Взагалі соціально-педагогічна робота з профілактики штучного переривання вагітності серед дівчат у США, як і у Великій Британії, реалізуються на макро-, мезо- та мікрорівнях. Технології соціально-педагогічної роботи макрорівня - це стратегії вирішення проблеми на національному, регіональному рівнях шляхом розробки відповідних механізмів соціальної політики для подолання проблеми ранньої вагітності. Технології мезорівня включають розробку плану подолання цієї проблеми на місцевому рівні (територіальна громади). Технології мікрорівня орієнтовані на вирішення індивідуальних проблем конкретної дівчини з урахуванням ресурсів її сім' ї та найближчого соціального оточення.

Слід розуміти, що у США соціальна політика здійснюється за залишковим принципом, тобто держава витрачає на вирішення соціальних проблем населення незначну частку від загального прибутку. Тому переважно робота з дівчатами здійснюється неурядовими, релігійними організаціями у місцевих громадах. Профілактика небажаної вагітності здійснюється також і центрами планування сім' ї шляхом проведення інформаційних кампаній, інтерактивних занять, орієнтованих на формування у дівчат поведінки, яка передбачає утримання від дошлюбних статевих контактів. У США широко використовуються інформаційні технології в роботі з неповнолітніми матерями (дистанційне навчання, спеціалізовані веб-сайти, форуми, конференції у мережі Інтернет, отримання консультаційних послуг в режимі онлайн). Основними формами роботи з юними матерями у цих центрах є: консультації; тренінги; групи взаємодопомоги. Тобто створюються всі належні умови, аби молода матір після народження розуміла, що життя для неї не закінчилося, і всі сучасні суспільні блага залишились доступними.

У Великій Британії, на відміну від США, соціальна політика базується на моделі «загального добробуту», відповідно до якої держава забезпечує розподіл ресурсів таким чином, щоб забезпечити соціальний захист усіх верств населення. З огляду на це, соціально-педагогічна робота з дівчатами здійснюється за рахунок потужної соціальної підтримки держави. Особливість соціально-педагогічної роботи з дівчатами у Великій Британії полягає у її чіткій структурованості на макро-, мезо- та мікрорівні. Підтвердженням цього є національна стратегія з профілактики та вирішення проблеми юного материнства; функціонування спеціального відділу юного материнства при Міністерстві охорони здоров' я та координаторів цього напряму роботи на регіональному рівні; надання соціальними службами матеріальної допомоги юним вагітним у формі різних виплат та житла, сприяння у здобутті ними освіти, професійної кваліфікації, у працевлаштуванні. У Великій Британії існує розгалужена система сервісних центрів для юних матерів, що фінансуються за рахунок держави. В основу соціально- педагогічної роботи з юними матерями в цих центрах покладено міждисциплінарний підхід (надання комплексу психологічних, медичних, юридичних послуг). Тобто діяльність даних центрів спрямована на повноцінну підготовку дівчат до народження дитини, аби зберегти родинні стосунки між юною матір'ю та дитиною.

Найпоширенішою формою профілактичної роботи з дівчатами є тренінги, які проводять соціальні працівники за участю фахівців з різних сфер. Дані тренінги спрямовані на підготовку вагітних дівчат до пологів; формування навичок усвідомленого батьківства; виховання та догляду за дитиною, створення для неї безпечного середовища; планування сім'ї.

Проте, незважаючи на різні підходи у реалізації соціальної політики в цих двох країнах, між ними існує багато спільних аспектів стосовно питань попередження небажаної вагітності серед дівчат юнацького віку. До них належать: визнання проблем юного материнства і вагітності серед підлітків на національному рівні; створення національних рад із залученням представників як державних, так і громадських структур, що розробляють стратегії подолання проблеми та здійснюють моніторинг виконання намічених рішень; існування спеціальних соціальних служб (сервісні центри, притулки для юних матерів та їхніх дітей), у яких працюють міждисциплінарні команди спеціалістів (соціальні працівники, психологи, медики, юристи, педагоги); реалізація профілактичної роботи щодо попередження ранньої вагітності та материнства серед підлітків; застосування сучасних інформаційних технологій [2; 3].

Таким чином, стає зрозуміло, що у США та Великій Британії розвинена дієва система соціально-педагогічної роботи з дівчатами, направлена на попередження незапланованої вагітності, а також ціла низка програм, спрямованих на підтримку юних матерів. Загальна мета даних програм полягає у забезпеченні юної дівчини необхідними видами послуг та допомоги, аби незапланована вагітність не закінчилась штучним перериванням вагітності.

Звичайно, досвід розвинених країн світу є показовим для нашої держави, але в цілях проведення більш обґрунтованого аналізу зарубіжного досвіду у сфері реалізації соціально- педагогічної профілактики штучного переривання вагітності необхідно проаналізувати профілактичну роботу і в країні, яка є близькою за рівнем розвитку для України, - Росії.

У Росії, незважаючи на той факт, що вона була першою державою в світі, яка легалізувала штучне переривання вагітності, спостерігається поступова відмова від аборту, заміна його іншими методами планування сім'ї. Дані методи спрямовані на просвітництво населення, в першу чергу, молодих жінок, у питаннях штучного переривання вагітності. Як і в більшості країн світу, основну роль у профілактиці аборту відіграють саме релігійні та громадські організації. Вагомий внесок у розвиток профілактичної роботи здійснює Міністерство охорони здоров'я та соціального розвитку Російської Федерації, кінцевою ціллю якого виступає зменшення кількості абортів. Основними формами роботи в цьому напрямку виступають: створення центрів планування сім'ї, санітарно-просвітницька робота з населенням тощо. Також у Росії функціонує Російська Асоціація Планування Сім'ї, ідеологія роботи якої базується на розумінні того, що найбільш вдалою альтернативою аборту є саме контрацепція. Кінцевою метою діяльності Асоціації є зменшення кількості операцій зі штучного переривання вагітності,