеми чи побудувати модель вирішення поставлених завдань.

В якості звіту за підсумками такої практики надається