Недивлячись на те, що оргнізована таким чином практика є зручною формою підготовки дипломної роботи, вона певною мірою протирічить самому сенсу практичної підготовки - набути професійного досвіду через участь у розв'язанні поточних та перспективних, тактичних та стратегічних завдань конкретної установи - бази практики. Тим самим продемонструвати готовність випускника до професійної дфяльності.

Зважаючи на те, що практика на освітньо- кваліфікаційному рівні "спеціаліст" має завершувати всю систему практичної підготовки студента, недоцільно зводити її лише до підготовки дипломної роботи. Назва практики як "переддипломна" означає, що вона передує кваліфікаційним випробуванням, складовою яких є захист дипломної роботи, а не називається так тому, що надається для її написання.

Більш методологічно вірним є, на нашу думку, другий підхід щодо мети, форми, структури та змісту практики на освітньо- кваліфікаційному рівні "спеціаліст". Його представниками виступають в основному українські науковці та практики соціальної роботи [1, 4, 5, 9 ]. Він полягає у тому, що практика має, передусім, за мету - підвести підсумок надбаним студентом за роки навчання практичним умінням і навичкам та продемонструвати рівень його професійної компетенціїї на даному освітньо- кваліфікаційному рівні. Найпридатнішою формою такої практики, на нашу думку, виступає дослідницька практика. Щодо назви практики, то це питання має принципове значення, адже через назву практики розкривається її призначення, наприклад, ознайомча, навчальна, виробнича...

Кожний соціальний працівник, виконуючи ту чи іншу професійну роль, так чи інакше стає дослідником. Дослідницький елемент у роботі соціальних служб стає дедалі все більш вагомим. Він відіграє важливу роль у плануванні роботи служб, процесі надання послуг, використанні ресурсів.

Дослідження, які здійснюються у соціальній роботі останнім часом, зазвичай мають практичну спрямованість. Вони зорієнтовані на вивчення практичних питань із подальшою розробкою конструктивних пропозицій щодо розв'язання проблем. Часто дослідження в соціальній роботі грунтуються на поєднанні теоретичного вивчення проблеми та виконання практичної роботи інноваційного характеру.

Таким чином, соціальний працівник, що виконує роль дослідника-аналітика, впроваджує нову модель роботи та науково обгрунтовує її ефективність, або вивчає проблемну ситуацію та надає рекомендації з удосконалення вже існуючих форм та методів роботи.

Якщо спочатку дослідження у соціальній роботі часто спрямовували на вивчення різного роду паталогій, з'ясування того, що пагано, або зовсім не функціонує, то нині спектр здійснюваних досліджень розширено, адже соціальним працівникам потрібно отримувати інформацію щодо чинників, які допомагають людям змінюватися, долати труднощі, набувати впевненості в собі, а також відомості про те, яким чином розвивати соціальні служби та програми.

Послідовне використання наукових методів і дає можливість соціальним працівникам не тільки пояснити сутність та ефективність практичних дій, а й виявити проблеми, що виникають у процесі прийняття рішень.

Вивчення певної проблематики дає можливість також привернути увагу громадскості, здобути фінансування, отримати гранти на реалізацію інноваційних проектів, започаткування нових служб і запровадження нових послуг; реструктуризацію служби, введення нових посад до штатного розпису, впровадження змін у порядок, процедури, підходи у роботі соціальних служб, навіть ініціювання змін на рівні соціальної політики. Враховуючи це, формування компетентності майбутнього соціального працівника в означеному напрямі - одне з головних завдань його теореттико-практичної підготовки. Саме таку професійну компетентність має виявляти випускник освітньо-кваліфікаційного рівня "спеціаліст" під час проходження дослідницької практики.

Метою такої практики є закріплення теоретичних знань та практичних умінь та навичок, які були отримані студентами в процесі навчання, формування у них уміння професійно приймати рішення на підставі попередньо здійсненої аналітико-дослідницької діяльності в певних виробничих умовах.

Завданнями дослідницької практики мають бути наступні:

ознайомлення студентів з системою виробничих функцій соціального працівника конкретної установи соціальної сфери, пов' язаних з виконанням завдань аналітико- дослідницького характеру;

забезпечення інтеграції знань студентів, накопичених під час теоретичногго навчання та виконання конкретних практичних завдань на базах практики в єдине ціле;

надання допомоги студентам в процесі усвідомлення ролі та визначення місця аналітико-дослідницької складової у системі професійної діяльності соціального працівника;

формування професійних вмінь здійснювати аналітико -дослідницьку діяльність, аналіз та прогнозування станів та ситуацій, розробка соціальних проектів, нових соціальних технологій, моніторинг соціального стану населення в тому чи іншому регіоні з метою розробки соціальних програм, проектів тощо;

забезпечення оволодіння методами аналітичної прогнозно-експертної та моніторингової роботи майбутніх фахівців;

Зміст дослідницької практики визначається завданнями, що їх мають виконати практиканти. Характер завдань забезпечує формування у студентів відповідних до основних кваліфікаційних вимог професійних вмінь та навичок.

Під час дослідницької практики на базі конкретної установи студенти повинні:

ознайомитися з основними напрямами діяльності установи-бази практики за допомогою вивчення основних установчих та засновницьких документів: наказу про створення установи чи відповідного її підрозділу; положення про її діяльність чи статуту, планів роботи та звітів про їх виконання, посадових інструкцій співробітників, а також різноманітних аналітичних довідок, доповідей, звітів, що характеризують роботу установи з метою визначення ролі та місця аналітико- дослід-ницької діяльності в роботі установи;

виявити основні методи аналітико- дослідницької діяльності установи, що використовуються нею для збору інформації, проведення експериментів, розробки соціальних програм та проектів;

здійснити аналіз одного з проведених установою прикладних досліджень та представити його у письмовому вигляді;

взяти участь у проведенні дослідження, в разі, якщо таке здійснюється під час проходження практики студентами;

запропонувати