розробити анкету для збору необхідної установі-базі практики інформації з метою подальшого використання її при плануванні роботи чи підготовці аналітичної довідки, звіту тощо, пов' язану з досліджуваною темою;

здійснити аналіз діяльності соціальної установи-бази практики за допомогою методу етнографічного кейс-стеді;

виконати індивідуальне завдання;

підготувати письмовий звіт про результати проходження практики та захистити його на засіданні спеціально призначеної комісії.

Окрім означених завдань під час дослідницької практики кожний студент виконує індивідуальне завдання, що безпосередньо пов'язано з темою його дипломної роботи. Основний зміст цього завдання складає проведення емпіричного дослідження, результати якого використовуються студентом для написання дипломної роботи.

Умовами, що забезпечують необхідну якість здійснюваного емпіричного дослідження є попередня розробка програми дослідження, узгодження її з керівником дипломної роботи і керівником практики від бази практики та вирішення з ним організаційних питань щодо її реалізації.

Результати виконання індивідуального завдання оформлюються у вигляді звіту про проведене емпіричне дослідження.

Якщо говорити про знання, уміння та навички, що їх має продемонструвати студент під час проходження практики, то вони є такими:

знання методики дослідницької роботи при аналізі конкретних явищ і процесів у соціальній сфері, уміння використовувати отримані результати;

знання методики і технології соціального прогнозування і проектування, уміння використовувати їх в реальних соціальних проектах;

знання та уміння застосовувати методи соціальної статистики;

уміння на науковій основі організовувати свою працю, володіння методами збору інформації, її збереження ( в тому числі і за допомогою комп'ютера);

вміння знаходити нестандартні рішення типових задач;

уміння вести організаційно-управлінську, дослідно-аналітичну і практичну діяльність на різних об' єктах професійної діяльності.

Перевірка рівня знань, умінь, навичок здійснюється шляхом постановки завдань відповідно до виробничих функцій та типових завдань, визначених ОКХ, наприклад, студент має вміти:

визначати проблему в умовах, які склалися в сфері компетенції установи- бази практики, перетворюючи її на рівень завдань;

визначати найбільш ефективні засоби вирішення соціальної проблеми;

будувати алгоритм та розробляти технологію діяльності;

з'ясовувати причинно-наслідкові зв'язки, що знаходяться в основі проблеми;

використовувати діагностичний інструментарій, адекватний завданню;

інтерпретувати результати аналізу та запропоновувати заходи з оптимізації діяльності.

Результатом виконання таких завдань можуть бути:

обгрунтований виклад результатів аналізу конкретної соціальної проблеми, діяльності соціальної установи тощо їз запропонуванням шляхів та способів покращення її стану;

проект соцільної програми, проекту тощо. Методи, що використовуються практикантом, обираються ним самостійно, відповідно до предмету дослідження, але за обов'язкову вимогу слід приняти застосування методу кейс-стаді у дослідженні соціальних служб.

Сьогодні методика кейс-стаді - це достатньо розроблений та широкозастосовуваний у соціальних науках інструментарій. Хоча у вітчизняній науці він використовується порівняно недавано, але став вже джерелом нових продуктивних ідей та цікавих відкриттів. Кейс-стаді - аналітична стратегія, яка є логічним каркасом для збору та інтерпретаціїї даних. Об'єктом дослідження може бути будь- яка спільнота, організація, окремо взяте соціальне явище, клас дій, галузь діяльності, окрема соціальна проблема, окремий фрагмент соціальної реальності.

Маючи на увазі такий зміст практики, базою дослідницької практики може виступати будь- яка соціальна служба, управлінська структура, громадська організація, як з числа тих, що вже використовуються кафедрою в цьому статусі, так і тих, що можуть бути задіяні вперше. Метод кейс-стаді певною мірою дозволяє сформувати уявлення про установу як базу практики.

До того ж, такий підхід до дослідницької практики дозволяє максимально узгодити інтереси, з одного боку, кафедри, що відповідає за якість практичної підготовки, та установи - бази практики, яка отримує обгрунтований аналіз стану організації чи напряму її діяльності, конкретної соціальної проблеми тощо; з іншого - максимально поєднати виконання завдань практики з підготовкою дипломної роботи ( збором інформації!', проведенням експерименту, апробацією результатів дослідження тощо).

Відповідальність за організацію та проведення дослідницької практики покладається на керівництво вищого навчального закладу в особах ректора, заступника ректора з навчально-виховної роботи, декана факультету та завідувача випускової кафедри, а також викладача- керівника практики. Бази практики в особі їх керівників разом з вищим нвчальним закладом також несуть відповідальність за організацію, якість і результати практики. Положенням про дослідницьку практику студентів, розробленим кафедрою соціології МДГУ ім. Петра Могили, зазначено рівні відповідальності означених суб'єктів та передбачено чіткий розподіл їх обов' язків.

Загальну організацію практики та контроль за її проведенням забезпечує завідувач випускової кафедри.

Навчально-методичне керівництво і виконання програми практики студентами забезпечує випускова кафедра.

Пропонована тривалість дослідницької практики - 216 год. (4 тижні), час проведення - початок XV триместру.

Тривалість робочого часу студентів має складати 40 годин на тиждень.

За домовленістю між вищим навчальним закладом і установою-базою практики може встановлюватися інша тривалість робочого часу студентів, що не суперечить вимогам чинного законодавства.

До керівництва дослідницькою практикою студентів залучаються викладачі дисциплін, що складають базу теоретичної підготовки для здійснення аналітико-дослідницької діяльності, а також керівники дипломних робіт.

Керівник практики від вищого навчального закладу має підготувати

пакет документів, що регулюють проведення дослідницької практики, до складу якого входять:

положення про проведення дослідницької практики студентів ;

робоча програма дослідницької практики студентів;

методичні рекомендації для студентів на допомогу проходженню дослідницької практики;

методичні поради керівникам дослідницької практики студентів;

перелік установ та організацій соціальної сфери - баз дослідницької

практики;

Контролює готовність баз практики до прибуття студентів (своєчасне інформування керівників баз практики, наявність наказів про призначення відповідальних за проведення практики осіб);

Забезпечує